Хlv. Що задовго, то нездорово.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Кожна мова у свому розвитку прагне до лаконічности: мовці спонтанно з кіль-

кох можливих варіянтів вибирають найкоротший. Жива мова знає такі скорочення:

Знає скорочення і літературна мова, зокрема її публіцистичний стиль. У пре-

компромат замість компромітаційний матеріял

Коли коротша форма віддає той самий зміст, що й довша, то загал мовців від-

дає перевагу коротшій, і вона мало-помалу витискає з ужитку довшу.

У мові сучасників - писемній та усній - часом трапляється, що якраз довші

слова мають перевагу над коротшими. Наприклад, можна почути і прочитати:

Чи ж не краще в таких випадках сказати або написати:

Для підсилення ефекту вислову можна вжити зворот

і ця ідіома все таки буде коротша - матиме менше складів - ніж форма

Коротші форми економніші, і вже тому на письмі їм нема, як тепер кажуть,

альтернативи. Коли ми друкуємо на машинці чи на комп’ютері або набираємо текст

у друкарні, часом одне-два слова ”псують обідню”: треба скінчити текст у даному

рядку або на даній сторінці, а кілька слів не вміщаються. Що тут робити? Почи-

наєш ”полоти” текст і заміняти довгі слова на коротші. Заміниш два-три таких

”монстри”, і текст укладається в потрібні межі. Для такої операції короткі фор-

Сьогодні дуже модний - переважно в друкованих текстах - прислівник адже:

полонило наш інформаційний простір. Чи ж ми так часто вживаємо його і в розмові?

У живій мові наведені приклади звучатимуть так:

Таку заміну варто робити бодай з міркувань стилю. Не можна у короткому тексті

раз-у-раз вживати адже. Пропадає охота читати такі матеріяли.

Дуже полюбляють сучасники і вираз бути зобов’язаним:

Навіщо такі довжелезні пасажі, коли легше і ближче до української мовної стихії:

І це тоді, коли легше та коротше сказати чи написати

У декого із сучасників під впливом чиновницької лексики виробився бюрокра-

тичний стиль мовлення. Вони немов ”зациклились” на деяких словах. Одне з таких

Я не проти слова перетворюватися, але часом краще вжити коротший синонім,

До категорії передовжених слів належать і досить часті у сьогоднішніх

відтягувати, затягувати, підтягувати, витягувати.

Навіщо аж так ”розтягувати” свою думку чи свій текст, коли ми маємо куди корот-

ші, та й властивіші нашій мовній стихії слова

відтягати, затягати, підтягати, витягати, розтягати?

Фахівці з економіки - автори й промовці - полюбляють вживати слово

коли йдеться про виробника якоїсь продукції:

Чи вживаємо ми це важкомовне слово у живому спілкуванні? Навряд чи ми скажемо

Нашими мовними засобами так сказати легше, простіше і зрозуміліше. Навіть пере-

яке цілком на місці у росіян, не треба бути словесним епігоном: краще вжити ко-

У деяких авторів часом можна спостерегти любов до окремих граматичних форм,

і вони вживають своїх улюбленців без огляду на те, чи ці словесні зразки покра-

щують виклад чи ні. Наприклад, українські форми майбутнього часу

не завжди доцільно творити від усіх без винятку дієслів. Та любителі згаданих

форм на це не зважають. І тому в їхніх текстах натрапляєш на такі зразки:

Ці операції відпрацьовуватимуться у ході маневрів (1)

Довкілля нейтралізовуватиме спроби його розсварити (1)

Незгоди підштовхуватимуть учасників до чвар. (1)

Ужитий тут варіянт форм майбутнього часу виник у нашій мові тоді, коли ще

не існувало таких довжелезних дієслівних форм, які відомі сьогодні. Задовгі

дієслівні форми складного майбутнього часу

важко ”притерти” у будь-якому словесному оточенні. Їхня довгота не дозволяє

Спроби вживати такі довгі форми в українському мовленні не матимуть успіху.

Наша мова не мала і не має тенденції до задовгих словесних форм. Можна лише ди-

вуватися, наскільки деякі ”писці” не мають почуття мови. Я кажу ”писці”, бо у

живій мові такі форми взагалі годі вживати: їх годі вимовити.

Ці операції буде відпрацьовано у ході маневрів

Довкілля знейтралізує спроби його розсварити

Багато таких ”коротких із знаком мінус” слів штучно прищеплювано нам у ми-

нулому ”заради наближення і злиття мов”. Нам диктували, як нам треба говорити,

і ми не мали вибору: карикатурна лексика заповнювала газети, звучала на радіо,

Сьогодні становище змінилося. Є свобода вибору, і нам треба позбуватися

Якщо нинішнє покоління, розробляючи українську лексику й термінологію, хоче

зробити українську мову конкурентоздатною, воно у своєму словотворчому пошуку

мусить мати на увазі, що найкоротші лексичні форми - найжиттєздатні.