Поняття психічного розвитку. Основні теорії розвитку

Психічний розвиток — це абсолютно — особливий, відмінний від інших процес, що детермінується не знизу, а згори, тобто зумовлюється тими формами практичної і теоретичної діяльності, які існують на даному рівні розвитку суспільства.

Особливістю психологічного розвитку є те, що його кінцеві форми невизначені, а лише задані тими зразками, які існують в суспільстві. Психічні ф-ї дитини розвиваються в процесі оволодіння нею суспільно-історичним досвідом. Психічна діяльність людини носить опосередкований характер. Тобто досвід передається не прямо, а за допомогою знаків і мовлення. Оволодіння знаками і мовленням - процес індивідуального розвитку(онтогенез). Онтогенез - індивідуальний розвиток організму від стадії запліднення до кінця індивідуального життя. Онтогенез психіки людини починається з підсвідомих форм, а вже пізніше проявляються елементи свідомості, яка також проходить у своєму розвитку ряд етапів. Онтогенез організму людини визначається спадковістю. У психічному розвитку індивіда під впливом різних факторів (радіація, алкоголь, наркотики...) можуть виникати відхилення від норми які не є спадковими, а лише вродженими, тому їх можна попередити. Розвиток психічних ф-й здійснюється не рівномірно(тол шв, то повільн) і асинхронно (якщо розв одних прискорюється, то втой же час розвиток інших - сповільн) на виникнення перших концепцій влинула теорія Дарвіна, який вперше висунув ідею про те, що розвиток підлягає певним законам.

- Гезел та Термеп розробили так званий нормативний підхід до дослідження дитячого розвитку. Їх заслугою є те, що вони почали розробляти дитячу психологію, як нормативну дисципліну.

- Бюлер висунув теорію триступеневого розвитку: інстинкт, научіння, інтелект. Значення її в тому, що вона ставить питання про історію, походження періодів дитинства, хочай намагається дати на нього відповідь у рамках біогенетичного підходу.

- Теорія Конвергенції Штейніца. Він вважав, що психологія розвитку, це не просто прояв вроджених властивостей і не просто сприймання зовнішніх впливів. Це результат конвергенції внутрішніх задатків із зовнішніми умовами життя. ТК - найбільш поширена концепція в сучасній психології

- Теорія соціального научіння(Міллер, Доллард) показали, як дитина пристосовується в сучасному світі, як вона засвоює норми суспільства, тобто як відбувається її соціалізація.

- Теорія вищих психічних ф-й Виготського.

- концепція діалектичного характеру розвитку Костюка.

- когнітивний підхід Піаже.

6. Загальні закономірності психічного розвитку людини Психічний розвиток людського індивіда — обумовлений процес.Визнання його обумовленості, або детермінованості (від лат. йеіятінаге — визначати) і правильне її розуміння — основа практичного керування ним. Правильно ж розуміти її можна, розглядаючи цей процес в єдності з історією людського життя. Історія попереднього розвитку людського життя впливає на його онтогенез двома шляхами: біологічним і соціальним. Людський індивід розвивається як біологічна істота, як представник лю/г-ського виду живих істот і водночас як член людського суспільства. У зв'язку з цим і виникла давно поставлена людською думкою проблема ролі біологічного, природного і соціального громадського у становленні індивіда як особистості. Дві точки зору філогенезом, надбання якого закріплюються в організмі й спадково передгишься індивідові, що психічні властивості індивіда зумовлюються його природою. Згідно з другою точкою зору, психічний розвиток індивіда визначається не природою, а суспільними умовами його життя.