Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
ДИСКРЕТНО-ШКРЕМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ
|
|
Ця схема прийняття рішень була запропонована ще одним американським вченим, спеціалістом з політичної теорії Чарлзом Ліндбломом. Він прийшов до висновку, що більшість рішень приймаються невеликими порціями в ході розгортання проблеми, і кожне з них мало пов'язане з попередніми.
Сміттєвий контейнер та інші моделі 49
До певної міри, дискретно-інкрементальна модель — це коли кажуть " ми перейдемо цей міст лише тоді, коли до нього дістанемося". Можна рекомендувати цю методику найперше людям практичним. Бо ж навіщо витрачати стільки часу та енергії, проробляючи рішення, які невідомо, чи доведеться приймати?
Цей підхід повністю протилежний до попередньої раціонально-дедук-тикної моделі, котра від початку передбачає повне окреслення та розуміння проблеми, а також збір відповідної інформації для розробки різноманітних варіантів та їх раціональної оцінки перед вибором найбільш вдалої програми дій.
Ліндблом переконаний, що дискретний інкременталізм — це набагато чутливіший спосіб прийняття рішень. Трапляється так через те, що людська здатність опрацьовувати інформацію має свої межі, і навіть якби знати наперед, які саме дані стануть потрібними, повної поінформованості однаково досягти не вдасться.
Зрештою, Ліндблом просто усвідомлював, що має справу з живими людьми. Він добре розумів, що краще оперувати тим, що є насправді, а не вигадувати собі світ досконалого знання.
Останній штрих перед тим, як перейти до наступної моделі. Щойно розглянута схема прийняття рішень має ще одну перевагу. Відкрито вказуючи на те, що кожне наступне рішення не залежить від попереднього, вона звільняє менеджерів від тягаря попередніх помилок.
Отже, особі, що приймає рішення, більше не зв'язано рук попередніми прорахунками. Тепер більше надії на те, що рішення засновуватиметься на тому, що відбувається зараз, а не на тому, що трапилось учора чи рік тому.
РЕДУКЦІОНІЗМ
Редукціонізм — це не просто модель, а, скоріше, науковий рух, що суттєво вплинув на способи, до яких ми вдаємося, вирішуючи ті чи інші проблеми. Цей підхід ґрунтується на переконанні, що проблему можна звести до найменшого її компонента і, зрозумівши його, віднайти логіку у всій цілісності.
Зокрема, науковці довгий час вірили, що якби зрозуміти, як працює найдрібніша часточка всесвіту, то це дасть змогу відкрити всі його таємниці. Проблема, яка переслідувала їх, зводилась до того, що кожного разу, коли вони думали, що знайшли найменшу часточку матерії, з'являлася ще менша. Свого часу вважали, що найменшим є атом. Тепер уже ніхто нічого не знає.
Скидається на те, що ми так само не маємо надії зрозуміти найменшу часточку всесвіту, як і охопити його цілком. Внаслідок цього, основи ре-дукціоністської моделі останнім часом захиталися. Втім, сліди цієї теорії
50 УСЕ ПРО МЕНЕДЖМЕНТ: Ключові управлінські рішення
зустрічаються мало не у всіх книжках з управління, що з'явилися в цьому сторіччі.
НАУКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ТЕЙЛОРИЗМ
Застосування редукціоністської теорії в управлінні найкраще показав у своїй роботі Фредерік Вінслав Тейлор2. І хоча зараз його ідеї не в пошані, проте вони допомагають багатьом працівникам, від яких сьогодні залежить прийняття рішень.
Тейлор був інженером-виробничником і розвинув свою теорію " наукового менеджменту" на зламі століть. Він уславився своїми часовими експериментами на заводах " Midvale SteelWorks", де працював головним інженером: за допомогою секундоміра складна робота розбивалася на простіші операції, завдяки чому підвищувалася її ефективність.
Як пояснює автор книг з управління Стюарт Крайнер:
" Наука" Тейлора полягає в похвилинному розподілі індивідуальних завдань працівників. Прорахувавши кожен окремий момент і кожну окрему операцію, необхідні для виконання певного завдання, Тейлор вірив, що йому вдасться визначити оптимальний час його закінчення. Озброєний цією інформацією, керівник міг оцінювати, як добре працівник справляється зі своєю роботою" 3.
