Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Судження
|
|
Зробимо ще один крок. Згідно з Юнґом, мислення — це раціональне судження: надання значення тому, що ми відчуваємо, за допомогою логіки, аналізу та аргументів.
З іншого боку, почуття — це справедливі судження, які ми формуємо за допомогою емоцій, моралі, етики чи естетики для оцінювання того, що нас оточує за допомогою категорій: приємне, огидне, добре, зле, прекрасне або потворне.
Рішення, таким чином, поєднують обидва ці елементи, так само як і дві згадані чуттєві функції.
Візьмемо, наприклад, Дарвіна. Будучи глибоко релігійною людиною, він ніяк не наважувався остаточно сформулювати висновок, до якого привела його наукова робота; тобто оголосити про відкриття теорії еволюції (справді, власні судження спонукали Дарвіна відкладати публікацію свого відкриття протягом багатьох років).
Все ж таки Дарвін прорвав коло своїх релігійних вірувань заради теорії, яка врешті змінила розуміння людиною свого місця в природі. Таким чи ном, голос, який радив Дарвіну не мовчати, був саме голосом інтуїції. Нібито всупереч своїм релігійним судженням, він протиставив модель еволюції видів, які дослідив на Галапаґоських островах.
РІШЕННЯ, ЩО ПРИЙМАЮТЬСЯ ЛІВОЮ ТА ПРАВОЮ ПІВКУЛЯМИ МОЗКУ
Робота Роджера Спері та його колег, опублікована у 60-х роках, допомогла популяризації ідеї, що мислення може бути кероване " правою півкулею" або " лівою півкулею" головного мозку. Більшість з того, що ми знаємо про різницю між двома півкулями мозку, є доволі спрощеною моделлю, однак дає змогу зрозуміти роботу різних наших складових. Достатньо тут сказати, що права частина мозку вважається центром творчих думок та емоцій, тоді як ліва частина вважається сферою, що відповідає за логічне вирішення проблем. Таким чином, ліва півкуля
182 УСЕ ПРО МЕНЕДЖМЕНТ: Ключові управлінські рішення
асоціюється з логікою, мовою, обґрунтуванням, роботою з числами, лінійними властивостями, аналізом. Тим часом права півкуля пов'язується з творенням образів, ритму, просторовими уявленнями, асоціативністю, творчістю та всебічним підходом до розв'язання проблем.
Одним із пояснень чуття, яке звичайно називають інтуїцією, є те, що творчий бік мозку починає працювати над проблемою раніше, ніж ліва півкуля. (Доктор Беньямін Лібет, психолог Університету Сан-Франциско, експериментальне дослідив, що права півкуля мозку починає пошук інформації приблизно на чотири десятих секунди раніше, ніж ми це усвідомлюємо). Це пояснює, чому права півкуля іноді " видає" творче рішення проблеми, тоді як логічна ліва півкуля ще тільки працює над нею.
Цікаво також, що, як було доведено, права частина мозку швидше підлягає алкогольному сп'янінню. У цьому стані права півкуля починає заважати роботі лівої, спричиняючи незв'язне мовлення та прийняття неправильних рішень (на кшталт того, чи варто сідати за кермо після вечірки).
Права частина має також властивість " вимикатися" під дією стресу — свого роду самозахисна реакція. Уявіть собі, наприклад, що ви опинилися на місці дорожньої аварії, — ваша схвильованість перешкоджатиме найраціональнішому рішенню " оцінити ситуацію та діяти далі, згідно з обставинами".
Оскільки багато важливих рішень приймаються у стані стресу, це доволі важливий фактор. На жаль, саме тоді, коли ми потребуємо, аби наша права півкуля підказала нам творче рішення, вона перебуває у вимкненому стані.
РОЗКРИТТЯ ВНУТРІШНЬОГО ЧУТТЯ
У своїй блискучій книзі про лідерство Рендел П. Байт, Філіп Годґсан та Стюарт Крайнер написали про необхідність для менеджерів розвивати та плекати своє " внутрішнє чуття". Це внутрішнє чуття, кажуть вони, ґрунтується на інтуїції, тваринному чутті, інстинкті та інших речах, які менеджери не можуть зрозуміти, проте постійно використовують у своїй роботі.
Всупереч цьому факту, вказують вони далі, більшість виконавців не здатні, та й просто не мають бажання зрозуміти, що їх внутрішнє почуття — це саме те, що керує великою кількістю їхніх вчинків і часто диктує рішення, які вони приймають.
" Більшість виконавців не можуть і не бажають говорити про це. Акціонери та інвестори практично оминають інтуїтивні рішення та су-
" Одним із пояснень чуття, яке звичайно
|
|