Тема. взУття

програмовий зміст: дати узагальнене поняття взуття; ознайомити ді- тей із видами, назвами взуття залежно від сезону; спонукати імітувати взу- вання; брати участь в іграх; виховувати охайність; формувати уміння берег- ти взуття.

Хід заняття

Чути стук у двері, з’являється Василько.

В а с и л ь к о. Добридень, дітки.

В и х о в а т е л ь. Чому ти зупинився?

В а с и л ь к о. Звечора поклав кудись чобітки, а вранці не міг їх знай- ти, босоніж я прийти не міг, тому що холодно.

В и х о в а т е л ь. Діти, навіщо нам потрібні чобітки?

Д і т и. Щоб не ходити босоніж, щоб не мерзли ніжки, щоб ніжки не були мокрими.

В и х о в а т е л ь. А ви увечері прибираєте чобітки на місце чи робите так, як Василько?

(Діти відповідають.)

В и х о в а т е л ь. Дітки, а ось у віршику так гарно сказано, як слід бе- регти чобітки.

Братикові чобітки

Червоненькі чобітки Обійшли усі стежки. Спить Андрійко, Менший братик,

То й вони вже хочуть спати, Я почищу чобітки,

Ще й ослінчика знайду, У сухенькому куточку Спочивати покладу.

В и х о в а т е л ь. Ви зрозуміли, як потрібно берегти чобітки? (Необхідно їх спочатку почистити, а потім поставити у сухе місце.) Молодці дітки, тепер і Василько буде знати, як берегти чобітки і куди

ставити, щоб уранці їх не шукати.

Вихователь виставляє малюнки із зображенням різного взуття.

В и х о в а т е л ь. Дітки, Василько нас запросив до крамниці. Що ми тут бачимо? (Тут є чобітки (туфлі).)

Вихователь, показуючи на босоніжки, говорить: «А це — босоніжки».

Далі пояснює, чому вони так називаються. «Босоніжки — відкриті майже всі ніжки: лише підошва та вузенькі смужечки».

В и х о в а т е л ь. Дівчатка носять босоніжки, а хлопчики — сандалії. Подивімось зараз на картинки, і ви скажете, яке взуття вам сподоба-

лося.

— Дітки, а можна і чобітки, і туфлі, і сандалії назвати одним словом —

взуття.

А як тоді можна назвати крамницю, до якої запросив нас Василько? (Крамниця взуття.)

— А ще скажіть, що ми робимо із взуттям, коли ідемо на вулицю? (Одя- гаємо взуття.)

В и х о в а т е л ь (виправляє дітей). Одягають одяг, а взуття — взувають.

— Ми з Васильком вирішили подарувати взуття для вашої ляльки, але слід правильно відповісти на мої запитання. Згодні відповідати?

В и х о в а т е л ь (тримає в руках паперове взуття).

— Оленко, що я тримаю? (Туфлі.)

— Якого кольору туфлі? (Синього.)

— Що прикрашає їх? (Маленька зірочка і замочок.)

— Куди можна ходити в них? (На вулицю, в гості, на свято.)

— Як слід берегти туфлі? (Їх потрібно мити, сушити, мастити кремом.)

Відповіді дітей вихователь оцінює, виправляє допущені помилки і доповнює.

Фізкультхвилинка

Невеличкі дві хатинки (Діти тупотять на місці.) В них м’які і теплі стінки,

По п’ять братиків малих (Показують пальчики.) Прожива в хатинках тих. (Показують на взуття.)

А ось і наша лялька Алла. Вона зібралася на прогулянку. Що ж їй узути, щоб не замерзли ніжки? Підкажіть їй дітки. (Валянки.) Повернулася з про- гулянки, зняла валянки. Що їй узути? (Тапочки.) Настала весна, задзюрчали струмочки, багато води на вулиці. Що потрібно взути ляльці? (Гумові чобіт- ки.) Надворі тепло, сухо. Що лялька взула? (Черевички.)

Цілий ранок наша Алла

Черевички узувала,

А вони противляться — В різні боки дивляться. І простують несміливо Лівий — вправо, Правий — вліво.

Давайте Аллу навчимо правильно взуватися. (Діти удають, що взувають- ся, нахиляються, взувають черевики, защіпають ґудзики.)

Лялька дякує дітям і запрошує всіх до гри.

гра«Черевички»

А у мене черевики, Самі чують, де музи ки, Самі в коло ідуть,

Мої ніжки несуть. Черевики-танцюристи, Чи дасте мені присісти. Через вас, через вас

Я танцюю увесь час.

підсумок

(діти ходять по колу)

(показують на черевики, сваряться пальчиком) (виконують танцювальні рухи)

В и х о в а т е л ь. Як одним словом можна назвати туфлі, чобітки, сан- далії? Я сподіваюся, що ваше взуття буде завжди охайним.