Семінарське заняття № 7

Конфліктологічна компетентність як різновид професійної компетентності соціального педагога дотепер не була досліджена.

Зміст конфліктологічної компетентності був розроблений вченими-конфліктологами (А. Я. Анцуповим, У. Мастенбрук, Л. В. Петровською, Н. В. Самсоновою, І. А. Шипіловим, Л. М. Цой), які розглядають конфліктологічну компетентність як складову соціально-психологічної компетентності, як здатність індивіда ефективно взаємодіяти із оточуючими у системі міжособистісних стосунків.

До складу конфліктологічної компетентності входять: уміння орієнтуватися у соціальних ситуаціях; уміння вірно визначати особистісні особливості і емоційні стани інших людей; уміння обирати адекватні способи поводження з ними і реалізовувати їх у процесі взаємодії.

Конфліктологічна компетентність включає у себе: розуміння природи протиріч і конфліктів між людьми; формування конструктивного ставлення до конфліктів; наявність вміння безконфліктного спілкування у складних ситуаціях, вміння оцінювати і пояснювати проблемні ситуації, що виникають;

· наявність навичок керування конфліктними явищами; вміння розвивати конструктивний початок конфлікту, який виникає;

· вміння передбачати можливі наслідки конфліктів; вміння конструктивно регулювати протиріччя і конфлікти; наявність навичок усунення негативних наслідків конфліктів [66].

Л. М. Цой визначає конфліктологічну компетентність як здатність людини (або групи): переводити деструктивні процеси в конфлікті в конструктивне русло; розвиватися самостійно, підсилюючи свій інтелектуальний і емоційно-психологічний потенціал у конфлікті; створювати умови для виходу ситуації на якісно новий рівень розвитку; виробляти нові норми взаємодії у конфліктах, які поки відсутні в суспільстві.

Конфліктологічна компетентність соціального педагога – це одна із складових необхідних частин професійної компетентності, яка передбачає мистецтво індивідуальної роботи з особистістю, володіння різноманітними «ключами» комунікації, спеціальними методами організації власної психіки, засобами зниження рівня емоційної напруги і тривожності.

? Рекомендовані завдання для практичного виконання:

1. Підготуйте усну доповідь з теми “Конфліктологічна компетентність соціального педагога як невід’ємна складова його професійної компетентності”.

2. Розкрийте зміст основних компонентів конфліктологічної компетентності соціального педагога: конфліктологічних знань, вмінь, педагогічної позиції, стилю поведінки.

3. Поясність значення понять «конфліктологічна компетентність», «конфліктологічна готовність», «конфліктологічна культура». Обґрунтуйте відповідь.

4. Вирішіть запропоновані вам педагогічні конфлікти, дотримуючись такої послідовності дій: конструювання (аналіз – прогноз – проект); здійснення (план – стратегія – тактика); оцінка (аналіз – узагальнення – висновок). Відповідь оформіть у письмовому вигляді.

Приклад конфліктних ситуацій:

1) Студенти не задоволені якістю викладання навчальної дисципліни. Викладач довго затримується на вивченні однієї простої теми, потім за одне заняття проходить нову, а на наступному занятті пропонує написати залікову роботу. Студентів не влаштовує необхідність частого копіювання навчальних матеріалів, не всі мають фінансову можливість це робити. Через це більшість студентів не виконує домашні завдання. Викладач не слухає причини невиконання домашнього завдання.

2) Викладач при кожному зручному випадку намагається “зачепити ” студента. Зовсім не зважає на його думку.

3) Кожного разу, коли викладач не може щось вирішити, він відправляє студентів до деканату, щоб вони там знайшли всі відповіді на свої питання.

4) Викладач англійської мови “не злюбила студентку Олену за її “тямущість ”. Група писала переказ і Олені поставили “добре” за те, що вона невірно написала одне слово. Викладач виправила слово, але Олена була впевнена, що це слово пишеться саме так, як написала вона. Олена знайшла це слово у словнику і показала його викладачці і тим самим довела свою правоту. Оцінку було виправлено на “відмінно ”, але цей випадок збільшив неприязнь викладача до студентки.

5) Студентка 4 курсу Світлана була відсутня на занятті, коли викладач пояснювала, яким чином оформити звіт з педагогічної практики. Робота була невірно оформлена і викладач запропонувала Світлані переробити звіт. Світлана сприйняла зауваження викладача досить імпульсивно, кричала зі сльозами, що не винна, що їй так надиктували по телефону одногрупники. Вислухавши крики Світлани, викладач дозволив їй дописати відсутню інформацію від руки. Текст роботи було виконано чорним чорнилом, а Світлана дописала текст синім чорнилом. Викладач роботу не прийняв. Світлана почала пояснювати, що в неї не було чорної ручки, а викладач просто прискіпується до неї.

5. Проаналізуйте ступінь сформованості власної конфліктологічної компетентності у процесі навчально-професійної діяльності, і іншої обраної вами особи. (письмово)

1) Частота участі в конфліктних ситуаціях і конфліктах (часто, рідко, одиничні випадки).

2) Тип конфлікту, у якому берете участь (вертикальний, горизонтальний, конфлікт інтересів, когнітивний, моральний, організаційний, відкритий, прихований, емоційний, інший).

