Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Детальне вивчення проблеми






Найкращий спосіб вирішення даної проблеми полягає в ранжуванні інформації за пріоритетами. Це життєво необхідний елемент у розвитку добрих навичок для прийняття добрих рішень. У журналістиці вважається, що існують три типи інформації: t необхідна інформація (мушу мати);

• інформація, яку добре було б мати (корисне тло);

• інформація, що справи не стосується (цікава чи ні, але не потрібна в цьому випадку).

Щоб визначити, як саме дані розподіляються між цими категоріями, застосуємо процедуру детального вивчення проблеми. Ось список запитань, котрі варто поставити в такому випадку:

• Якими є критерії успіху для цього рішення? (У наведеному вище випадку таким критерієм будуть, напевне, обсяги продажу в Японії, що перевищують якийсь $х).

• Що може статися несприятливого?

• До чого це може, (якщо може), призвести?

Таким чином можна краще зрозуміти, яка інформація потрібна для прийняття рішення.

Розвиваючи інформаційні навички такого типу, переконуємося в тому, що збір інформації — це процес набагато цілеспрямованіший, ніж просте намагання асимілювати всі можливі дані, що стосуються даної теми. До певної міри він також може передбачати пошук даних, на даний момент недоступних. Як тільки обумовлено параметри, можна розпочинати пошук інформації.

У даному випадку доречним буде порівняння простого рибалки, котрий точно знає, що він хоче зловити, і використовує все своє вміння, аби підманити, наприклад, форель, зі шкіпером траулера, котрий просто переглядає свої сіті і бачить, що він спіймав. Обоє, звісно, можуть діяти ефективно, але перший потребує значно більше часу та ресурсів. Чим більше з'являється інформації, тим менш привабливою виглядає модель траулера.


118 УСЕ ПРО МЕНЕДЖМЕНТ: Ключові управлінські рішення

Також важливо запобігти несприятливим тенденціям у процесі пошуку інформації. І знову, для того щоб приймати рішення ефективніше, слід розглянути, що впливає на те цей процес. Одним з найважливіших факторів впливу є явище, що його можна назвати інформаційним дрейфом (див. Таблицю).

Інформаційний дрейф

Роджер Давсон, американський автор книг з менеджменту, зазначає вісім факторів, що можуть спричинити відхилення процесу збору інформації від курсу і зменшити ефективність прийнятих рішень.Ось ці фактори:

• фактор доступності;

• фактор досвіду;

• фактор конфліктності;

• фактор " готовності";

• фактор " вибірковості";

• фактор " відсутності орієнтирів";

• фактор " концентрації на останньому";

• фактор " фаворита".

Про деякі з цих восьми факторів ми говоритимемо пізніше, однак кожен з них здатен " збити з курсу" особу, що приймає рішення, впливаючи на її думку. Зокрема, інформаційний дрейф можеспричинити рішення, в основі яких лежить інформація, або призвести до втрат певних можливостей.

Ці вісім факторів можна схарактеризувати так:

Фактор доступності: особи, що приймають рішення, схильні віддавати перевагу даним, наявним на даний момент. (Ставити, скоріше, питання " Що за інформацію я маю? ", ніж " Якої інформації япотребую? " Інакше кажучи, чим більше ви щось уже знаєте, тим більша вірогідність, що ви занадто на ньому наголошуватимете).

Фактор досвіду: люди схильні бачити речі в світлі своїх особистих чи професійних зацікавлень. Якщо ви прихильник кінних перегонів, то вважатимете, що це найпопулярніший вид спорту в світі. Таксамо, керівник відділу кадрів вважатиме найважливішим " людський фактор" проблеми чи рішення тоді як бухгалтер може дотримуватися іншої думки.

Фактор конфліктності: люди мають природну схильність відкидати інформацію, яка не збігається з їхніми переконаннями. Керівник, скоріш за все, проіґнорує інформацію, що суперечить томурішенню, якому він сам віддає перевагу.

Фактор " готовності": люди краще пригадують інформацію, яка їм більше знайома. Але їм важче активізувати дані зі сфер, у яких вони не є фахівцями.

Фактор " вибірковості": оскільки людина неспроможна охопити весь матеріал, вона схильні відкидати інформацію та спостереження, що її не цікавлять.


Дані, всюди дані— 111

Фактор " відсутності орієнтирів": якщо ви не фахівець у даній галузі, то матимете спокусу вхопитися за першу-ліпшу інформацію або думку, почуту від експерта.

Фактор " концентрації на останньому": ми всі схильні особливо наголошувати на тому, що сталося з нами щойно. Відповідно, ми також схильний довіряти щойно зібраній інформації, навітьякщо давніший аналіз був глибший і доскіпливіший.

Фактор " фаворита": люди мають схильність найперше шукати ту інформацію, котра відповідає їхнім переконанням чи поглядам, а не ту, що їм суперечить.

Розуміння та розпізнавання перерахованих інформаційних " факторів дрейфу" є найкращим захистом проти них.

У наступній частині даного розділу розглядатиметься інше важливе для прийняття рішень вміння — детально аналізувати самі дані.

НАСКІЛЬКИ НАДІЙНА САМА ІНФОРМАЦІЯ?

Вага, що ми її надаємо тому чи іншому інформаційному повідомленню, теж залежить від низки факторів, зокрема фактора надійності джерела повідомлення. (Тут ми говоритимемо про зовнішні джерела інформації, про внутрішні йтиметься пізніше). Наприклад, ваше ставлення до результатів дослідження наслідків куріння залежить від того, яка інституція його проводила:

1. організація борців з курінням;

2. тютюнова компанія;

3. незалежна дослідницька медична інституція.

