Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
|
Спеціальні інститути для викорінення жебрацтва
| На початок XVIII ст. припадає розквіт системи ізоляції – особливої форми владної соціальної допомоги, яка реалізується структурою робітних будинків. Концептуально система ізоляції була покликана забезпечити подолання вад дармоїдства і «професійного» жебрацтва значної частини населення за допомогою примусової праці. | |
| Інститути соціального контролю | Інститути соціальної допомоги |
| Робітні будинки (будинки працелюбства, трудові будинки) Благодійна установа, створена для надання допомоги нужденним, у вигляді допомоги надає оплачувану роботу за неодмінної умови проживання в такому будинку і підпорядкування їх внутрішньому порядку. Тут розміщувалися численні категорії соціальних низів, фактично здатних до праці. Між бездіяльністю і злочином не було різниці, тому бродяги, шахраї, проститутки, недоумкуваті та інші категорії поміщалися разом. Умови утримання тут були не кращі, ніж у в'язниці. Робота, як правило, не вимагала жодної кваліфікації, була важкою фізичною. Перший робітний будинок для бродяг, жебраків та інших «паразитів» суспільства відкрито в Брідвелі (Англія) в 1557 р. У Франції перші виправно-трудові установи типу робітних будинків відкриваються в 1611 р. До початку XVIII ст. робітні будинки функціонували практично у всіх містах Англії, Франції, Німеччини, Нідерландів та інших європейських країн. Спеціальні колонії для бідних, безпритульних і бродячих дітей, будинки милосердя, колонії для неповнолітніх – створені у Франції в першій половині XIX ст. Зразком такої колонії стала колонія в Меттре, що поєднувала притулок, тюрму, школу, майстерню і армійський полк. Особлива роль тут відводилась вихователям, які виконували декілька функцій – суддів, учителів, майстрів, офіцерів і батьків, стаючи свого роду «спеціалістами з формування дитячої поведінки». Будинки терпіння - здійснювали лікарсько-поліцейський контроль за проституцією. Гамівні будинки (упокорюючі будинки) - виправно-трудові установи для осіб чоловічої статі. Прядильні будинки - виправно-трудові установи для осіб жіночої статі. Землеробські колонії для безробітних - виправні колонії, які набули широкого поширення у Німеччині та Нідерландах Робітничі школи для вуличних дітей – засновані на ідеї про те, що лінощі є основою для розпусти і праця – найкращі ліки проти них; у цих школах домінувало навчання ремеслам (Великобританія до середини XIX ст.). | Установи опіки: загальні шпиталі, лікарні, аптеки, інвалідні будинки для невиліковно хворих - надання спеціалізованої допомоги нужденним. Богадільні У Росії – соціальні установи приказів суспільної опіки у ХVIII – XIX ст., розраховані на людей усіх суспільних станів, які не мали родичів для матеріальної підтримки і забезпечення (богадільні для незрячих жінок та опіка над глухонімими). Патріотичне товариство та спеціальний Комітет – одним із завдань була опіка над хворими та пораненими вояками; покаліченим штаб-офіцерам і обер-офіцерам дозволялося видавати безкоштовно ліки в аптеках. Ясла і дитячі садки – заклади для малолітніх дітей створені перш за все для найбідніших верств населення; вперше виникли в середині 1840-х років у Франції, (Париж) за ініціативою Марбо. На його думку, ясла повинні були дитині замінити матір і захистити від шкідливих умов життя в убогості. Вже в 1855 р. мережа ясел у Франції складала 400 закладів. У США виник особливий тип дитячих садків для дівчаток, де намагались розвинути господарські здібності дітей. Денні притулки – тип благодійних закладів, метою створення яких було знизити високий рівень смертності серед немовлят і дітей раннього віку, яка пов’язана з тим, що діти залишалися без нагляду батьків, які працювали. Один з перших притулків з’явився у 1780 р. в Штейнгалі (Ельзас, Франція) з ініціативи місцевого священика Оберліна. Інститут вдів – дозволяв вдовам доживати віку в монастирях з гарантованим забезпеченням. Багато заможних жінок або їхні чоловіки спеціально будують монастирі для проведення решти життя у їх стінах. Постриги у черниці стали поширеним явищем серед жіноцтва, шлях до монастиря був відкритий для жінок усіх суспільних станів. Притулки для незаконнонароджених дітей – створені при церквах, були спрямовані на боротьбу з дитячою безпритульністю. Школи для дітей, що мали відхилення у фізичному та розумовому розвитку Перший заклад для сліпих дітей був створений у Парижі ще в 1784 році з ініціативи В. Гюні та Т. Параді. Перші заклади для глухонімих дітей були створені на початку 1760-х рр. у Парижі. Заклади для розумово відсталих дітей виникли у першій половині ХІХ ст. в Абендберзі (Швейцарія), де була створена перша школа для розумово відсталих. Сирітські будинки - будинки для покинутих та убогих дітей, які залишилися без батьків (створені у середині XIX ст. у Франції). Госпіталі - були розраховані на піклування об'єктивно не здатних до самозабезпечення. |
Данная страница нарушает авторские права?