Лише факти. В. М. Бехтерев наводить приклад сили навіювання, описуючи один повчальний експеримент, поставлений у школі.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

В. М. Бехтерев наводить приклад сили навіювання, описуючи один повчальний експеримент, поставлений у школі.

Після проведення половини занять, тобто близько одинадцятої години дня, вчитель раптом запитав учнів, чи не бачив хто-небудь, що лежало в нього на столі. Відповіддю було здивоване мовчання класу. Тоді вчитель уточнив: чи не бачив хтось ножика, який лежав на столі. Після цього більше половини учнів пригадали, що так, звичайно, ножик вони бачили. Слід зазначити, що серед них були й ті, котрі зі свого місця побачити ножика, що лежав на столі, ніяк не могли. Більше того, деякі учні повідомили, що бачили, як учитель різав ним папір і точив олівці.

Тоді вчитель заявив, що на перерві ножик зник. Після хвилинної паузи діти згадали, що один хлопчик (котрого невдовзі перед цим звинуватили в крадіжці) крутився на перерві біля столу, начебто бажаючи краще розглянути прилади. Неважко уявити, як далеко могла зайти ця розмова, якби вчитель насправді вважав, що ножик зранку був на місці... На щастя, це був лише експеримент і вчитель чудово знав, що ніякого ножа на столі цього дня не було, а названий дітьми хлопчик вийшов з класу одним з перших і всю перерву був на шкільному подвір'ї.

(Див.: Бехтерев В.М. Внушение и воспитание. — Пг., 1923- — С.9 - 10.)

Читаючи «Педагогічну поему» А. С. Макаренка, ви, безперечно, звернули увагу на способи комунікативного впливу, які використовує Антон Семенович у взаємодії з вихованцями. Серед них — навіювання, яскраво передане в ситуації з Ховрахом.

Він не поспішав виконувати мій наказ, роздивлявся мої чоботи і, як звичайно, нишпорив у кишенях. До залізного холодку моєї волі я додав вуглецю:

Навколо нас усі принишкли, і тільки Петько Маликов злякано прошепотів:

Ховрах рушив до мене, закопилюючи губи і намагаючись збентежити мене пильним поглядом. За два кроки він зупинився і захитав ногою, як учора.

— Як це ще струнко! — пробурчав Ховрах, проте виструнчився і руки витяг з кишень, але праву кокетливо поклав на стегно, розчепіривши попереду пальці.

— Дитинко, якщо сказано «струнко», то гопака танцювати не бу
деш. Голову вище!

Ховрах насупив брови, але я помітив, що він уже готовий. Я сказав:

— Ти тепер горьківець. Ти повинен шанувати товаришів. Чинити
насильства над молодшими ти більше не будеш, правда?

Ховрах діловито закліпав повіками й усміхнувся якимсь мініатюрним хвостиком нижньої губи. У моєму запитанні було більше погрози, аніж ніжності, і я завважив, що Ховрах тут уже поставив акуратне нотабене. Він коротко відповів:

(Макаренко А. С. Педагогічна поема. — К.: Рад. шк., 1977. — С. 366-367.)

_________________ Дидакти ч ні завдання ________________________

/. Назвіть формули навіювання, які використовує А. С. Макаренко у спілкуванні з Ховрахом. Чи відповідають вони вимогам до навіювання?

2. Уважно проаналізуйте інтонацію, з якою Антон Семенович звертається до Ховраха. Обґрунтуйте доцільність саме такої інтонації.

З- Які установки дає педагог вихованцеві? Чи спонукатимуть Ховраха ці установки до правильних дій?

Уривок з повісті Дмитра Ткача < < Я — шестикласник» демонструє використання вчителем навіювання в типовій ситуації екзамену.

— Діти, не хвилюйтеся. Задачі будуть нескладні. Схожі ми з вами розв'язували. Часу у вас досить. Не кваптеся, спершу подумайте гарненько. Раніше, ніж здавати, перевірте ще раз свою роботу.

