Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ваш відгук






Люди не завжди усвідомлюють, який вплив їхні вчинки мають на вас, якщо ви їм про це не скажете. Немає рації говорити: «Вони по­винні самі знати». Річ у тім, що вони можуть не знати, що саме в їхніх діях образило вас.

Більшість людей надає перевагу підтримці добрих стосунків з іншими, а не приниженню, образам: ваша реакція може наштовхнути їх на пере­гляд поведінки, особливо в тому разі, якщо ви не вдалися до нападів на них. Коли ви говорите «від я» і розповідаєте їм про свої реакції, то перебуваєте на безпечному ґрунті. Ви обговорюєте факти. Люди бу­дуть менш схильні заперечувати ваші заяви, якщо ви говоритимете: «Я втомився» чи «Я незадоволений».

1. Ваша реакція може бути емоційною. Ви можете, наприклад, ска­
зати, що відчуваєте себе ображеним, розгніваним, забутим, безпомічним
чи винним.

Інколи буває важко знайти слушний вислів, для того щоб пояснити ваші почуття, особливо, якщо ви не впевнені, що саме відбувається з вами. Більшість відчуває труднощі, розпізнаючи емоції.

2. Іноді буває легше описати, що ви робите, за певних емоцій, замість опису самих емоцій. Наприклад: «Я починаю кричати на вас»; «Я замикаюся в собі»; «Я вирішую все робити сам»...

3. Вашою реакцією може бути потяг, якому ви опираєтеся. Ви мо­жете сказати в цьому разі, що б вам хотілося зробити, наприклад: «У мене з'явилося бажання уникати вас»; «Мені хочеться просто вийти»; «Мені хочеться кинути все це».

Присмак, який ви додаєте до опису вашої реакції, дуже важливий. Реально уникнути елементу осуду при змішуванні рецепта зовсім не просто:


«Я через вас кинув це».

«Він рознервував мене».

«Вона образила мої почуття».

«Він мене з розуму зводить».

«Це мене злить».

Таких фраз краще уникати.

Якщо ви засуджуєте інших як причину вашої емоційної реакції, вони, як правило, починають шалено захищатися, відкидаючи звинува­чення приблизно так: «Якщо ви розсердилися, це ваша справа»; «Що я можу зробити, якщо у вас псується настрій через усякі дрібниці». Вам доведеться мати справу з багатьма контрзвинуваченнями, яких можна було б уникнути. Слід ретельно стежити за тим, щоб ваші «заяви від «я» були чистими, тобто, щоб вони не мали прямого чи прихованого осуду.

Коли ви берете відповідальність за свою реакцію на себе й уникаєте звинувачень на адресу інших, шанс того, що ви зосередите свою увагу саме на обговоренні проблеми, а не побічних питаннях, зростає... Коли ви формулюєте «я-висловлювання», то даєте собі повне право відчува­ти те, що відчуваєте, різниця полягає в тому, що ви нікого не звинува­чуєте в цьому.

Бажаний для вас вихід

Коли ви висловлюєте своє побажання, спробуйте такий підхід: «Коли я мию посуд, мені б хотілося мати належну допомогу».

Коли ви говорите іншим, що вони мають зробити щось, вони часто чинять опір цьому. Якщо вони не відчувають свободи вибору, то мо­жуть не погоджуватися з вашими пропозиціями лише тому, що почуття автономії надзвичайно важливе для них. Дуже часто саме ця потреба в автономії стоїть за непослухом молоді. Наявність невисловлених очі­кувань викликає опір.

...Коли ви говорите про бажаний для вас вихід — третю складову «я-висловлювання» — прагніть залишити якомога більше варіантів відкритими. Якщо ви ясно уявляєте собі, чого ви хочете досягти, ваш партнер зможе чіткіше побачити, хто може зробити внесок і який...






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.