Розглянемо детальніше джерело інформації. Для цього застосуємо простий набір запитань:

• хто?

• що?

• чому?

• де?

• коли?

• як?

За допомогою цих запитань, можна вичленити корисну інформацію з будь-якого джерела. Звернімось до нашого попереднього прикладу:

• Хто провадив дослідження? Хто за нього платив?

• Що намагалися з'ясувати дослідники? Чи ставили вони потрібні запитання потрібним людям?


112 УСЕ ПРО МЕНЕДЖМЕНТ: Ключові управлінські рішення

Чому? Це об'єктивний погляд чи заторкнуто чиїсь конкретні інтереси? Яку ідею чи гіпотезу вони намагаються підтвердити чи спростувати?

• Де проводилося дослідження? В Європі, США, Африці? В усьому світі? Чи співмірне воно місцевій ситуації?

• Коли воно було проведено? Минулого місяця? Минулого року? Десять років тому? Можливо, дані вже застаріли?

• У який спосіб це дослідження велося? Базувалося на великій чи малій кількості прикладів? Співбесіди велися по телефону чи за особистої присутності опитуваного? Чи були респонденти анонімними? Чи зробило все це дослідження більш менш надійним?

Більшість із нас застосовує подібну серію запитань щоразу, коли ми щось читаємо (саме так воно і має бути). Проте подальший розвиток цієї звички дозволяє оцінювати і, якщо потрібно, відкидати інформацію набагато швидше. Важливість цього процесу зростає з багатьох причин. Одна з них — величезна кількість доступних сьогодні джерел інформації. Інша — стрімке збільшення обсягів даних, якщо їх ці джерела постачають (про це будемо говорити далі в цьому розділі як про інформаційне перевантаження).

Усе сказане стосується зовнішніх джерел. Але й внутрішні джерела вимагають старанного розгляду.

" КИТАЙСЬКІ ЧУТКИ"

Ми всі знайомі з ситуацією, яка виникає, коли до уваги береться інформація з джерел усередині самої організації. Просто організація схильна фільтрувати інформацію, що циркулює в ній. Зокрема, з інформації, котра рухається вгору до керівництва, як правило, вилучаються погані новини, в той час як хороші — наголошуються: хороші новини підіймаються вгору, а погані осідають унизу. Ми всі це робили, і більшість з нас продовжують цим займатися.

Трапляється так, що інформація, котру ми дістаємо знизу, є дещо прикрашена, аби більше сподобатися босу і представити нас самих у вигіднішому світлі. Зазвичай це не лише заокруглення плюсів у більшу сторону, а мінусів — у меншу. Сама по собі вона невинна і нешкідлива, але кумулятивний ефект таких " китайських чуток" може викривити інформацію, виходячи з якої керівництво прийматиме рішення.

Розглянемо, наприклад, процес редагування важливого звіту. Відповідальний менеджер ще не розпочав писати його, бо мав надто багато інших справ. Але цього сказати своєму безпосередньому керівникові він не може, отож рапортує про " добрий початок". Його керівник на запитання вищого за ранґом начальства відповідає тим самим, проте інтерпретація вже інша: " робота триває". Потім звіт постає як " майже закінчений", а ще


Дані, всюди дані... 113

далі як такий, що " відмінно рухається до завершення", і, врешті, на найвищому рівні дізнаються, що там " додаються останні штрихи".

Те саме трапляється і з числами. 46% успішності нової системи може легко заокруглитися до 50%, а далі прозвучати вже як " більше половини" і, зрештою, зупинитися на " добрих трьох чвертях".

З інформацією, що циркулює по організації донизу, трапляється якраз навпаки. Керівник на кожному з рівнів до критики, спущеної згори, додає свої власні зауваження. В результаті м'який докір головного керівника, рухаючись до найнижчих щаблів організації, переростає у сварку і крик.

І Зміни в культурі компанії " Rover" __________________

Наступні факти корпоративного життя вказують, як цінно знати, звідки походить інформація. Зокрема, корисно розуміти будь-які потенційні передумови та інші фактори, що можуть відіграти роль. Добрий приклад маємо від Джопа Таверза, колишнього виконавчого директора компанії " Rover Cars".

Розповідаючи про зміну в культурі, що сталася в компанії у 80-і роки, він пояснював, як пращовалося в старі погані дні британського застою. Якщо вищих менеджерів про щось запитували, вони, замість звернутися за потрібною інформацією до тих, хго мас доступ до фактів, просто імпровізували висновки для важливих рішень. Це Таверз швидко виправив. Як вій сам пояснював:

" Колись па управлінських рівнях, яким були доступні факти, не лежала відповідальність. Ті, хто мали доступ до фактів, були позбавлені можливостей приймати якісь рішення, в той час як на зборах вищого персоналу знаходилися відповіді па такі запитання, відповісти на які без залучення знавців було неможливо. Такого кшталту відповіді лягали в основу процесу прийняття рішень, отже, ми приймали важливі рішення, базуючись па суб'єктивних думках та поглядах. У такий спосіб робити бізнес неможливо".

І вій, звісіго, правий, проте чимало компаній ще й зараз страждають через подібні проблеми.

Є також і багато таких, в яких внутрішні інтриги та кар'єристські маневри окремих працівників сприяють виправленню фактів. Найкраще запобігти такому процесу, перевіряючи дані на наявність " упереджень".






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.