Хlvіі. Права рука мовного смаку.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Природній мовний смак ніколи не виробив би такого досконалого засобу спіл-

кування, як людська мова, якби не мав спільників.

Про деякі слова ми кажемо, що вони милозвучні, а про деякі - навпаки - що

Милозвучність слів - це свого роду мірило, за яким природній мовний смак

видає ”атестат зрілости” або вірніше ”атестат милозвучности” тому чи тому слову

Усі слова нашої мови, які пройшли пробу часом - милозвучні: інакше вони б

не закріпилися в мові. Отже, випробувати на милозвучність усталену століттями

лексику нема потреби. Що ж до словесних неофітів - форм, творених штучно, - то

милозвучність - їхній прискіпливий цензор і суддя.

якраз і не склало іспиту на милозвучність. Природній мовний смак його відкинув,

Не можуть похвалитися милозвучністю і слова

мовленнєвий, співпрацівництво, відпрацьовуватимуться.

Добір мовних форм під дією вимог милозвучности можна простежити у процесі

спілкування - усному чи писемному. Чергування звуків В та У, З та ІЗ та ще де-

яких підпорядковано в українській мові вимогам милозвучности. Усі знають прави-

ла чергування цих звуків. Ми кажемо й пишемо

Так вимагає милозвучність. І це зафіксували правила правопису. На жаль,

правила ці не можуть передбачити усіх випадків милозвучного та немилозвучного

Наш мовний смак часом не визнає правил граматики, коли треба уникнути неми-

лозвучности вислову. Згідно з правилами чергування звуків вираз

треба писати з прийменником У. Але в живому мовленні мовці говорять

У чому тут річ? Хто має рацію? Мовці чи ”писці”?

Очевидно, що повторення звуку У двічі у виразі

суперечить нормам милозвучности, і тому в живому мовленні переважають вирази:

зібраний в кулак, зігнутий в дугу, схований в кущах.

Аналогічно, навряд чи ми скажемо промоВа В церкВі (1), як вимагає правило,

а скоріше промоВа У церкВі (2), бо нагромадження трьох звуків В у виразі (1) і

Таким чином, бувши законодавцем для правил граматики, милозвучність змушує

нас порушувати їх, коли ці правила до кінця не опрацьовано.

Це явище можна простежити і на інших прикладах. У виразі

ми напишемо вщухати, бо так вимагають правила, але в розмові - скажемо

суперечить милозвучності. Куди милозвучніше сказати

Узявши сказане до уваги, відзначмо, що рекомендовані РУСом форми

- форми штучні, у живій мові та в творах письменників-класиків не вживані. Жива

щипати, відщипувати, зіщипувати (замість зщипувати). (2)

то це штучний винахід. Такого слова українська мова не знає. Те саме треба ска-

словник Б. Грінченка не реєструє. Натомість там зареєстровано слова

Лукина в корчмі раз якось стикнулася з Уласом (І. Нечуй-Левицький)

Дружно зіпхнули човен в море (М. Коцюбинський)

...птахи тручали з дерев білі пушисті хусточки (Н. Кобринська)

Пишний Юр їде,... з гір зиму стручує (Г. Хоткевич).

Чим пояснити непопулярність форми зштовхувати в українській народній мові,

і то тоді, коли існувала і вживалася форма штовхати і штовхатися?

Знову таки - це ”робота” мовного смаку та його помічниці - милозвучности.

але знаючи цю форму, українці продовж століть спілкування не створили форми

а віддавали перевагу милозвучнішим і легким для вимови формам (3). Природній

підштовхувати, відштовхувати/ся/, заштовхувати, наштовхувати/ся/

бо вона не була милозвучна. Виникла ця форма штучно в УССР. Її фіксує СУМ, на-

вівши приклади виключно з творів радянських письменників. Немає сумніву, що на

появу цієї форми мало вплив російське слово

і всіляко культивоване визнавцями теорії ”злиття мов”.

Однак це штучне слово не пройшло проби на милозвучність, яку проходить лек-

сика всякої мови у процесі спілкування поколінь мовців.

Наведені нижче уривки з текстів, де вжито слова

можуть бути наочним матеріялом для порівняння форм, адоптованих живою мовою та

Там і зштовхнулася Катерина,... з Мусієм Горбанем (Письменник УССР)

Галя зіткнулася з людиною, що присіла навпочіпки... (Письменник УССР).

Які з цих уривків звучать природніше для нас і милозвучніше для нашого

Відомо, що смаки людей не збігаються. Але мені здається, що думка читачів

щодо милозвучности наведених тут уривків буде одностайною. Імен письменників не

наведено, щоб ці імена не впливали на безсторонність висновку.

Підсумовуючи наші спостереження, додаймо до вимог, що стоять перед ново-

створеними словами й термінами, ще й вимогу бути милозвучними.

Слова, створені без урахування чинника милозвучности - це важкомовна і