Демонструючи ілюстрації до творів , пропоную дітям знайти епізод , який зобразив художник, прочитати або переказати його.

- Чи відповідає ілюстрація тексту?

- Чи зрозумів художник автора?

- Як би ви проілюстрували твір?

- Розташуйте ілюстрації в сюжетному порядку.

Вивчаючи повість М.В.Гоголя «Тарас Бульба», розповідаю учням про українського художника Віктора Івановича Невінчаного, саме він ілюстрував повість М.В.Гоголя «Тарас Бульба».

Віктор Невінчений народився 19 січня 1909року в селі Пархомівка Володарського р-ну, Київської обл. у родині сільського вчителя. Все своє життя не розлучався з олівцем і пензлем: і під час навчання в Уманському будівельному технікумі, і під час служби в лавах Червоної Армії, і на вищих військово-інженерних курсах у Ленінграді, і працюючи в КЕЧі Білоцерківського гарнізону, і навіть у сталінських таборах. Засуджений “за антирадянську пропаганду” та “дрібнобуржуазний націоналізм”, за колючим дротом він провів майже п`ятнадцять років. Географія його заслань: степи Середньої Азії, передгір`я Алтаю, Кольський півострів. Саме там протягом 1949 – 1954 років і були створені 45 ілюстрацій до “Тараса Бульби”, які дивним чином він спромігся передати батькам в Україну.

Пропоную завдання:

1. Переглянути ілюстрації, знайти відповідні цитати з тексту.

2. Чи передав художник думки письменника?

3. Створіть фільм, буктрейлер до повісті «Тарас Бульба».

«…- Ну, давай навкулачки! – сказав Тарас Бульба, засукавши рукава, - подивлюся я, що за людина ти в кулаці!»

«-Тепер благослови, стара, дітей своїх! - сказав Бульба.- Моли Бога, щоб вони воювали хоробро, боронили б завжди честь лицарську, щоб стояли завжди за віру Христову, а як ні – нехай краще пропадуть, щоб і духу їхнього не було на світі!»

«Справді, це була картина досить смілива: запорожець, як лев, протягся на дорозі; закинутий гордо чуб його захоплював на пів-аршина землі; шаровари з червоного дорогого сукна були змащені дьогтем, щоб показати повну до них зневагу».

«Гурт усе більшав; до танцюристів приєднувалися інші і не можна було дивитися без хвилювання, як усі вони вибивали танець, найвільніший, найскаженіший, якого тільки будь-коли бачив світ і який має назву тих перших у світі танцюристів, що його і вигадали, - козачок».

«…Військо поклало рушати прямо під місто Дубно…За півтори доби похід скінчився і запорожці з`явилися перед містом».

t nDskew6I7n2CawtjnoPopyusK7Cll6TZvfpBb5Z1qXDxDLF0hpo7Qi2eYBZPWgGNoBzO7rGVDM7U 6cdr+sZqzTNIm6dpPoAOBNGOOVDgvNW93zgZKHPM5trH07e2Gja2EUu7KN8eRu8BoSWPMdKoAR9K PlQuN1XShGk8ZSmJl4ul5ZTWPo1Pu5mSfS8m5c7dx9/fuPf31IKHWaWRDxOuFFTHwFvzIYg0KCqz uCb6/wGgAHDLfOnj2QAAAABJRU5ErkJgglBLAQItABQABgAIAAAAIQCxgme2CgEAABMCAAATAAAA AAAAAAAAAAAAAAAAAABbQ29udGVudF9UeXBlc10ueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhADj9If/WAAAA lAEAAAsAAAAAAAAAAAAAAAAAOwEAAF9yZWxzLy5yZWxzUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhANx+QLqYAgAA LgUAAA4AAAAAAAAAAAAAAAAAOgIAAGRycy9lMm9Eb2MueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAKomDr68 AAAAIQEAABkAAAAAAAAAAAAAAAAA/gQAAGRycy9fcmVscy9lMm9Eb2MueG1sLnJlbHNQSwECLQAU AAYACAAAACEAUxeQqt8AAAAKAQAADwAAAAAAAAAAAAAAAADxBQAAZHJzL2Rvd25yZXYueG1sUEsB Ai0ACgAAAAAAAAAhAA/8W58gvAMAILwDABQAAAAAAAAAAAAAAAAA/QYAAGRycy9tZWRpYS9pbWFn ZTEucG5nUEsFBgAAAAAGAAYAfAEAAE/DAwAAAA== "> «Хто сказав, що моя вітчизна – Україна? Хто дав мені її за Вітчизну? Вітчизна моя – ти! Ось моя вітчизна! Цю вітчизну я заховаю в серці й носитиму доти, доки стане мого віку».

«Спинився синовбивець і дивився довго на бездушний труп. Він і мертвий був прекрасний: мужнє обличчя його, недавно повне сили й непереможного для жінок чару, все було прекрасне; чорні брови, як траурний оксамит, відтіняли його зблідлі риси».

Вивчаючи твори про війну, знайомлю дітей з творчістю американского художника Сэйджа Вона (Sage Vaughn). Він вважає, що навіть під час війни птахи продовжують співати, метелики літати. Перегляд картин спонукає учнів до критичного мислення і допомагає висловити свою думку щодо обговорюваної теми.

Вивчаючи Ф.Достоєвського «Злочин і кара» переглядаємо картини сучасного художника – авангардиста Михайла Шемякіна, який створив серію ілюстрацій до роману «Злочин і кара». Митець вбачав головні події роману переважно у снах і видіннях Раскольникова, що ставлять героя перед проблемою «переступання порогу».

Кінематограф теж активно пропагує художню літературу. Екранізовано твори «Ідіот» М.Достоєвського, «Майстер і Маргарита» М.Булгакова, Л.Толстого «Війна і мир», «Анна Кареніна», Елеонор Портер «Поліанна», «Пригоди Тома
Сойєра» Марка Твена, А.Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха», Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня у прозі», «Тарас Бульба» М.Гоголя тощо. Переглядаємо цікаві уривки, порівнюємо екранізації, створені в різні роки, щоб захопити учнів, пропоную завдання: «Я- режисер», «Я- сценарист», «Вислови власну думку…». Після повного перегляду стрічки ставлю ключове запитання: «Чи псують екранізації класичні літературні твори?»