Акмеологія виховання та навчання Прийоми виховання

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

...Способами називаються елементи, складові частини ситуацій коригування спілкування, за допомогою яких забезпечується більш чіткий та ефективний вплив на окремих учнів та на їхні колективи...

Розповідь про аналогічний учинок. Застосовуючи цей прийом, педагог згадує про факт, схожий за змістом із вчинком, про який ідеться, і допомагає вихованцю самостійно встановити аналогію цього факту зі своєю поведінкою, адекватно оцінити її, щоб надалі поводитися правильно. Викладач за допомогою розповіді, казки, жарту, що справді мали місце в житті, показує, як виглядає з етичних позицій той чи той учинок, як треба поводитися в такій ситуації. У народній педагогіці з цією метою використовувалися розповіді про сновидіння, легенди, прислів'я, приказки, частівки.

Звертання на «невідому адресу». Цим прийомом учня підводять до самостійного порівняння його поведінки з очевидним для нього позитивним чи аморальним учинком. Але звертається при цьому викладач до колективу, не адресуючи своєї розповіді комусь конкретно. Вважається, що адресат сам зрозуміє хибність своєї поведінки і зробить відповідні висновки...

«Випадкове» підслуховування. Механізм цього прийому полягає в тому, що викладач коментує поведінку відсутнього зараз учня з упевненістю, що тому стануть відомі слова старшого. При цьому доцільно, характеризуючи поведінку молодої людини, дати їй завищену оцінку або, навпаки, відгукуючись про неї, гіперболізувати її негативні риси, вчинки. Очевидно, така оцінка не позаочі, а в вічі сприймається підлітком як виховний метод, у ЇЇ щирість він не повірить, позитивного результату вона не дає...

...Інший спосіб — підставляння перспективи. За цього способу педагог, враховуючи природне бажання молодої людини отримати радість, задоволення, повідомляє її про кілька поступово ускладнюваних завдань, веде від більш захопливої перспективи до менш захопливої, непомітно залучаючи її до виконання роботи, яка здавалася раніше нудною, нецікавою, та виховуючи дисциплінованість, працелюб-ство...

Так само безболісно допомагає змінити поведінку учнів прийом інсценування. За цього способу учень самостійно опрацьовує рекомендований педагогом матеріал і готує виступ перед товаришами чи розігрує сценку, що показує, як виглядає порушення моральних норм порівняно зі зразковою поведінкою в суспільстві...

Прийом переведення уваги. Для встановлення високої дисципліни на заняттях, налагодження правильних стосунків з учнями необхідна висока вимогливість педагога. У разі порушень дисципліни, небажання виконувати завдання викладача часто доцільно відвернути увагу порушника, перевівши її та діяльність на нове заняття...

Один з ефективних прийомів, що входять до арсеналу тактовного педагога, — парадокс. Застосовуючи цей спосіб, викладач використовує ситуацію, створену учнями (намагання зірвати урок, пустувати, випробовувати педагога), так, що самі порушники потраплять у смішне становище, зрозуміють усю безглуздість своєї поведінки...

Близький до парадоксу прийом непоміченої образи. Йдеться про ситуацію, коли педагог не ображається на нерозумний вчинок, грубий жарт, вияв невихованості: він «не розуміє», що його хотіли зачепити, образити...

Опертя на авторитет педагога. Щоб успішно впливати на вихованців, педагог повинен показати їм, що він по праву, завдяки блискучим знанням предмета, ерудиції, життєвому досвіду очолює колектив.

Якщо в навчальному закладі розпорядження, прохання викладача виконують незаперечно всі учні, зокрема і з тих груп (класів), в яких цей педагог не працює, можна говорити про високу дисципліну в колективі. Але у своїх групах (класах), там, де він викладає, авторитет викладача залежить тільки від нього. Саме тому важливо систематично, ненав'язливо, тактовно демонструвати учневі свої знання, світогляд, здібності, вміння...

(Станкин М. И. Профессиональньїе способности педагога. Акмео-логия воспитания и обучения. — М.: Флинта, 1998. — С. 235 — 245.)

/. Визначте групи (спонукальні, гальмівні), до яких належать прийоми, подані в тексті.

2. Чи доводилося вам, як в одному зі згаданих прийомів, демонструвати учням свої знання, світогляд тощо?

Прийомом природних наслідків успішно користувався А. С. Мака-ренко, розвиваючи у колоністів звичку культурної поведінки, переборюючи в них неохайність. Відповідний приклад знаходимо у спогадах вихованки педагога.

«Антон Семенович був дуже жвавою, дотепною людиною. Свій природний гумор він часто використовував у педагогічних цілях. Винахідливість і вигадки Макаренка вражали часом усіх, а жарти його були зрозумілими навіть найменшому комунарові.

