Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Щоби володіти педагогічним тактом
Педагогічний такт як форма взаємин з учнями визначається багатьма сторонами особистості вчителя, його ідейними переконаннями, культурою поведінки, загальною і спеціальною освітою, запасом відповідних умінь і навичок. Оволодіти педагогічним тактом, не володіючи педагогічною майстерністю в цілому, неможливо. Педагогічний такт не застосовується через заучування, запам'ятовування і тренування. Він є наслідком творчості вчителя, показником гнучкості його розуму. Педагогічний такт учителя найменше піддається стереотипії... Можна виділити й назвати окремі психологічні й педагогічні умови, які сприяють розвиткові педагогічного такту в кожного вчителя, незалежно від його індивідуальних особливостей. Серед таких умов... — спостережливість за учнями, уважність до них, довіра, справедливість, витримка, самовладання та ін. Тут ми докладніше зупинимося на кожній із цих умов. Спостережливість. Це одна з найважливіших професійних рис педагога. Спостережливість потрібна йому так само, як і письменникові чи акторові. Вона робить учителя володарем дум учнів. Спостережливий учитель може глибоко зазирнути у внутрішній світ своїх вихованців, зрозуміти їхній душевний стан, виділити їхні індивідуальні особливості. Це все дає йому можливість дібрати, як кажуть, ключ до серця учнів, передати їм свої почуття і помисли так, щоб учні сприйняли їх як власні думки й переживання... У процесі активного спостереження за учнями вчитель може скористатись усними й письмовими відповідями учнів на окремі запитання, даними спеціальних бесід з ними тощо. В окремих випадках дані спостереження можна доповнювати даними спеціальних експериментів (наприклад, щоб дослідити особливості пам'яті, уяви учнів, виявити їх можна в тій чи тій галузі знання і т. д.). Можна знайти багато способів швидше і глибше познайомитися з учнями. Важливо зробити це вчасно, щоб учні не подумали, що ви неспостережливі. Уважність. Учні, як відомо, чутливі до того, як ставиться до них учитель, особливо тоді, коли вони люблять і поважають його. їх можуть образити не тільки окрик, незаслужений докір, несправедлива оцінка тощо, а й проста неуважність до них, небажання їх вислухати, зважити на їхні прохання, навіть підійти до них чи кинути погляд у їхній бік. Відомо, що деякі з них навмисне порушують дисципліну, щоб тільки привернути до себе увагу вчителя... Ось учитель кілька разів обіцяв піти з учнями в музей, але так і не пішов, а тепер про це навіть не згадує. Іншим разом він обіцяв принести фотоальбом, який привіз із Москви, але все якось забуває це зробити. Ще кілька таких невиконаних обіцянок, і учні зовсім перестануть не тільки вірити учителеві, а й поважати його. Коли вже трапилося, що обіцянка залишилася невиконаною, учитель повинен переконливо пояснити учням важливість причини її невиконання або просто попросити в них пробачення. Хоч у якій би формі виявилася неуважність до учнів, вона завжди негативно позначається на їхніх стосунках з учителем. Довіра. Педагогічний такт передбачає наявність в учителя повної довіри до внутрішніх сил учнів. Кожний з них незалежно від здібностей повинен бути впевненим, що успіх у навчанні залежить тільки від його бажання і старанності. До учнів і в навчанні, і у вихованні слід підходити, за висловом А. С. Макаренка, з оптимістичною гіпотезою, хай навіть з ризиком помилитися. Діти ще не можуть самі правильно оцінювати свої сили і можливості. Вони вивчають себе за оцінками дорослих, зокрема за оцінками вчителів, яким вони довіряють більше, ніж собі. Тому вчитель повинен бути дуже обережним в оцінці їхніх здібностей... Справедливість. На запитання, які риси вони найбільше цінують у своїх улюблених учителів, учні найчастіше відповідають: справедливість. Справедливому вчителеві учні можуть пробачити й деяку його офіційність, сухість і навіть грубість. А якщо справедливий учитель ще й тактовний, веселий, привітний, то авторитет його в школі величезний... Витримка і самовладання. Для педагогічного такту вчителя велике, а іноді й вирішальне значення мають такі його вольові риси, як витримка і самовладання. Звісно, це не означає, що вчитель мусить завжди, хоч що б там сталося, бути якимось незворушним, абсолютно спокійним. Він може інколи й «спалахнути», «вибухнути», як говорив А. С. Макаренко, але такі свої «спалахи» він завжди повинен контролювати. У стані, близькому до афекту, не кажучи вже про афект, дуже важко ухвалити рішення. Було б зайвим наводити приклади грубої безтактності, що її допускають учителі, втративши витримку і самовладання. Досить тільки сказати, що разом з утратою витримки і самовладання педагог нерідко втрачає весь свій авторитет в учнів, а то навіть і право на свою професію... Ось так приблизно можна відповісти на запитання про те, що треба учителеві, щоб оволодіти педагогічним тактом. {Синиця І. О. Педагогічний такт і майстерність учителя. — К.: Рад. шк., 1981. - С. 18-19, 22-23, 25-27, 31, 37-39, 41, 43, 46, 50, 61-63, 65-66, 113-115.) ________________ Дидактичні завдання _______________________ /. Порівняйте загальний такт і педагогічний. Як вони співвідносяться? 2. У чому сутність педагогічного такту? З- І. О. Синиця стверджує, що у вихованні нетактовний учитель нічого не досягне. Чи згодні ви з цією думкою? Обґрунтуйте висновок. 4. Які умови (риси вчителя) сприяють розвиткові педагогічного такту? 5. Як пов'язаний педагогічний такт з увагою вчителя? В. М. Чернокозова, І. І. Чернокозов
|