Заняття 7. тема. перлини нароДної мУДрості програмовий зміст

тема. перлини нароДної мУДрості програмовий зміст

• зв’язне мовлення: учити дітей переказувати казку «Колобок» за частина-

ми, близько до тексту, використовуючи пряму мову;

• звукова культура: розвивати мовне дихання (вимова трискладових та чо- тирискладових слів на одному видиху), розвивати інтонаційну вираз- ність, вміння говорити чітко;

• граматика: удосконалювати вміння утворювати прикметники від — назв тварин (ведмежий, лисяча); виховувати вміння слухати одне одного, оці- нювати поведінку героїв.

Словник: активізувати словник дітей словами на позначення руху: бі- жить, втік, прикметниками на позначення різної якості: круглий, смачний, великий та ін.) та дієприкметниками: метений, спечений.

матеріал: клубочок, настільний театр «Колобок», зображення диких тварин та їхніх хвостів.

Хід заняття

(Вихователь звертає увагу дітей на клубочок.)

Ви х о в а т е л ь

Котився клубочок з гори на долину

І, гляньте, вкотився до нас на гостину. З клубочком вкотилася казка.

Ідіть за клубочком, будь ласка!

(Діти йдуть за клубочком, підходять до столу, на якому розміщені персонажі до казки «Колобок».)

В и х о в а т е л ь. Чи впізнали ви, з якої казки завітали до нас ці герої? Чому ви так думаєте?

(Відповіді дітей.)

мовна зарядка «який? яка?»

Колобок (який?) —... круглий, смачний, веселий, співучий. Заєць (який?) —... хитрий, сірий, довговухий.

Вовк (який?) —... сірий, хижий, великий. Лисиця (яка?) —... руда, хитра, лукава.

В и х о в а т е л ь. Сьогодні кожен із вас може потрапити у цю казку і зіграти того героя, який найбільше подобається.

Запитання до дітей

— Як починається казка?

— Як з’явився Колобок?

— Де він побіг?

— Хто перший зустрів Колобка?

— З ким потім він зустрівся?

— Кому Колобок намагався заспівати пісню двічі?

— Як закінчується казка?

— Чи подобається вам така кінцівка?

(Діти розігрують казку за ролями.)

Фізкульхвилинка

йти у ліс і там пограти забажалося малятам. (Крокують.)

В ліс прийшли всі без зупинки, стали дружно всі (ходьба навшпиньки)

навшпиньки,

йдуть тепер вже не малята, а маленькі лисенята,

Під кущами присідали, зайця в лісі виглядали. (Стати навпочіпки.) Заєць вискочив прудкий — пострибаємо із ним, (стрибки)

А назустріч — вовчисько, зайця він угледів

близько,

Думав, що спіймає в лісі, та ведмідь став на уз- ліссі.

І пошвендяв клишоногий в лісі віднайти дорогу

До озерця, до криниці, щоб напитися водиці.

— Діти ви відчули втому?

Час із лісу йти додому.

Ви х о в а т е л ь

(ходьба широким кроком)

(йдуть на внутрішньому боці стопи)

Ви всі добре відпочили, за столи тихенько сіли. А тепер пограємо і порозмовляємо.

Дидактична гра «плещемо в долоні»

Діти чітко, на одному видиху, промовляють трискладові і чотирискладові слова. На кожен склад плещуть у долоні.

Слова для гри

Ко-ло-бок, ла-пан-чик, ли-сич-ка, спе-че-ний, ме-те-ний, сест-рич-ко, не-до-чу-ва-ю, пе-ре-стрі-ва-є.

(На фланелеграфі з’являються зображення тварин, які обмінялися хвостами.)

В и х о в а т е л ь. Поки ми з вами грали, герої казки вирішили обмінятися хвостами. І тепер не можуть розібратися: у кого чий хвіст. Допоможіть їм.

Д і т и. У ведмедя — лисячий, у зайця — вовчий, у лисиці — ведмежий.

(Вихователь пропонує дітям повернути тваринам їхні хвости.) Д і т и. Зайцеві — заячий хвіст, вовкові — вовчий. підсумок

В и х о в а т е л ь. До нашої казки є навіть прислів’я: «Не вір словам, що

з медом, друже, — не будь самовпевнений дуже».

Це означає, що вірити гарним, добрим словам незнайомців не можна. Їхні слова можуть бути гарними, а вчинки поганими. Колобок втратив обе- режність, повірив солодким співам лисиці, й вона його з’їла. Тож будьте зав- жди обачливими.