Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Вступне слово
|
|
Мета уроків музичного мистецтва в школі – виховання музичної культури учнів як складової духовної культури, засвоєння учнівською молоддю національного та світового культурно-мистецького досвіду, а також формування умов та можливостей для активної участі молодого покоління в художньо-комунікативних процесах сучасного суспільства.
Викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі будується на основі загальнодидактичних принципів:
· принцип реалізації системного, цілісного, індивідуально-диференційованого підходів до організації залучення дітей до музичного мистецтва;
· принцип структурування змісту навчально-виховного матеріалу з урахуванням закономірностей мистецтва та художньо-педагогічної діяльності як творчого процесу;
· принцип тематизму;
· принцип зв’язку музичного мистецтва з життям;
· принцип систематичного залучення учнів до самостійної діяльності;
· принцип оптимізації процесу навчання;
· принцип позитивного ставлення до уроків музичного мистецтва.
У програмі з музичного мистецтва передбачено вивчення теми «Образний зміст музики» у І семестрі 7 класу (16 годин).
Впродовж вивчення даної теми необхідно сформувати у дітей уявлення про інтонаційний розвиток музичних образів як життєвий зміст музичних творів; про жанри та стилі (класичний, романтичний) музичних творів; вміння втілювати емоційно-образний зміст музичних творів в процесі їх виконання та інтерпретації.
Завдання, що стоять перед учнями, надзвичайно важливі для розвитку емоційно-образного мислення школярів. Тому намагаюся розкривати тему в цікавій емоційній формі послідовно та доступно для дітей цього віку. Від уроку до уроку зростає рівень складності завдань, учні набувають нових музичних навичок, удосконалюється уміння дітей співвідносити музичні образи з потребами власного внутрішнього світу.
Уроки, викладені в певній науково-методичній послідовності, являють собою систему, що дає змогу показати всі форми роботи з навчальним матеріалом, запропонованим у програмі з музичного мистецтва. В даній розробці представлено всі типи уроків музичного мистецтва:
- введення в тему,
- поглиблення та розширення теми,
- узагальнення.
Активність емоційно-образного мислення підвищують запропоновані форми проведення уроків: урок з елементами драматизації; урок з елементами групової роботи; урок-монографія зі слайд-шоу; урок-екскурсія до галереї музичних образів; урок-конкурс.
Під час уроків постійно звертаю увагу дітей на необхідність оперування музичною термінологією, важливість аналізу музичних образів для розуміння творчого задуму композитора. При розучуванні та роботі над піснями працюю над розвитком вокально-хорових навичок у дітей, удосконаленням їх виконавської майстерності.
Навчальний процес здійснюю, використовуючи класичні та інтерактивні методи навчання. У структуру уроку включаю проблемні питання, художньо-творчі та музично-пошукові завдання; роботу в групах; ігрові моменти; поєдную слухання музики з драматизацією та сприйняттям різних видів мистецтва. Це спонукає до більш глибоких та сильних музичних переживань, викликає емоційну активність школярів, стимулює цікавість до різнобарвної палітри та життєвого змісту музичних образів.
Наприклад, урок з теми «Героїчні та патріотичні образи в музиці. Увертюра «Егмонт» Людвіга ван Бетховена – слухання. «Україна» Тараса Петриненка – розучування» проводжу у формі екскурсії до галереї музичних образів. Таку форму обираю, враховуючи те, що на уроці діти знайомляться з музичними творами різних епох та країн, об’єднаними темою відданості своєму народу, своїй Батьківщині.
Щоб посилити інтерес до рекомендованих програмою музичних творів, використовую емоційний, цікавий пізнавальний матеріал. Підсилюю емоційний вплив творами образотворчого мистецтва та літератури. Пропоную дітям розв’язати навчальне завдання уроку в ігровій формі. Уявивши себе музикознавцями, художниками-колористами та художниками-символістами, виконати завдання в групах. В результаті спільної роботи діти дають відповідь на проблемне запитання «Який головний образ увертюри «Егмонт»? (Це створений історією та митцями образ героїзму, самопожертви, патріотизму, відданості Батьківщині)». Тому логічним є перехід до наступного етапу уроку (наступної «зали галереї») – вивчення пісні Т.Петриненка «Україна».
Під час роботи над піснею особливу увагу звертаю на кантиленність мелодії, своєрідність ритмічного малюнку (заліговані ноти, нота з крапкою), елементи двоголосся та хроматизми в приспіві. Все це є засобами створення патріотичного образу вірного сина України та самого автора.
На етапі узагальнення матеріалу прошу дітей залишити свої «відгуки» від почутого та за допомогою методу «Прес» відповісти на питання «Чи викликають музичні образи увертюри «Егмонт» та пісні «Україно» патріотичні почуття?» Пізнаючи себе у музиці та музику у собі, підлітки усвідомлюють власну роль у творенні майбутнього своєї держави.
Слухання та виконання музичних творів у поєднанні з оригінальною методикою проведення уроків спонукає учнів до аналізу власних почуттів та переживань, вчить розуміти образний зміст музики, стимулює до творчої діяльності, через музичні образи формує духовний світ особистості.
|
|