Вплив відходів на НС та людину

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

З великого обсягу промислових викидів, які потрапляють в навколишнє середовище, машинобудівельній промисловості належить лише незначна частка – 1-2%. Проте на машинобудівельних підприємствах є основні виробництва, які забезпечують технологічні процеси. Ці виробництва з високим рівнем забруднення навколишнього середовища. До них належать:

- внутрішньозаводське енергетичне виробництво і інші процеси, які пов’язані з горінням палива;

За рівнем забруднення навколишнього середовища райони гальванічних і фарбових цехів, як машинобудівельних у цілому, так і оборонних підприємств, які можна зіставити з такими потужними джерелами економічної безпеки, як хімічна промисловість, ливарне виробництво, можна зрівняти з металургією; території заводських котельних – з районами ТЕЦ, які належать до числа основних забруднювачів.

Регіональна економіка та природокористування

Таким чином, машинобудівельний комплекс у цілому і виробництво оборонних галузей промисловості, як його невіддільна складова, є потенційними забруднювачами навколишнього середовища:

- грунту (накопичення твердих відходів, осади токсичних речовин тощо).

Галузі машинобудування за специфікою забруднення навколишнього середовища можна поділити на дві групи: ресурсо і наукомісткі. Гальванічне виробництво - одне з найбільш великих джерел утворювання стічних вод у галузі машинобудування. Особливими забруднювачами стічних вод є іони важких металів, неорганічних кислот та ціаніди.

Основними забруднювачами фарбувальних виробництв машинобудівних підприємств є лакофарбові матеріали та їх складові.

Найбільш економічно небезпечними забруднювачами, які утворюються у ливарному виробництві, є окис і двоокис сірки і оксиди азоту, а також тверді речовини, які входять до складу ливарних форм.

Основними забруднювачами, що утворюються у процесі виробництва енергії з палива, є двоокис сірки, окиси азоту, окиси вуглецю.

Тверді відходи машинобудівного виробництва містять амортизаційний брухт, стружку металів, деревини, пластмаси тощо, шлаги і пил (відходи систем очищення повітря і інше).

На машинобудівних підприємствах 55% амортизаційного бруду виникає від заміни технологічного оснащення і устаткувань.

Розміри відходів металу у виробництві залежать від кількості металів і сплавів, які потребують переробки і встановлення коефіцієнта відходів. В основному у машинобудуванні утворюються відходи від виробництва прокату (відрізки, стружка, окалини та ін.) і виробництва лиття, а також механічної обробки.

На підприємствах машинобудування відходи складають 50% маси оброблених заготовок, а при листовому штампуванні втрати металу досягають 60%. Основними джерелами утворення відходів є металообробка (84%) та амортизаційний брухт (16%).

У невеликій кількості промислові відходи можуть містити у собі ртуть, яка вимита із устаткування, яке непридатне для експлуатації.

Проблема мінімізації екологічного пошкодження в умовах промислового виробництва, і у даному випадку у машинобудуванні та військово-промислових галузях, вирішується у двох напрямках за рахунок:

- збільшення ефективності існуючих методів очищення промислових викидів у навколишнє середовище (стічні води, відпрацьовані гази, дими і інші частини), ліквідація переробки твердих відходів;

- впровадження нових альтернативних технологій (економічно чистих, безвідходних)