Джерела утворення відходів.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Відходи машинобудівного та транспортного комплексів. Діяльність підприємств машинобудівного комплексу, як ніякої іншої галузі, пов'язана з використанням широкого спектру речовин та матеріалів, починаючи від кварцевого піску і закінчуючи золотом та платиною. Тому і спектр твердих відходів, що утворюються в цій галузі, також дуже широкий. Однак найбільшими за масштабами та екологічною шкодою є лом та відходи чорних і кольорових металів, шлами гальванічних виробництв, ртутні люмінесцентні лампи, горілі формувальні землі.

Лом та відходи чорних і кольорових металів відносяться до небагатьох відходів, збір і переробка котрих відпрацьовані і реалізуються вже тривалий час. Більше того, ці відходи стали повноцінною вторинною сировиною, котра забезпечує при переробці отримання прибутку і, як свідчать останні події в цій галузі на території України, немалого. Пов'язано це з тим фактом, що отримання металу з відходів потребує значно нижчих затрат, ніж з природної сировини. Так, при використанні відходів економія енергії для різних металів складає:

Крім цього, наприклад, використання 1 т відходів чорних металів економить більше 1, 8 т руди, 0, 5 т коксу, 45 кг флюсів, близько 100 м 3 природного газу.

Транспортування лому та відходів кольорових металів і сплавів проводиться будь – якими видами транспорту. При цьому важливо попередити змішування різних партій відходів. Переважно в одному вагоні чи одному контейнері транспортують одну партію відходів. Відходи кольорових металів та їх сплавів транспортуються в обв'язаних бухтах, рулонах, зв'язках. Дисперсні відходи у вигляді пилу, порошку завантажуються в щільну тару з можливістю її герметизації.

Ртутьмісткі відходи пакуються в герметичну тару, матеріал якої інертний по відношенню до сполук відходів. Лом та шматкові відходи кадмію, кобальту, молібдену, вольфраму пакуються в паперові чи поліетиленові мішки, котрі потім розміщують в дерев'яних ящиках. При наявності спеціальної тари у вигляді бочок, барабанів БКПБ – 50, спеціалізованих контейнерів МКР – 1, СК – 2 – 5 вони також можуть бути використані для транспортування відходів металів.

Лом та відходи кольорових металів зберігають роздільно по видах металів, класах, групах та сортах у відповідних приміщеннях чи на обладнаних площадках. Стружку, порошки та шлаки алюмінію, цинку та свинцю захищають від дії вологи. Стружку магнію та магнієвих сплавів зберігають в ізольованих вогнестійких приміщеннях. Перед здачею на переробку лом металів проходить первинну обробку, котра включає сортування, подрібнення і компактування, сепарацію та складування. Сортуванню лому металів передує піротехнічний та радіаційний контроль. В процесі такого контролю фіксуються та видаляються вибухонебезпечні предмети та матеріали, котрі в подальшому знищуються піротехнічними службами.

Всі герметичні ємкості (балони, бочки інші ємкості) відкриваються та звільняються від льодових пробок та вологи. Шматки, котрі мають внутрішні ємкості, оглядаються більш ретельно з аналізом кожної порожнини. При цьому лом військової техніки та вибухонебезпечних предметів складується окремо від лому інших галузей народного господарства. З використанням приладів радіаційного контролю виявляються та видаляються шматки та предмети, активність випромінювання котрих перевищує допустимі норми. Компактування відходів металів включає пакетування та брикетування і призначено для підвищення щільності відходів металів шляхом їх деформування.

Більшість машинобудівних підприємств мають власне ливарне виробництво, основним матеріалом для виготовлення форм на якому є суміш кварцового піску (до 90 %), глини (до 16 %) та в’яжучого (1.5 – 3.0 %) у вигляді бітуму, каніфолі, рідкого скла і т.п. Оскільки такі форми є одноразового використання, то після виготовлення деталей вони переходять у відходи, так звані горілі формувальні землі (ГФЗ). Середня кількість відходів у вигляді горілих формувальних земель сягає 1 т на 1 т виплавлених металевих виробів. Повторне використання горілих формувальних земель стримується наявністю домішок металів та втратою пластичних властивостей. Тому сьогодні ГФЗ використовують в двох основних напрямках – застосування в процесах виробництва будівельних матеріалів та регенерація для повторного використання в ливарному виробництві. Оскільки ГФЗ відносяться до відходів четвертого класу небезпеки, то простіше всього їх вивезти на полігон промислових відходів чи, після узгодження з органами санітарного контролю, на полігон побутових відходів, що сьогодні найчастіше і спостерігається. Для використання ГЗФ в процесах виробництва будівельних матеріалів та конструкцій їх попередньо подрібнюють та пропускають через магнітний сепаратор для видалення часток металу. Отриману масу додають в шихту при виробництві цегли, де ГФЗ повністю замінює кварцовий пісок. У випадку використання на стадії приготування формувальної суміші в якості в’яжучого рідкого скла та лугу додавання ГФЗ у шихту покращує спікання цегляної маси та якість самої цегли. Співробітниками Харківського національного автомобільно - дорожнього університету підтверджено можливість використання ГФЗ при виготовленні бетонних блоків або застосування в якості негігроскопічного матеріалу для захисту будівельних споруд від дії підземних вод. Виробництво та експлуатація транспортних засобів супроводжується утворенням значної кількості твердих відходів. На сьогодні автомобільний парк України нараховує більше 7 млн. одиниць і має стійку тенденцію росту. Щорічний приріст складає близько 8 %, 95 % з котрих завозяться із – за кордону. Викликає стурбованість той факт, що більшість імпортованих автомобілів вже були в експлуатації (наприклад, в 1999 р. – 79 %), тому продукують значно більше відходів, ніж новий автомобіль. Оскільки відходи виробництва транспортних засобів ми розглядали раніше, то в даній главі зупинимось лише на відходах, характерних для власне лише транспортної галузі. Всі ці відходи можна розділити на дві основні групи: - відходи експлуатації транспортних засобів; - відходи утилізації транспортних засобів. Протягом року на кожний автомобіль в середньому утворюється 250 кг твердих відходів, котрі вивозяться на звалища і представлені наступними складовими: - забруднення, утворені в результаті зношення шин, покриття доріг, антифрикційні матеріали, зібрані при підмітанні доріг – 40 %; - відходи споживання – 19 %; 21 - відходи деревини – 16 %; - макулатура – 16 %; - гальмівні накладки – 4 %; - скло – 3 %; - гума (без шин) – 2 %. Утилізація вантажного автомобіля передбачає 5 рівнів виконання робіт:

1. Демонтаж транспортного засобу. При цьому частина вузлів та агрегатів може використовуватись на інших транспортних засобах, а решта передається на наступний етап.

2. Сортування деталей по матеріалах. При цьому, в більшості випадків, метали передають на переплавку, а інші матеріали піддають подальшій обробці.

3. Піроліз органічних сполук. На цьому етапі переробляють переважно пластмаси та композити. В результаті отримують кокс, нафту чи газ, котрі використовують в якості енергоресурсів. 4. Спалювання залишків шин і пластмас. На цьому рівні утворюється теплова енергія та шлаки. Останні підлягають захороненню.

5. Захоронення відходів, що утворилися на кожному з рівнів утилізації транспортного засобу. В результаті такої переробки кількість відходів, котрі підлягають захороненню, не перевищує 30 % від початкової маси транспортного засобу.