3) Об’єкт конфлікту, у якому берете участь (умови навчальної праці, недоліки в організації навчальної праці, невідповідність прав і обов’язків, низький рівень дисципліни інших студентів, незнання навчального матеріалу, психологічна несумісність, особиста ворожість, порушення етичних норм).

4) Емоції, що супроводжують конфліктну поведінку (гнів, злість, роздратування, нетерпіння, образа, наснага, інтерес до опонента, надія на успіх, задоволення від точно знайденої і прийнятої опонентом аргументації і т.п.).

5) Адекватність ініціювання конфлікту (враховуєте / не враховуєте умови розгортання ситуації; загострюєте всі ситуації навчальної взаємодії; провокуєте викладача і студентів на захисні реакції, використовуєте лайливу лексику; уникаєте ситуацій загрози особистісному статусові в навчальній групі тощо).

6) Ставлення до опонента (антагоніст, ворог, конкурент, супротивник, суперник, партнер).

7) Реалізація активних конфліктних стратегій (наполегливість / не наполегливість у досягненні заявлених позицій у конфліктній ситуації).

8) Форми конфліктної поведінки (мовчання, демонстративний відхід, затаєний гнів, ігнорування кривдника, дошкульні зауваження, сварка, застосування фізичного насильства, звертання до третьої особи, пошук союзників для підтримки, поступка, діалог, суперечка, погрози, осудження, полеміка, обвинувачення).

9) Конфліктні стратегії, які використовуєте (суперництво, співробітництво, компроміс, відхід, пристосування).

10) Способи вирішення конфлікту (суперечка, застосування санкцій, указівка на порушення, контроль негативних емоцій, непрямий вплив, критика, терпимість і доброзичливість, дискусія, переконання).

11) Продуктивність конфліктної взаємодії (досяжності конфліктної цілі) обраної конфліктної стратегії; змістовна сторона реалізованих конфліктних способів вирішення конфліктів (точність аргументів, переконливість доводів, ясність змісту конфліктної взаємодії).

Дидактична гра “Засоби конструктивного вирішення конфліктів”

Мета гри: набуття практичних навичок у керуванні, вирішенні конфліктів.

Етапи гри:

1. “Знайомство” – створення атмосфери довіри, відкритості. Висловіть свої характерні якості у формі прислів’я, віршу, слів з пісні, афоризму тощо.

2. “Лист очікування”. Коротка відповідь кожного з учасників:

“Чого ви очікуєте від гри, що бажаєте отримати за її результатами? ” (запис відповідей на дошці).

3. “Пакет ролей” (У залежності від кількості учасників можна дві особи на одну роль): “клієнт”, “організатор – соціальний працівник”, “критик”, “співчуваючий”, “той, хто опирається”, “ерудит-теоретик”, “незалежний генератор ідей”, “емоційний лідер”, “песиміст”.

4. “Зміст конфліктної ситуації”. На прийом до соціального працівника прийшли мати та дочка, які скаржаться одна на одну.

Мати: “Допоможіть, моя дочка (17 років) зовсім мене не поважає. Не виконує мої прохання, грубіянить, товаришує з сумнівною компанією. Не реагує на мої заборони. Я пообіцяла сховати всі її речі, щоб вона не могла виходити увечері до своїх приятелів. Дочка заявила, що зовсім піде з дому ”.

Дочка: “Мені набридла ця опіка, я вже не маленька і можу самостійно розпоряджатися своїм життям. Ніякої поганої компанії у мене немає, хоча хлопці старші за мене. Ми не наркомани і не бандити, просто у нас спільні інтереси – сучасна молодіжна музика. Я ходила туди і буду ходити. Якщо мама не дозволить, піду з дому....”

Після розігрування цієї ситуації («мати» і «дочка») соціальний працівник просить висловитися всіх учасників відповідно до обраної ними ролі.

Наприклад: “Я, як “песиміст”, вважаю, що цю ситуацію вирішити неможливо. От побачите, дочка піде з дому”.

“Співчуваючий” – “Я вважаю, що дочка має рацію, я їй співчуваю – мати таку матусю, яка є справжнім диктатором....”, тощо.

5. “Генератор ідей підбиває підсумки” – до чого схильна більшість.

6. “Ведучий” пропонує повернутися до “Листа очікування” і опитує кожного учасника, наскільки справдилися їх очікування і чому не справдились. Порівнює із записами на дошці, написаними до початку гри.

Література:

1. Андреев В. И. Конфликтология: искусство спора, ведения переговоров, разрешения конфликтов. – М., 2005.

2. Анцупов А. Я. Эволюционно – междисциплинарная теория конфликтов // Конфликт и личность в изменяющемся мире. – Ижевск, 2000.

3. Анцупов А. Я. Баклановский С. В. Конфликтология в схемах и комментариях. – Спб.: Питер, 2005. – 288 с.

4. Баныкина С. В. Конфликтологическая компетентность педагога. – Астрахань, 1997.

5. Вишнякова Н. Ф. Конфликтология: Учеб. пособие. – 3-е изд. – Мн.: Университетское, 2006. – 318 с.

6. Конфликтология для педагогов / И. А. Рудакова, С. В. Жильцова, Е. А. Пилипенко. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2005. – 155 с. – (Среднее профессиональное образование)