Не можна без сміху згадувати «Музей стародавніх знахідок», обладнаний у кабінеті. У цьому музеї ми мали можливість побачити порожню коробочку з-під крему для взуття, стару зубну щітку, шкарпетки, панчоху, різець для токарного верстата. Усі ці речі Антон Семенович виявив під час обходу спалень після генерального прибирання. Він мовчки забирав їх. Спочатку ми не знали, для чого. Але незабаром у кабінеті з'явилася дивна виставка з написами: «Руками не чіпати», «Експонат XVI століття», «Експонат XVIII століття» тощо. У кабінет почалося паломництво комунарів. Колений хотів подивитися на дивовижну виставку, дехто впізнав свої речі й, потупившись, залишав кабінет. Макаренко ніколи не соромив, не дорікав, не називав прізвища хлопців, у яких були вилучені ці речі. Але для всіх це був пам'ятний урок. Кожний став стежити за чистотою в тумбочках і шафах, нікому не хотілося поповнювати «музей» новими експонатами».

(Пихоцкая Е. Мальчики и девочки // Удивительний человечи-ще. — Харьков, 1959. — С. 52.)

У спадщині видатного педагога А. С. Макаренка важливе місце посідає розроблена ним технологія педагогічної взаємодії, зокрема деякі способи такої взаємодії, детальний опис яких супроводжується необхідними теоретичними та інструктивними коментарями.

... У деяких випадках я дозволяв собі змінити фронтальну атаку на обхідний рух...

...Ось такий випадок. Була дівчинка, мила, гарна, але побувала на вулиці. Далася нам вона дуже важко, але через рік почала виправлятися, і раптом пропали 50 карбованців із тумбочки в її подруги. Усі сказали, що їх узяла Олена. Я дав дозвіл на обшук. Зробили обшук. Не знайшли. Я запропонував історію вважати вичерпаною.

Але через кілька днів у клубі, в читальні, ці гроші були знайдені під гардиною, заховані в особливі пристосування для закривання вікон, і хлопці сказали, що вони бачили, як Олена крутилася біля цих вікон і навіть у руках щось тримала.

Рада командирів викликала її, і всі хлопці сказали:

Бачу, що хлопці справді переконані. Вони вимагають звільнення за крадіжку. Бачу, що жоден вихованець не схильний постояти за неї, навіть дівчата, які зазвичай в таких випадках захищають свою подругу, й ті наполягають на звільненні, бачу, що справді вона вкрала. Це поза всяким сумнівом.

У таких випадках доводиться застосовувати обхідний рух. Я кажу:

— Ні, ви не довели, що вона вкрала. Я не можу дозволити її звіль
нити.

А вони знають, що я справді часто дізнаюся по очах. Вона приходить до мене наступного дня.

— Спасибі вам, ви мене захистили, вони дарма на мене нападали. Я кажу:

Отут я взяв її цим несподіваним поворотом. Вона розплакалася й зізналася. Але цей секрет тільки ми знає-мо, вона і я, що я на загальних зборах «брехав», щоб її захистити, знаючи, що вона вкрала, віддав її в моє повне педагогічне розпорядження.

Це неправда. Але я ж бачив гнів колективу, її могли вигнати, і, щоб цього уникнути, треба було піти на таку штуку. Я супротивник таких

обхідних рухів. Це небезпечна річ, але в цьому випадку дівчинка зрозуміла, що я обдурив загальні збори для неї, що в нас є спільний секрет, і це віддає її цілком мені як педагогічний об'єкт. Але ці обхідні рухи дуже важкі і складні. І на них можна зважуватися лише в поодиноких випадках.

(Макаренко А. С. Проблеми школьного советского воспитания (лекции) // Педагогические сочииения: В 8 т. — М.: Педагогика, 1984. - Т. 4. - С. 178-180.)

/. Чим викликана необхідність вдатися до обхідного руху?

2. Проілюструйте на цьому прикладі особливості обхідного руху.

3. У чому труднощі й небезпека застосування обхідного руху?

4. Які особистісні риси педагога гарантують успішність застосування цього способу?

Перетворимо ж уроки на спільне життя вчителя з дітьми, хай урок буде або спільною працею над новим завданням, або задушевною спільною бесідою, хай учитель не ховає від дітей свого серця, в якому вони побачать не лише учительську дратівливість і сухість, хай наша нова школа думки, людяності й поезії для дитини стане школою, повною людського життя й живої культурної творчості і для вчителя.

Бувають учителі з природженим педагогічним талантом, які вміють під час уроків жити спільним життям усього класу, забувати про себе, про свої власні турботи, радощі й тривоги. Кожний урок такого вчителя є розширенням розумового кругозору учня, задоволенням його природної допитливості, розбудженої попередніми успіхами, є насолодою, а не мукою.

Для наукового розвитку необхідне визнання повної свободи особистості, особистого духу, бо тільки за цієї умови може один науковий світогляд змінюватися іншим, створеним вільною, незалежною роботою особистості.

Нічого з того, що важливо знати, навчити не можна, все, що може зробити вчитель, — це вказати стежки.

Мета навчання дитини полягає в тому, щоб зробити її здатною розвиватися далі без допомоги вчителя