Предмет, завдання та основні проблеми вікової і педагогічної психології.

Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі. Вона вивчає психічний розвиток людини на річних вікових етапах. Предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах індивідуального життя.

До вікової психології входить психологія підлітка, психологія юнака, психологія ранньої зрілості, психологія середньої зрілості, психологія пізньої зрілості. Педагогічна психологія також є галуззю психології. Педагогічна психологія вивчає психологічні проблеми навчання і виховання. Це наука, яка вивчає закономірності процесу засвоєння людиною соціального досвіду в умовах навчально-виховного процесу. Серед них — психологія навчання, психологія виховання, психологія учителя.

Психологія навчання є галуззю педагогічної психології. Психологія навчання вивчає закономірності розвитку особистості, виникнення психологічних новоутворень у людей різних підгруп під час їх навчати На основі даних психології навчання розробляються метода навчання і виховання. Предметом психології виховання є дослідження психологічних закономірностей формування особливості в умовах цілеспрямованої організації педагогічного процесу, тобто вивчення процесів, які здійснюються при взаємодії вихователя і вихованця а також дослідження взаємодії між вихованцями Як складається у неї морально вольова сфера.

Психологія вчителя вивчає психологічні проблеми, що включають вчителя як спеціаліста з притаманними йому функціями, пов'язаними з навчанням і вихованням учнів у школі, класним керівництвом, проведенням.4 позакласної роботи, зв'язками з батьками і громадськістю. Особливе місце тут займають взаємовідносини вчителя і учнів. Завдання. в. психології вивчають виникнення і розвиток психологічних процесів(пам’ять, уява, увага...), властивостей у дітей, юнаків, дорослих, зміни у вікових і внутрішніх

2 Виникнення і розвиток вікової та педагогічної психології.. Дослідники історії психології відзначають, що виникнення й розвиток вікової психології припадає на другу половину XIX і на XX ст. отже, тільки у другій половині XI X ст., вікова психологія почала складатись як спеціальна галузь психологічної науки. Грунт для цього був підготовлений у минулому.

3 Методи вікової і педагогічної психології. У психології виділяється чотири групи методів. До першої групи методів, які називаються організаційними, відносяться порівняльний, лонгітюдний і комплексний.

Порівняльний метод у наш час широко застосовується в загальній психології (співставлення різних груп піддослідних), в соціальній психології (співставлення різних типів малих груп), в патопсихології і дефектології (порівняння хворих із здоровими лонгітюдний метод. Він передбачає багаторазове обстеження одних і тих же осіб протягом тривалого відрізку часу, що вимірюється іноді десятками років. У сучасних умовах психологічні дослідження все частіше включаються в комплексні дослідницькі програми, в яких беруть участь представники інших наук. До другої, самої широкої групи методів належать емпіричні методи одержання наукових даних, спостереження і самоспостереження, експериментальні методи, психодіагностиці методи (тести, анкети, запитальники, соціометрія, інтерв'ю і Оеьідя. Третю групу складають методи обробки даних. До цих методів відносяться кількісний (статистичний) і якісний (диференціація матеріалу Четверта група — інтерпретаційні методи. Сюди відносяться генетичний і структурний методи Генетичний метод дозволяє інтерпретувати весь оброблений матеріал дослідження в характеристиках розвитку, виділяючи фази, стадії, критичні моменти становлення психічних новоутворень. Структурний метод встановлює «горизонтальні» структурні зв'язки між всіма характеристиками особистості.