— Ілько дивився на вчительку круглими очима. Коли вона закінчила говорити, він кліпнув на знак згоди, що, мовляв, усе так і робитиму, як ви кажете.

{Ткач Д. В. Я — шестикласник // Пасічник Є., Слоньовська О. Українська література: Підруч. для 6 кл. — К.: Освіта, 2000. — С. 191.)

________________ Дидактичні завдання ________________________

/. Чим викликана доцільність застосування навіювання в ситуації шкільного екзамену?

3. Які елементи сугестії (тиша, спокій, зосередженість, пасивність) наявні в цій ситуації?

4. Чи доречно вжити заперечу вальні форми у навіюванні?

Я хочу перекопати тільки в одному, зовсім не в тому, що мене треба сліпо наслідувати і повторювати мої методи, я хочу переконати вас тільки в тому, що ви повинні бути сміливими, що ви повинні дерзати. Але робити це ви маєте не в порядку індивідуальної войовничості, а в сильному, хорошому, дружному, товариському педагогічному колективі.

Мудрість влади педагога — це передусім його здатність усе розуміти.

...Треба було довгих літ систематичної і терпеливої праці з боку вчителя та ретельного зусилля з боку учеиика, щоб..., мов із зернятка, виплекати гарну рослину — чесну одвертість та правдивість характеру.

Е. Ш. Натанзон ВАЖКИЙ ШКОЛЯР І ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ

У повсякденній практиці вихователеві доводиться постійно коригувати поведінку вихованців, розвивати потрібні риси особистості та її характеру, переборювати недоліки. У цих випадках вихователь вико-

ристовує різні прийоми педагогічного впливу, що є його педагогічним інструментарієм.

Кожний прийом педагогічного впливу характеризується створенням нової педагогічної ситуації.

Створення нової педагогічної ситуації. Кожний прийом характеризується організацією певної, властивої тільки йому, нової педагогічної ситуації. Наприклад, прийом «Вияв доброти, уваги й турботи» застосовується у випадку, коли необхідна увага і чуйність, а прийом «Прохання» виражає довіру до вихованця і потребу в його виявах...

Гама нових почуттів і думок, що розвиваються у вихованця. Як правило, вихованець не залишається байдужим до нової педагогічної ситуації. Він глибоко переживає становище, яке створилося, замислюється над тим, що відбувається. Це має встановити в нього нові стосунки з товаришами, нову власну поведінку, тобто виниклі почуття і думки повинні породити нові мотиви поведінки. Наприклад, прийом вияву доброти, уваги й турботи будить у вихованця радість, вдячність, зворушеність; прийом прохання -- готовність прийти на допомогу, задоволення від можливості допомогти. Обидва прийоми допомагають встановленню душевного контакту, поліпшенню взаємин між вихователем і вихованцем.

Деякі прийоми зумовлюють поліпшення поведінки переважно на основі позитивних почуттів, що надихають вихованця: радості, вдячності, поваги до вчителя, віри у свої сили. Вони сприяють розвиткові нових позитивних рис і пригнічують негативні. Нові думки й почуття, що зароджуються, нові мотиви поведінки здобувають перемогу над негативними, стають головними в поведінці вихованця. Ці прийоми умовно можна назвати спонукальними.

Інші прийоми допомагають виправити поведінку, пробуджуючи переважно негативні почуття: незручність, розчарування, прикрість, жаль, каяття. Ми їх називаємо гальмівними. На основі негативних почуттів й осмислення того, що відбулося, у вихованця виникає намір утриматися надалі від поганих учинків...

Спонукальні і гальмівні прийоми об'єднані у відповідні групи за їхніми спільними істотними рисами. Згрупування полегшує їх запам'ятовування і використання на практиці, оскільки назва групи містить важливу інформацію про її призначення, механізм і специфіку впливу.