Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
|
|
Особливості архаїчної благочинності
| Взаємодопомога між племенами (всяка взаємовиручка, у вужчому, економічному сенсі – форма обміну, розподіл по праці і особистій власності) | Філантропічна допомога зі сторони вождів і старійшин роду співплеменникам, що знаходились нижче за встановленою у племені ієрархією | Міжособистісна допомога Реципрокація (взаємний обмін дарами, послугами, допомога у побутовій та господарській сфері) Редистрибуція (передавання частини виробленого громадою надлишкового продукту у розпорядження вождів на різні громадські потреби) |
| Соціальна допомога в давніх слов'янських общинах (форми допомоги) | ||
| Культові (пов’язані з з різноманітними сакральними (тобто такими, що стосуються релігійного культу й ритуалу) атрибутами) | Общинно-родові (у межах роду) | Господарські |
| Сезонні | Позасезонні | |
| «Культ роду і породіллі»: втілювали єдність роду; пов'язаний з жіночим началом, долею новонародженого, яку визначала рожениця. «Форми переносу допомоги»; Ікони; Обереги - талісман, що оберігає від зла в різних життєвих випадках; Волхви - нерозривно пов’язані з ідеологією підтримки, це стало одним із чинників, що давало змогу після скасування поганських богів зберігати поганські традиції. «Братчина»: традиційне корпоративне (вузькогрупове) свято, яке відзначалося або цілим селищем, або кількома селищами «вскладчину», де кожен учасник надав якусь частку продуктів харчування на громадські потреби. Свята були формою подяки богам за отримані блага, і, в той же час, виконували функцію мирного перерозподілу майна. «Культ смерті»: родові обряди вшанування предків: померлі предки сприяли родючості та врожаю. і в день поховань і в дні поминань родичі жертвували якусь милостиню. Громадська тризна: поминальні пісні, пізніше поминки, громадська милостиня, «страва», подання натуральними харчовими продуктами. «Культ героя»: княжі бенкети, які збирали дружинників, серед «медопиття» складались високі християнські доброчесності: милість, людинолюбство; обов’язковими учасниками трапез були каліки-перехожі, злидарі, які отримували багату милостиню. Формою допомоги і взаємодопомоги між князем і дружинниками був викуп полонених: договори князя Олега з Царгородом (911 р.) і князя Ігоря (945 р.) «Про порятунок полонених», якими визначалися взаємні обов’язки щодо викупу русичів і греків, у якій би країні вони не знаходилися, та повернення їх на батьківщину. Договір вважається першим в Україні документальним свідченням турботи держави про тих своїх громадян, які цього потребують. | «Верв»: кругова порука, древня форма права і система взаємопідтримки общинниками один одного. «Інститут старців»: форми підтримки людей похилого віку. Одним з варіантів підтримки було спеціальне відведення їм земель за рішенням товариства, «косячки», які давали можливість заготовити сіно. «Інститут приймацтва»: система заходів з допомоги сиротам, усиновлення дітей всередині родової общини. Інша форма підтримки сироти – громадська допомога. Дитина переходила з хати до хати на годування; сироті могли призначити «громадських» батьків, які брали її на утримання. Проте, якщо сирота мала господарство, громада протидіяла усиновленню. Такі сироти називалася вихованцями. «Інститут вдів»: форми допомоги вдовам. Перша форма допомоги в парадигмі дару – отдар в системі сакральних відносин. Як «чисті», перебуваючи близько до світу смерті, вдови обмивали і обряджали померлих. Ходіння за «навальним»: потребуючій жінці надавали допомогу продуктами, зазвичай восени, після збирання врожаю. Сільська община надавала вдовам також землю. На них поширювались такі ж форми мирської опіки, як на престарілих. | «Магічний аграрний культ»: спільна трудова діяльність у домовлені терміни і по завершенню робіт – спільні трапеза, ігри, танці, катання. У народі «помочі» розглядалися як трудове свято, в якому брало участь усе сільське населення незалежно від соціальної приналежності селянина. Помочі -спільна селянська робота в допомогу кому-небудь, за участь у якій працівникам пропонувалось частування. «Наряди миром»: - щоденна допомога по господарству (непрацездатним, хворим). - обов'язкові «помочі» при спорудженні будинку, млина. - сирітські і вдовині «помочі» (забезпечення за рахунок суспільства хлібом, дровами, скіпами). Толоки: одночасно і форма спільної діяльності, і форма допомоги бідним селянам, включаючи спільну обробку землі, перевезення сіна, хліба, будівництво хати, млина; жіночі толоки – спільне товчення льону ногами. Супряга: об’єднання робочої худоби, коли обробка землі здійснювалася «найманими волами»; передбачався взаємний обмін послугами, коли одна і та ж особа їх і надавала, і приймала. «Складчина»– спільна заготівля корму для худоби. Сусідська громада –взаємовиручка. |
Данная страница нарушает авторские права?