Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Суб'єкт і об'єкт управління






    Система – цесукупність взаємодіючих елементів, які складають єдине ціле, і мають нові властивості, відсутні у її елементів.

    Об'єкт управління – це управлінський елемент або сукупність елементів, які сприймають вплив керуючої частини системи.

    Суб'єкт управління – це управлінський елемент або їх сукупність, що впливає на інші елементи.

    Розглядаючи машинобудівне підприємство як складну відкриту систему, можливо виділити дві підсистеми: керуючу та керовану. Зв'язок між підсистемами управління наведені на рисунку 3.1.

    До керуючої підсистеми (суб'єкт управління) відносять апарат управління, а керована підсистема (об'єкт управління) складається з виробничих підрозділів – цехів, відділів і різних служб. Склад виробничого підприємства наведено на рисунку 3.2.

     
     

     

     


     

    Рисунок 3.1 – Зв'язок між підсистемами управління

     

    Виробниче підприємство
    Підсистема управління Підсистема виробництва
    Суб'єкт управління Об'єкт управління
    Праця управлінського персоналу Засоби організаційної техніки   Праця робітника Засоби виробництва і праці
    Предмет праці (інформація) Предмет праці (сировина, матеріали тощо)
    Результат процесу – управлінське рішення Результат процесу – готова продукція
           

     

    Рисунок 3.2 – Склад підсистеми виробничого підприємства

     

    Функція Планування в сучасний період

    Планування як функція менеджменту

    Планування як функція менеджменту є початковим етапом реалізації плану і складається з встановлення кінцевих і проміжних цілей, задач, а також способів і ресурсів для їх досягнення.

    Планування – це шляхи досягнення цілей і нового стану організації у майбутньому.

    Функція планування реалізується через підфункції:

    1) прогнозування – розробка спеціальних наукових досліджень з перспектив розвитку об'єкта управління;

    2) моделювання – процес представлення реального об'єкта у вигляді математичної, фізичної або іншої моделі, а також його вивчення;

    3) програмування – процес підготовки задач для рішення їх на ЕОМ;

    Принципи планування:

    – спадкоємність планів;

    – соціальна орієнтація планів;

    – ранжирування об'єктів планування за їх важливістю;

    – адекватність планових показників;

    – узгодженість планів з параметрами зовнішньою середовища;

    – багатоваріантність планів;

    – збалансованість планів;

    – економічна обґрунтованість планів;

    – забезпечення зворотного зв'язку системи планування;

    – автоматизація системи планування.

    Методи, які застосовуються в процесі планування: балансовий, нормативний, метод розрахунку показників, економіко-математичного моделювання, кореляційно-регресивного аналізу, експертних оцінок тощо.

    Планування, в залежності від тривалості планового періоду класифікують: стратегічне (перспективне), тактичне (середньострокове) та оперативне (поточне). За своєю функціональною приналежністю можуть бути наступні види планів: виробничі, збуту, матеріально-технічного постачання, виробничої ділянки, філіалу, соціального розвитку та інші.

    Логічна схема стратегічного планування наведена на рисунку 4.1.

     
     

     

     


    Рисунок 4.1 – Логічна схема процесу стратегічного планування

     

    Стратегічне планування –це розробка місії і цілей організації (підприємства) для забезпечення її ефективного руху до майбутнього.

    Місія організації – основна загальна мета організації, що чітко виражає причину її існування, деталізує статус організації, забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей і стратегій на річних рівнях

    Місія визначається як головна, загальна мета організації. Формулювання місії містить:

    1) задачу організації з точки зору її діяльності;

    2) не економічні взаємовідносини із зовнішнім середовищем, які позитивно впливають на розвиток товариства;

    3) культуру і філософію організації.

    Цілі – конкретні кінцеві стани або результат, якого прагне мати група людей (організація), працюючи разом.

    Класифікація організаційних цілей:

    а) за часовими масштабами (довгострокові, середньострокові, короткострокові);

    б) за рівнем (загальні цілі організації, цілі підрозділів);

    в) за значущістю та ін.

    Цілі повинні бути:

    – конкретними та вимірними;

    – орієнтованими у часі;

    – досяжними;

    – взаємопідпримуючими.

    Метод «Дерево цілей» – це графічне зображення зв'язку між цілями і способами їх досягнення, побудоване за принципами дедуктивної логіки. Цілі і зв'язки утворять систему цілей. Система цілей завжди ієрархічна, багаторівнева і має схожу на дерево структуру (рис. 4.2).

     

     
     

     

     


    Рисунок 4.2 – Структура системи цілей

     

    При цьому, цілі кожного, більш нижнього рівня, мають загальну ознаку: статті витрат, склад ресурсів, підвищення якості продукції, рівень обслуговування, асортимент товару та інші. Цілі одного рівня не повинні бути послідовними етапами цілі більш високого рівня.






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.