💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Інформаційні ресурси та інформаційні продукти

У загальному розумінні під терміном «ресурс» або «ресурси» (від англ. resource — запаси чи багатство) розуміють засоби, що дозволяють за допомогою певних перетворень дістати бажаного результату.

Інформаційні ресурси — це організована сукупність інформації, інформаційних продуктів та інформаційних технологій, призначених для забезпечення визначених економічних, екологічних, фінансових, інформаційних та інших потреб людини, суспільства і держави. Національні інформаційні ресурси призначено для забезпечення національних інтересів України, захисту інформаційних прав людини і основних свобод, інтересів суспільства, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб усіх форм власності. Національні інформаційні ресурси є основою для забезпечення суверенітету та інформаційної безпеки держави, служать вирішенню завдань суб’єктів української економіки, науки, культури та інших сфер діяльності. Складовими частинами національних інформаційних ресурсів є інформаційні ресурси різної належності та форми власності. Національні інформаційні ресурси формують з інформаційних продуктів і інформаційних технологій (далі — інформаційний продукт). Інформаційні продукти включають до складу національних інформаційних ресурсів на підставі експертизи відповідності їх властивостей вимогам задоволення потреб забезпечення національних інтересів України. Принципи і критерії визначення властивостей продуктів і технологій, порядок їх використання, а також порядок проведення експертизи затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Інформаційний продукт — це: а) документована інформація, що підготовлена і призначена для задоволення потреб користувача; б) інформаційний продукт — це об’єктивно закріплена на носії інформація, підготовлена для споживання, автоматизованого оброблення та поширення за допомогою мереж передавання даних; в) інформаційний продукт — це результат інформаційної діяльності, процес матеріалізації створюваної продукції.

До складу національних інформаційних ресурсів включають: а) в обов’язковому порядку — інформаційні продукти, створені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в порядку здійснення основної діяльності цих органів; б) на умовах державного замовлення — після завершення виконання такого замовлення або відповідного його етапу; в) як похідний результат інших робіт, що виконують із залученням державного бюджету — після завершення виконання таких робіт або їх окремих етапів; г) на основі угоди з власником або виробником — інформаційні продукти, створені за рахунок позабюджетних коштів їх власників або виробників. Включення цих продуктів до складу національних інформаційних ресурсів не призводить до зміни їх власника, якщо інше не передбачено законом або умовами угоди; ґ) на основі відповідних міждержавних або міжнародних угод — міждержавні та міжнародні інформаційні продукти.

Інформаційні продукти, надані в електронному вигляді, розміщують в електронному депозитарії (депозитаріях). Включення інформаційних продуктів до складу національних інформаційних ресурсів фіксується шляхом обов’язкового внесення їх реквізитів до національного електронного реєстру інформаційних ресурсів України. З цього моменту вони вважаються складовими частинами національних інформаційних ресурсів. Інформаційні продукти вилучають зі складу національних інформаційних ресурсів у тому разі, коли вони перестають відповідати існуючим вимогам щодо якісних характеристик, засобів доступу або коли в них зникає потреба. Складання переліку інформаційних продуктів, що підлягають вилученню зі складу національних інформаційних ресурсів, здійснюється на підставі експертизи відповідності цих інформаційних продуктів зазначеним вимогам. Вилучення інформаційних продуктів зі складу національних інформаційних ресурсів фіксується шляхом обов’язкового вилучення їх реквізитів з електронних реєстрів. З цього моменту вони перестають бути складовими частинами національних інформаційних ресурсів.

Електронні інформаційні ресурси — це інформаційні ресурси, розміщені в електронних базах або банках даних, у комп’ютерних системах, системах автоматизованого оброблення і передавання даних. Якщо ці ресурси одержують або передають за допомогою Інтернету, то їх називають веб-ресурсами (від поняття — WWW — «всесвітня павутинна комунікація»).

Веб-ресурси — це інформаційні ресурси у вигляді одного або декількох веб-сайтів. Веб-ресурси можуть бути об’єктами всіх форм власності, договірних відносин відповідно до положень цивільного законодавства і законодавства про інтелектуальну власність [27]. Веб- ресурси можуть використовуватися їх власниками або іншими уповноваженими особами (власниками) з будь-якими цілями, не забороненими законом.

Веб-сайт загального інформаційного змісту не повинен містити персональні дані або інформацію, що становить державну таємницю, та іншу інформацію, що обмежена в поширенні відповідно до закону.

Інформаційні продукти з обмеженим доступом можуть утримуватися на веб-сайті чи іншому інформаційному ресурсі лише за згодою відповідних державних органів чи зацікавлених осіб або їх законних представників.