Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Зневірені», або Історія Максвелла
Дивно звучить назва цієї групи. Ми ведемо розмову про «здійснену радість», а тут з'являються якісь «зневірені». Нагадую, що ситуація успіху розглядається тільки в нерозривній парі: успіх — неуспіх. Неуспіх школяра — результат нездійсненої радості; перебороти неуспіх — означає створити умови для того, щоб радість усе-таки відбулася. Хто вони такі, зневірені?... Повчальний приклад з життя великого фізика Джеймса Максвелла. У Максвелла в академії відразу ж з'явилося прізвисько — Дурило. Він, здавалося, анітрошки не був ним обтяжений, але з тієї пам'ятної зустрічі зі своїми майбутніми однокласниками не шукав зближення з ними, обираючи самотність. Час від часу він із незворушним обличчям кидав якісь фрази, саркастичні зауваження, здебільшого не зрозумілі оточенню, його успіхи в класі були зовсім не блискучими. Учитель грецької містер Кармайкл вважав своїм першим завданням розсаджувати учнів відповідно до їхніх шкільних успіхів, і Джеймс ніколи не сидів попереду. Він сидів десь у середніх чи навіть задніх рядах і під ритмічне бурмотіння... думав про щось своє. Він легко міг би виконувати завдання краще, але дух змагання в малоприємних заняттях був для нього просто далеким. У досліджуваних грецьких дієсловах він убачав лише трупи слів, залишки мертвої мови. Навчання посувалося дедалі гірше, його відсаджували далі й далі назад, до щораз агресивніших сусідів, котрі віддавали усі свої сили і здібності знущанню над Джеймсом1. Нелегко доводиться таким школярам в оточенні однолітків навіть через суто зовнішню розбіжність у смаках, у манерах триматися, одягатися, висловлювати думки, словом, виглядати «як усі». Максвеллові пощастило. Наводжу останній уривок із цієї книжки. Але раджу: прочитайте її повністю. Вона заслуговує на те. 'Карцев В. ТІ. Максвелл. - М.: Мол. гвардия, 1976. - С. 33. Тим часом у школі почали геометрію: її, як і всі інші математичні дисципліни, вів містер Глоаг, добра людина, природжений учитель. Містер Глоаг жартував, але містер Глоаг і вимагав. Він домагався бездоганної суворості й чіткості математичних доказів, змушуючи виводити всілякі «наслідки» з теорем. На уроках містера Глоага Макс-велл був першою людиною. Жоден учень, навіть кращий учень академії Льюїс Кампбел, не міг змагатися з ним у кмітливості гостроті розуму, оригінальності доказів. Коли настав час іспитів, учні академії були вражені: Дурило став одним з перших1... Історія Максвелла дуже нагадує сюжет казки «Бридке каченя». Саме так я й хотів би назвати цю складну педагогічну ситуацію. Причому це найщасливіша ситуація. Андерсенівське «бридке каченя» було заздалегідь «приречене» на ситуацію успіху. Адже воно було народжене лебедем! Рано чи пізно в тій чи тій пташиній зграї все одно родичі мали впізнати його, взяти із собою. Його самопізнання неминуче пройшло б шлях від бридкого каченяти до красеня лебедя. А Максвелл та багато інших «бридких каченят» людських товариств? Так, талант може бути, але талант ще не все. Потрібні умови, щоб він розквітнув, необхідно, щоб хтось повірив у нього, захотів би допомогти зіпнутися на ноги, допомогти розцвісти. Не зустрінься на шляху Максвелла вчитель математики Глоаг, хто знає, як би далі склалася доля цього дивакуватого Дурила. «Бути чи не бути?» — саме так стояло запитання. На щастя, вдалося «бути». Талант плюс праця, плюс удача дорівнюють успіху. Але не гарантовано, не завжди. Тут потрібна допомога педагогів, колективу, що підтримають таке прагнення, зможуть уселити впевненість у свої сили, не дати «потонути». Якими способами? Відповіді на це та інші запитання будуть подані в описі інших видів ситуацій успіху. У відриві від них технологію допомоги «зневіреним» розкривати важко. Доведеться повторюватися. Це непродуктивно.
|