L. Взаємопритертість.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Говоривши про численні вимоги, що їх ставить до словесних форм практика

усного й писемного спілкування, не можна не згадати й вимог, скажу так, вза-

ємопритертости слів у мовному потоці. Знову незрозуміливй термін - зауважить

читач - що це ще за взаємопритертість? Даний термін вжито для більшої наочнос-

ти, а найкраще його зрозуміти на конкретних прикладах.

Усі знають скорочений перелік чинників, які загартовують людський організм:

Висловлена нашою мовою ця тріяда звучить ніби не так гладко, як у російській мо-

ві. По-російськи тріяда солнце, воздух и вода вимовляється одним духом як певна

ритмо-мелодична єдність, що сама спливає з язика, легко запам’ятовується і легко

повторюється. Про слова в такому досконалому з ритмо-мелодичного боку виразі

можна сказати, що вони ”взаємопритерті”. У наведеній російській тріяді їх не

можна навіть розміняти місцями: вираз солнце, вода и воздух уже не має тих яко-

стей, про які ми говорили щодо ідіоми солнце, воздух и вода.

Очевидно, в українському виразі сонце, повітря і вода слова теж не ”притер-

то”. Мабуть, скопіювати ”притерті” вирази з мови на мову не так легко. Крім

змістової відповідности треба подбати і про взаємопритертість слів у тексті або

мовному потоці. В українському варіянті варто переставити останні два слова, а

І замінити на Й: сонце, вода й повітря. Звучить краще. Можна піти далі і трохи

Остання переробка своєю притертістю повторює російський варіянт.

З цього прикладу стає очевидно, що сполучаючись у мовні конструкції - в то-

му числі у розповідні речення - слова дуже вередливі щодо своїх партнерів: деяк-

их терплять як сусідів, деяких - ні. Ця вередливість вимагає від нас не просто

механічно тулити слова одне до одного, а добирати найпритертіших партнерів.

На жаль, операція добору відповідних словесних форм не завжди вдається на-

шим мовцям і ”писцям”. Наприклад, у пресі можна натрапити на таке речення:

У цьому реченні дві хиби: лексична і стилістична. Лексична полягає у не-

властивому українській мові вжитку заперечення НЕ з інфінітивом. Конструкції

нам не властиві. Це копії російського стилю. Замість них українці кажуть

Цю особливість української мови відбито й у літературі:

Росіянин останній рядок висловив би так: ”но не достать! ”.

Але цьому реченню бракує ритмо-мелодичної досконалости: деякі слова у ньому не

притерто. Останнє слово зіткнень просто важко вимовити після уникнути. Гляньте,

як тут звук Н два рази парується із звуками К і Т:

Чи не краще замість зіткненя вжити синонім сутичка:

Слід додати, що появу непритертих словесних конструкцій викликає здебільшо-

го хапливий переклад російських текстів на українську мову під час російського

думання. Речення (А) найвірогідніше виникло шляхом перекладу фрази

У російському тексті слова притерто. В українському дослівному перекладі

- ні. Тому, перекладаючи, треба дбати про притертість слів і в перекладі.

Розглянувши низку вимог, що їх ставить мовна стихія до лексичних одиниць

під оглядом форми, спробуймо підсумувати наші спостереження:

1. Щоб бути конкурентоздатною, лексичні одиниці не мають бути задовгими

2. Вони мусять бути легкомовні та милозвучні