Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Усного викладу






Головним завданням вчителя за усного викладу матеріалу є переда­ча фрагмента навчального матеріалу в єдності навчального і виховного аспектів. Ознайомлення учнів з навчальним матеріалом вербальним способом... важке і для вчителя, і для учнів.

Дослідження діяльності учнів стосовно сприйняття інформації по­казують, що слухання — складний процес. Слухання, особливо аб­страктного матеріалу, потребує неперервності, високого рівня зосе­редженості. При цьому в уяві учнів нерідко формуються образи, що не відповідають дійсності. Окремі слова і вирази можуть на слух сприй­матися неточно; в цьому разі думка не викличе адекватних образів, а спотворений образ може призвести до зміщення розуміння всього ма­теріалу. Особливо складне слухове сприйняття узагальнювальних відо­мостей.

Психологічні процеси, на які спирається слухання (увага, уява, па­м'ять, мислення), потребують для свого ефективного перебігу певних умов.

Слухання спирається переважно на довільну увагу. Довільна ува­га — функція, що легко руйнується і втомлює. Досить випадкового подразника (гамору в класі, репліки сусіда), щоб зосередженість учня порушилася і та чи та ланка інформації, що сприймається, була втраче­на. Нелегко протікає під час слухання і робота пам'яті. Учневі, що вислуховує впродовж дня різноманітні відрізки усного викладу, важко


об'єднати їх у систему, а не пов'язані між собою знання не запам'ято­вуються.

У таких умовах нелегко підтримувати на необхідному рівні і розу­мову діяльність учнів.

Між темпом усного викладу вчителя і темпом осмислення матеріа­лу учнями спостерігається значне розходження; особливо це стосуєть­ся теоретичного матеріалу. Вітчизняний дидактик Р. Г. Лемберг наво­дить слова одного учня: «Дуже важко слухати вчителя, коли він розпо­відає про нецікаве, нудне, не можеш змусити себе уважно стежити. Та ще важче слухати, коли пояснюють дуже цікаво. Вчитель скаже щось таке, над чим хочеться замислитися, зануришся в свої думки, а вчитель уже далеко попереду. І ніяк його не наздоженеш».

Щоб учень зрозумів почуте, йому необхідно ввести новий матеріал у старі зв'язки та уявлення і перебудувати його у власні образи. А для цього потрібна синхронність у спілкуванні з чужими думками та по­в'язуванні їх зі своїми образами й уявленнями...

Сприйняття матеріалу на уроці ускладнюється, якщо паралельно учневі необхідно вести записи, та ще й самому виокремлювати те, що треба записати. Це виявляється не під силу навіть багатьом учням старших класів. Тому досвідчені вчителі під час першого подання на­вчального матеріалу пропонують учням тільки слухати виклад і не занотовувати.

Складність слухового сприйняття і ймовірна пасивність розумової діяльності учнів під час нього привели багатьох дослідників до дум­ки про те, щоб замінити виклад учителя самостійною роботою зі здо­буття нових знань. Але... у програмах багато є тем, які недоступні учням для самостійного осмислення. Значна частина навчального ма­теріалу може бути свідомо засвоєна ними лише після викладу вчите­ля. Якщо учень не сприйняв і не зрозумів навчального матеріалу, то обов'язковий етап процесу навчання — ознайомлення з новим зміс­том — для нього фактично випадає. Унаслідок цього він витрачає ба­гато часу і сил на самостійне оволодіння матеріалом. Така одна з най­важливіших причин перевантаження школярів на уроці (під час вико­нання завдань на застосування знань) і вдома під час роботи з підруч­ником...

Діяльність учителя в процесі викладу дуже різнопланова. Во­на передбачає власне передачу відрізка навчального матеріалу, вста­новлення контакту з класом, спонукання учнів до слухання, управлін­ня їхньою увагою і розумінням. Окрім того, вчитель рефлексу є на вла­сний виклад. Він оцінює зміст, побудову і форму свого подання, одно­часно думає над труднощами учнів та причинами їхнього виник­нення...

...Ми виокремили такі функції викладу: інформативну, комуніка­тивну, управлінську, мотиваційну, орієнтаційну, розвивальну, виховну,


самореалізації особистості вчителя. Названі функції не однакові за значенням. Інформативна функція є основною, центральною; а комуні­кативна, управлінська та мотиваційна спрямовані на її реалізацію...






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.