Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Аналіз документів у соціології






Аналіз документів-один з найпоширеніших методів збирання

соціологічної інформації, який за популярністю поступається лише

опитуванню. Особливо часто цей метод використовується вкупі з іншими:

опитуванням, спостереженням, експериментом.

В окремих галузях соціології, наприклад, промисловій, демографічній

соціології, соціології масової комунікації, соціології праці, соціології

міжнародних відносин та інших використання цього методу для здобуття

емпіричних знань є визначальним.

Метод аналізу документів являє собою сукупність методико-технічних

процедур та прийомів для отримання емпіричної інформації, вилученої з

документальних джерел.

Під документом у соціології розуміють спеціально створений людиною

предмет для зберігання та передачі інформації. Інформація може бути

зафіксована за допомогою букв, цифр, стенографічних знаків, малюнків,

фотографій, звукозапису тощо.

За способом технічних засобів фіксування розрізняють письмові

(рукописи та всі види друкованої продукції), іконографічні (відео-кіно-

фотодокументи, картини, гравюри), фонетичні (розраховані на слухове

сприйняття), електронні (пов'язані з використанням комп’ютера та

Інтернету) документи.

У залежності від статусу документа виокремлюють:

офіційні документи, створені юридичними чи посадовими особами:

урядові постанови, заяви, ділова кореспонденція, протоколи судових органів,

фінансова звітність, плани, звіти тощо;

документи особистого походження: матеріали, що містять біографічні

відомості, офіційні матеріали, що засвідчують особу їх власника, його права,

обов'язки, тощо.

У залежності від авторства документа вирізняють:

особистісні документи (листи, характеристики, мемуарні матеріали,

щоденники, автобіографії);

безособистісні документи (архівні матеріали, дані преси, протоколи

зборів).

У залежності від мотивації створення документів розрізняють:

спровоковані документи (відгуки на книгу, відгуки на конкурс,

оголошений в газеті або в електронних ЗМІ, шкільний твір);

неспровоковані (особисті документи, створені за ініціативою самих

авторів: переписка, щоденники, звертання до органів управління).

Методи аналізу документів поділяються на неформалізовані

(традиційні) та формалізовані (контент-аналіз).

Неформалізовані (традиційні) методи аналізу включають в себе

звичайне " розуміюче" сприйняття тексту і засновані на загальних логічних

операціях: аналізу, синтезу, порівняння, визначення, оцінювання,

осмислення.

Недоліки даного методу: можливість суб'єктивізму, залежність від

суб'єктивного світосприйняття дослідника, інтуїтивність отримання

інформації, зміщення інформації внаслідок особливостей уваги, пам'яті тощо.

Формалізований (контент-аналіз) - це переведення у кількісні

показники масової текстової інформації з наступним її статистичним

опрацюванням. Він застосовується у тих випадках, коли виникає потреба в

опрацюванні великих масивів документальних джерел, недосяжних для

інтуїтивного аналізу. Суть методу полягає у переведенні у кількісні

показники текстової інформації через пошук у текстах певних ознак, рис,

властивостей.

Процедура контент-аналізу розпочинається з виділення смислових

одиниць аналізу, які потім відшуковують у текстах і переводять у кількісні

показники. Смисловими одиницями можуть бути:

• поняття - наприклад, за частотою використання понять (" опозиція",

" багатопартійність", " права людини", " громадянське суспільство") можна

отримати знання, в якій мірі джерело інформації орієнтоване на

демократію;

• судження, виражені у вигляді речень, абзаців, фрагментів текстів, тем

статей, назв радіопередач, телешоу;

• імена історичних осіб, політиків, назви країн, державних інститутів;

• цілісна суспільна подія, офіційний документ, факт, випадок. Наступним

кроком у здійсненні контент-аналізу є виділення одиниць рахнку.

Одиниці рахунку - це кількісна характеристика смислової одиниці

аналізу, яка фіксує регулярність, з якою зустрічається у тексті смислова

одиниця. Інколи смислові одиниці аналізу та одиниці рахунку є тотожними.

Базові засади методу контент-аналізу були ґрунтовно розроблені

американськими соціологами Т.Д.Ласуелом та Б.Берельсоном -

представниками Колумбійської школи у соціології.

Відомо, що у роки II світової війни американські соціологи на підставі

проведеного контент-аналізу відкритої преси надали американському уряду

практичні рекомендації щодо найбільш вдалого для США часового терміну

відкриття другого фронту.

У сучасних умовах контент-аналіз широко використовується для

вивчення преси, радіо, телебачення та підвищення ефективності їх впливу на

індивідуальну та масову свідомість. Значні можливості має цей метод при

вивченні проблем міжнародного життя, електоральних процесів у країні.

Метод контент-аналізу виступає засобом вивчення особистісних

документів, листів населення до різних державних інституцій. Надзвичайно

великі резерви цей метод виявляє у політичних дослідженнях при вивченні

політичних програм партій, рухів, відеозаписів мітингів, зборів, з'їздів тощо.

Створені сучасні комп'ютерні програми значно полегшують процес обробки

інформації, отриманої методом контент-аналізу, надаючи їй форми, зручної

для подальшого використання.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.