Структура спілкування

...Плануючи загальну діяльність на уроці, завжди майте на ува­зі й діяльність-спілкування. Тоді алгоритм діяльності педагога з планування завдань уроку, чітко сформульований академіком Ю. К. Ба-банським, доповниться ще одним компонентом і матиме такий ви­гляд:

1. Ознайомлення з усім можливим колом завдань освіти, виховання та розвитку під час вивчення конкретного предмета, конкретного розділу й теми конкретного уроку. Здійснюється це через ознайом­лення з програмою, змістом підручника та методичними рекоменда­ціями.

2. Конкретизація завдань вивчення теми з урахуванням вікових та інших особливостей учнів певного класу, їхньої навчальної підго­товленості, вихованості та розвитку на основі ознайомлення з відпо­відним матеріалом «Орієнтовного змісту виховання школярів» та характеристикою, складеною педагогічним консиліумом.

3. Визначення завдань спілкування в подальшій діяльності, відповід­них до завдань педагогічних і тих, що створюють соціально-пси­хологічне забезпечення дібраних методів виховання й навчання (В. К.-К.).

4. Виокремлення низки головних завдань освіти, виховання й розвит­ку школярів з урахуванням їхньої значущості та часу, що потрібний для їхнього розвитку.

5. Виокремлення «надзавдання уроку»¹. Це сприятиме розробці цілісної партитури майбутнього уроку. Згадайте, як описує Б. М. Теплов етапи передбачення полководця: «1. Знаходження головної вирі­шальної точки, відштовхуючись від якої слід вести відлік, треба вмі­ти розраховувати і знати, що розраховувати. 2. Ужитися в супро­тивника, здатність набути його переконань, розмірковувати й ви­рішувати за нього. 3. Емоційність, яка полягає в єдності почут­тів полководця й армії, полководця й усього народу»². Таким же чином рухається й педагог, прогнозуючи подальше спілкуван­ня: ретельно вивчає колектив класу й кожного вихованця окремо, визначає епіцентр майбутньої діяльності, її найважливіші компо­ненти; ставить себе на місце учня (у системі спілкування це здійснюється через своєрідну емоційну ідентифікацію педагога з вихованцем). Значущість останнього моменту свого часу підкрес­лював один із перших вітчизняних дослідників психотехніки вчите­ля Т. Маркар'ян, який писав про вміння «не тільки розуміти, а й відчувати дітей, не тільки відчувати, а й передчувати їхні думки й учинки».

Важливою умовою моделювання подальшого спілкування є емоцій­на єдність педагога й учнів, що допомагає вчителеві заздалегідь перед­бачати можливу атмосферу уроку, відчувати, як складуться взаємини на цьому уроці, побачити перспективу їхнього розвитку й на основі всього цього спланувати логіко-педагогічну й емоційну структуру по­дальшої діяльності, що дає змогу змоделювати творчу атмосферу. Чим точніше передбачить учитель атмосферу спілкування у класі, тим про­дуктивнішим буде подальший процес спілкування.

Аналіз досвіду передових учителів засвідчує, що моделювання по­дальшого спілкування великою мірою визначає й дидактичні аспекти уроку, налаштовує педагога, формує в нього певну установку на взає­модію з класом. Іноді це налаштування здійснюється швидко й безпо­середньо перед уроком, а потім має більш тривалий характер. Воно дає

^{Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. — М., 1982. - С. 89.

²Теплов Б. М. К вопросу о практическом ммшлении // Учен. зап. МГУ. — М., 1945. - Вьш. 90. - С. 89.

вчителеві можливість неначе уявити власну комунікативну поведінку й емоційний стан на уроці.

А тепер спробуйте зробити цілісний аналіз власного індивідуально­го процесу підготовки до уроку й установити, яку роль відіграють спілку -вальні механізми. Якщо раніше ви спеціально не звертали на них ува­ги, то тепер спробуйте замислитися над формуванням комунікативної структури подальшого впливу.

Пропоную таку програму комунікативної підготовки:

1. Згадайте конкретний клас або кілька класних колективів, у яких доведеться проводити уроки.

2. Спробуйте відновити у своїй комунікативній пам'яті досвід спілку­вання саме із цим колективом. Намагайтеся розвивати позитивні почуття від спілкування з класом і блокувати негативні — вони вам заважатимуть.

3. Згадайте, який тип спілкування властивий вам саме в цьому класі. Чи можливий він на сьогоднішньому уроці, чи вписується в нього?

4. Спробуйте уявити, як клас сприйме вас і матеріал уроку.

5. Співвіднесіть властивий вам стиль спілкування з класом із завдан­нями (освітніми, розвивальними, виховними) сьогоднішнього уро­ку. Спробуйте домогтися їхньої єдності.

6. Працюючи над конспектом, плануючи фрагменти та частини уроку, уявіть собі загальну психологічну атмосферу їхньої реалізації. Це допоможе обрати засоби навчання, зробити планування більш точ­ним.

7. Не забудьте «згадати» і ваші стосунки з окремими учнями, уникай­те стереотипних психологічних установок щодо дітей.

8. Насамкінець спробуйте відчути в цілому атмосферу подальшого спілкування на уроці — це зробить вас більш упевненими.

Часто вдало спланована система спілкування на уроці диктує і до­бір матеріалу, і методи навчання. Узагалі, продумування подальшого спілкування з класом, безперечно, оптимізує весь навчально-виховний процес.

(Каи-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении: Кн. для учителя. — М.: Просвегцение, 1987. — С. 28 — 30.)

: щ _________________ Дидактичні завдання ________________________

/. Відтворіть алгоритм діяльності педагога щодо планування завдань уроку. Доведіть доцільність його використання під час підготовки до уроку.

2. Що собою програма комунікативної підготовки до подальшої

діяльності вчителя на уроці?

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ «ШКОЛИ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ»

Поради молодому вчителеві у підготовці до уроку (алгоритм дій)

1. Урахування особливостей учнів класу:

• успішність...;

• ставлення учнів до предмета;

• темп роботи;

• сформованість навчальних умінь;

• загальна підготовленість учнів;

• ставлення до різних видів діяльності;

• ставлення до різних форм навчальної роботи, зокрема нестандарт­них;

• загальна дисципліна учнів.

2. Урахування своїх індивідуальних особливостей:

• тип нервової системи;

• комунікативність;

• емоційність під час організації навчальної діяльності учнів;

• управління сприйняттям нового навчального матеріалу учнями;

• уміння перебороти поганий настрій;

• упевненість у своїх знаннях, уміннях;

• наявність умінь імпровізації;

• уміння користуватися різними засобами навчання, зокрема ТЗН та ЕОТ.

3. Дотримання правил, які забезпечують успішне планування уроку.