Передмова. Освітня галузь нашого суспільства сьогодні знаходиться у такій ситуації, коли кожен день приносить багато проблем

Освітня галузь нашого суспільства сьогодні знаходиться у такій ситуації, коли кожен день приносить багато проблем, конфліктів, які вимагають негайного, швидкого реагування, нестандартного вирішення. Сучасна освіта вже орієнтується на утвердження особистісного начала у людині, тобто на таку особистість, яка володіє не тільки певною сумою знань, але й здатна до подальшого саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації. Зовнішними факторами, які підвищують конфліктогенність педагогіччного процесу є соціальні. Економічні і психологічні проблеми, що посилюють напругу у різних сферах соціальної взаємодії, що в свою чергу ускладнює процеси і механізми розвитку, виховання та навчання.

Неконстуктивна поведінка сторін у конфліктній ситуації призводить до перростання ділових конфліктів в емоційні, які призводять до таких негативних явищ як ріст емоційної напруги, підвищення рівня тривожності. З іншого боку конструктивне вирішення конфліктів може сприяти досягнення більш високого рівня розвитку.

Отже, у наявності ми бачимо нову тенденцію, яка пов’язана із пріоритетом людського начала, і яка вимагає формування нових гуманістичних, гуманітарних підходів до професійно-педагогічної підготовки соціального педагога.

Суспільству сьогодні потрібні фахівці, які не тільки функціонально готові до професійної діяльності, але і сформовані як творчі соціально-активні особистості.

У структурі вищої педагогічної освіти сьогодні надзвичайно актуальною є підготовка висококваліфікованих фахівців у сфері соціальної роботи і соціальної педагогіки. Покликання соціального педагога активно впливати на формування гуманістичних відносин у соціумі, у родині, у колективі, на зміцнення морального, психологічного і фізичного здоров’я особистості.

Таким чином, як суб’єкт професійної діяльності соціальний педагог здійснює різноманітні функції організації, забезпечення, підтримки, корекції особистості.

Варто підкреслити, що однією з причин виникнення конфліктів у освітньому просторі вищої школи є відсутність конфліктологічної підготовки.

Вміння будувати конструктивні стосунки – одна із задач, яку необхідно вирішувати під час професійної підготовки соціального педагога.

У зв’язку з цим виникає необхідність вивчення компоненту професіоналізму соціального педагога – конфліктологічної компетентності, як частини професійної компетентності соціального педагога.

Мета курсу – формування у студентів вищих навчальних закладів уявлень про конфлікти, формування навичок та умінь вирішення конкретний задач з управління конфліктами, розвиток конфліктологічної компетентності майбутнього соціального педагога, розвиток особистісних якостей студентів і здібностей активно взаємодіяти з “важкими” клієнтами, учнями, студентами тощо.

Завдання курсу:

· розвиток активної соціально-психологічної позиції студента тобто його здібності і бажання здійснювати перетворення у сфері міжособистісних стосунків;

· розвиток емпатійних здібностей, уваги до власного “я”;

· розвиток рефлексивної сфери студентів;

· розвиток самоконтролю і формування здібності оптимальної поведінки у стресовій ситуації;

· корекція небажаних особистісних якостей;

· розуміння природи протиріч і конфліктів між людьми;

· формування конструктивного ставлення до конфліктів;

Навчальний курс складається з 2 модулів. В основу структури і змісту курсу покладена концепція всебічного розвитку майбутнього фахівця у цілісному навчально-виховному процесі.

Змістовний модуль 1. “ ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ КОНФЛІКТУ ”

Змістовний модуль 2. “ ПЕДАГОГІЧНА КОНФЛІКТОЛОГІЯ”

За підсумками вивчення курсу СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ:

· наукові, психолого-педагогічні знання про конфлікт;

· закономірності виникнення та розвитку конфлікту;

· методи конструктивного розв’язання конфліктів;

· технології запобігання конфліктам;

· прийоми аналізу конфліктної ситуації.

ВМІТИ:

· орієнтуватися у соціальних ситуаціях;

· вірно визначати особистісні особливості і емоційні стани інших людей;

· обирати адекватні способи поводження з людьми і реалізовувати їх у процесі взаємодії;

· безконфліктно спілкуватися у складних ситуаціях, оцінювати і пояснювати проблемні ситуації, що виникають;

· здійснювати ефективне спілкування з учасниками конфлікту з урахуванням їх особистісних і емоційних станів;

· переводити деструктивні процеси в конфлікті в конструктивне русло;

· розвиватися самостійно, підсилюючи свій інтелектуальний і емоційно-

психологічний потенціал у конфлікті;

· створювати умови для виходу ситуації на якісно новий рівень розвитку;

· виробляти нові норми взаємодії у конфліктах, які поки відсутні в суспільстві;

· виробити навички керування конфліктними явищами; розвивати конструктивний початок конфлікту, який виникає;

· передбачати можливі наслідки конфліктів; конструктивно регулювати протиріччя і конфлікти; усувати негативні наслідки конфліктів;

· здійснювати спрямовуючий, формуючий вплив на особистість;

· диференційовано підійти до конфліктів і знайти конструктивне вирішення;

· здійснювати профілактику конфлікту та вирішувати конфлікт на справедливій основі, виконуючи роль “третейського судді”.