ХLІХ. Чи пусте діло наголос.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Між милозвучністю та наголосом у словах існує сталий зв’язок. Наш природній

мовний смак великою мірою ”співпрацює” із системою наголосів. Наголоси слів ви-

конують цілу низку функцій у мові, в тому числі роль ритмо-мелодичного чинника.

Розробляючи термінологію, цього чинника не можна ігнорувати.

Зміна наголосу у слові може змінити його значення. Коли написати слово

не зазначивши наголосу, то його можно прочитати двояко:

Перше слово - іменник, друге - прислівник. Так само наголос розрізняє значення

Кожна мова має свою систему наголосів, які характеризують її з ритмо-мело-

дичного боку. Зміна наголосу може перекласти слово з мови на мову. Коли у слові

стане словом польської мови. Те саме, коли у слові

Ці приклади свідчать, що оперуючи лексичними одиницями, не треба забувати

Українська мова має свою специфічну систему наголосів, яка склалася істори-

чно і яка тісно пов’язана з українським словотвором. Наголоси у словах творять

наголосові моделі, характерні для тої чи тої мови. Українська мова творить низку

наголосових моделей, порушення яких ”розмиває” самобутню тональність мови. Одною

з характерних наголосових моделей української мови є наголоси притаманні словам,

У цих словах українці здебільшого наголошують третій склад від кінця. Це

Це дуже характерна ознака нашої мови, зафіксована у низці словників.

Систему українського наголосу в УССР безпідставно перекручено. Цілий ряд

українських слів дістали з ласки псевдомовознавців ”всесоюзні” наголоси. Так

дістало наголос на Я, повторивши російський стандарт:

Українська термінологія, щоб бути українською, мусить дотримуватися узвича-

єних у нашій мові наголосів, зокрема дактилічних наголосів, зафіксованих усіма

Чи ж дотримуються цієї аксіоми сучасні лексикографи?

Гортаю ”Російсько-український словник для військовиків”, виданий видавниц-

твом ”Варта” 1995 року у Києві-Львові (Словник-1).

Автори довільно - на свій смак - наголошують цілу низку українських слів,

Наголоси Словника-1 перекреслюють традиційне українське наголошення.

Це термін, вживаний за часів УНР. Словники УССР його не фіксують. Запозичивши

цей термін з літератури тих часів, укладачі Словника-1 перекрутили наголос.

відповідає українській наголосовій традиції і саме в такій формі звучить по-ук-

раїнськи. Правильний наголос цього слова наводить ”Українсько-англійський слов-

На неправильні наголоси можна натрапити і в деяких інших термінологічних

словниках. В ”Українсько-англійсько-німецько-російському словнику фізичної тер-

мінології” В. Козирського та В. Шендеровського (Київ, ”Рада”, 1996) /надалі -

Словник-2/ фігурують такі неправильні наголоси:

Словник-2 безпідставно копіює наголос російського тех-

нічного жаргону. У нас множина від шум - шУми, родовий

Коли слово, наголошене на останній склад, стає складовою

частиною складного слова, наголос не зберігається: який,

але ніякий, пальний, але вогнепальний; світний але тон-

косвітний (СГ). Зміну наголосу в таких словах викликано

потребою легкомовности: слово вогнепАльний легше для ви-

мови, ніж вогнепальнИй. Мовці попередніх поколінь це

відчували і перенаголосили звуки у таких словах.

стисливість стисливість Так вимагає милозвучність.

Навряд чи неузвичаєні наголоси в цілому ряді термінів сприятимуть поширенню

кривонаголошеної термінології. Зміну наголосів у словах дуже тонко відчуває

природній мовний смак і гостро реагує на неправильне наголошення.

Очевидно, що якість і конкурентоздатність новостворених термінів неможливо

забезпечити, коли вони не спираються на вироблену віками систему наголошення.

Тому, дотримання усталених з ритмо-мелодичного боку наголосів - це ще одна вимо-

Розгардіяш у наголосах постав не сьогодні. Його започаткувало мовознавство

УССР, розвиваючи царську ідею ”дабы не было различия”. У розвідці ”Секрети ук-

раїнської мови” я опублікував ”Словничок відродженого наголосу”, де наведено

правильні наголоси кривонаголошених слів. У процесі роботи над словниками мій

реєстр кривонаголосів поповнився. Зачепивши тут проблему наголосів, варто зроби-

ти доповнення до мого ”Словничка відродженого наголосу”, додавши такі слова:

Це слово має подвійний наголос. І це фіксує словник К. Ан-

У словниках УССР це слово неправильно подано з двома наго-

лосами: мовчанка і мовчанка, при чому перше наголошення

назвоно рідкісним. Таке твердження хибне. Українській мові

властива наголосова модель для віддієслівних іменників із

закінченням -анка: ковзанка, копанка, крашанка, писанка,

рубанка, схованка, читанка: наголос - на першому складові.

Слово мовчанка належить до цієї самої моделі.

Слово походить від форми гаразди з наголосом на И.

Неправильний наголос на А у цьому слові має довгу історію.

М. Комар у своєму ”Російсько-українському словнику” навод-

ить слово опікувати і вказує, що запозичив його із словни-

ка Є. Желехівського. Однак у Желехівського слово це нагол-

ошено інакше: опікувати. Помилку Комаря повторюють усі пі-

зніші словники вже й у слові опікуватися. Але це слово мо-

вці вимовляють лише опікуватися. Похідні форми опікуваний

та опікування (наголос на І) свідчать, що їх утворено від

слова опікуватися. Від опікувати було б опікування.