Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
|
|
Становлення системи державної соціальної допомоги в Україні та Росії у ХІХ ст.
| Діяльність земських органів | Роль благодійних товариств і громадських організацій | |
| Установи закритої опіки: богадільні, притулки, училища, лікарні Всеросійський земський союз - організація, яка займалася допомогою пораненим, біженцям, створенням санітарних поїздів, лазаретів. Введено в практику медичне страхування, яке дозволяло забезпечити лікарською допомогою малозабезпечені і неімущі верстви населення, передбачався патронаж хворих за рахунок міського бюджету. Організація посімейного піклування про хворих: хворі розподілялись між сім'ями селян або між міськими жителями, за догляд господарям виділялись кошти з органів міського самоуправління Здійснювався спеціальний патронаж хронічних соматичних хворих і душевнохворих. | Денні і нічні притулки, нічліжні будинки Відкриття дешевих, згодом і зовсім безплатних столових Спеціальні опікунства: створювали капітали, призначені на потреби збіднілих груп населення певних професій (ремісники, воїни, новобранці, фельдшери, книгодрукарі, вчителі, прикажчики) Ремісничі богадільні і притулки Спеціальні фонди, комітети для піклування про бідних: надання матеріальної допомоги Бараки, тимчасові приміщення, інколи з роздачею їжі – станції харчування: організовувалось для попередження збідніння окремих осіб і сімей, особливо переселенців, робітників, що мігрували в пошуках роботи Засноване бюро і довідкові контори для врегулювання переміщень робітників і пошук роботи: особливо для переселенців, робітників, що мігрували в пошуках роботи Будинки працелюбства (робітні будинки): у Російській імперії перший з них був заснований у 1882 p. (для великої кількості збіднілих людей, що втратили заробіток, не були підготовленими до праці або не бажали працювати). Забезпечували: - формування з безробітних людей спеціальних артілей, які наймалися для поденних чорнових робіт (у портах, для прибирання вулиць і площ тощо); - передбачалося навчання професіям; - моральне перевиховання опікуваних і зміцнення їх сил для подальшого трудового життя; - одні намагалися надати своїм постояльцям невеликий заробіток як у самому закладі, так і за його межами; - інші намагалися шляхом примусових робіт виховати схильність до трудового життя і звичку жити своєю працею. Сирітські і виховні будинки, школи, стипендії учням і допомога навчальним закладам Відкриття безплатних колискових, денних притулків, ясел: існували міські і сільські ясла, ясла-притулки тільки денного перебування, а також ясла змішаного типу Виправні землеробні колонії і ремісничо-виправні притулки. Створювання продовольчих комісій, комісії для видачі допомоги, для опіки дітей-сиріт, для надання допомоги біженцям і сім'ям осіб, призваних в армію Товариство захисту жінок, яке об'єднувало інтелігенток різних національностей: розгорнуло діяльність самодопомоги для всіх жінок міста, бідним жінкам, перш за все молодим, з метою захисту від проституції. За його сприяння було відкрито гуртожиток для робітниць, дешеву столову, а також бюро праці та бюро безкоштовної юридичної служби Клуб «русинок» у Львові: організував дешеву кухню для робітників і студентів міста, гуртожиток для молодих жінок, мережу дитсадків, жіночий кооператив «Праця» | |
| Пенсійне забезпечення | Кооперація | Допомога приватних осіб |
| Заклали закони 1861 і 1862 pp., згідно з якими пенсії за втрату працездатності через інвалідність та за багаторічну роботу до похилого віку були введені на державних і приватних підприємствах гірничодобувної промисловості, для чого створювались товариства із допоміжними касами Заснували позичково-благодійні каси Пенсійні та емеритальні каси: засновували для випередження бідності в старості дрібні службовці земських і міських установ Позичково-ощадні каси: Надавали можливість користуватися позичками під час особливих грошових труднощів, нещасних випадків | Спочатку кооперативні крамниці, склади та кредитові спілки фінансувало товариство «Просвіта» Найчисельнішими серед кооперативів були кредитові спілки, які давали десятипроцентні позички, витісняючи лихварів Організовано Центральну спілку українських кооперативів, що мала близько 550 філій, переважно кредитових спілок, і 180 тис. членів Важливим явищем у справі соціальної допомоги стала страхова компанія «Дністер», що з'явилася у 1895 р. у Львові Почали практикуватися різні форми юридичної допомоги населенню, серед яких найширшого розповсюдження набули правові консультації. | Л. Бродський – створив Бактеріологічний інститут, Товариство боротьби з інфекційними хворобами, Лікарню, Товариство надання допомоги хворим дітям та лікарню для хронічно хворих дітей М.П. Дехтярьов – на свої кошти здійснив будівництво багатокорпусної богадільні у м. Києві, яка давала достойний притулок сотням старих і хворих Г.П. Гладишок – пожертвував свою садибу для влаштування в ній лікарні для хронічних хворих, надавши, крім того, понад 70 тис. карбованців на її сучасне за тими часами обладнання, комплектування й утримання. Його ж коштом обладнано дитячий притулок на Байковій горі Г.Г. Маразлі – побудував заклади для обездолених та бідних |
Данная страница нарушает авторские права?