Щоправда, Тейлор розглядає керівні кадри як фактор обмеження можливості для прийняття рішень всередині організації. Фактично, він бачить робітників не більше ніж компонентами машини, що нею керують згори.
Сьогодні, на щастя, працюючих вже не вважають бездушними шестернями та коліщатами. Головна зміна останніх років полягає в тому, що додана вартість, котру утворює освічений робітник, виробляється не машиною, а застосуванням його знань.
Яким би застарілим не видавався нам сьогодні тейлоризм, він без сумніву справив великий вплив на практику управління у XX столітті, це була також одна з найперших серйозних спроб створити науку про управління. Британський прихильник теорії наукового менеджменту, Линдл Арвік у 1956 році писав:
" У той час, коли Тейлор розпочав свою роботу, менеджмент як окремий специфічний вид діяльності привертав дуже мало уваги. Його розглядали як щось несуттєве, супровідне до знань / навичок у тій чи тій галузі виробництва, технічного " ноу-хау" виготовлення сосисок, сталі чи сорочок" 4.
Тейлору вдалося заявити про менеджмент уголос, його праця мала значний вплив в усьому світі, і навіть тепер частина керівників прийма-
Сміттєвий контейнер та інші моделі 51
ють рішення, орієнтуючись на його методику. Можна навіть наважитися стверджувати, що тейлорівська пристрасть до вимірювання спровокувала виникнення стратегії тотального управління якістю (TQM), яка зараз домінує в більшості галузей.
До певної міри, концепція поширення відповідальності, що постала в останні роки, зводиться лише до того, що роль, яка за Тейлором відводилася менеджерам, передана тепер тим, хто безпосередньо стикається з виконанням завдань. Нині вони, а не їхні керівники, вирішують, як найефективніше впоратися з проблемою.
УНІВЕРСАЛЬНЕ ПЕРЕДБАЧЕННЯ
Це переконання, що все можна передбачити. Хоч як наївно звучить воно тепер, проте ще кілька років тому науковці справді вірили, в те що, маючи в розпорядженні достатній обсяг комп'ютерних ресурсів та необхідні дані, можна передбачити все.
Ідея виникла в 60-і роки, коли поява потужних комп'ютерів уможливила дивовижну точність розрахунків і розробку американської та радянської космічних програм.
Те, що науковці та інженери можуть точно вирахувати силу імпульсу, необхідного для доставки ракети на задану орбіту чи навіть для досягнення Місяця, переконало багатьох в тому, що всі наступні події стають передбачуваними, якщо зібрано правильну інформацію і правильно застосовано закони фізики. Фактично, такий погляд був навіяний вражаючою, незвичною ще тоді потужністю комп'ютерів.
Деякі вчені почали вірити, що можна, приймаючи рішення, скласти з себе відповідальність за вибір варіантів, - людина мусила поступитись місцем машині. Якби всі рішення приймалися комп'ютерами, — казали вони, — жодних помилок більше не траплялося б.
Втім, у 80-х науковці, врешті, зрозуміли, що певні події просто неможливо передбачити. Зокрема, довгострокові прогнози погоди постійно містили помилки.
Такий поворот подій примусив думати, що будь-яка діяльність, у якій за-діяні природний або людський фактори, є принципово непередбачуваною у середніх часових масштабах. Тут ми знаходимо зачатки " теорії хаосу". Але перш ніж перейти до неї, розглянемо ще одну управлінську модель.
ТОТАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ (TQM)
Ми не дуже відхилимося вбік, вказавши, що універсальне передбачення бую передвісником деяких ідей, що лягли в основу підходу, відомого як тотальне управління якістю (TQM).
52 УСЕ ПРО МЕНЕДЖМЕНТ: Ключові управлінські рішення
За два останніх десятиліття TQM стало в діловому світі синонімом ефективності та проґресу. Його витоки слід шукати в роботі японських компаній у період після II Світової війни.
На японських підприємствах найперше проаналізували та задокументували, що саме вимагається від кожного робітника, аби його продукція була високоякісною. В такий спосіб було досягнуто стабільності — чи передбачуваності — виробничого процесу, і кожен автомобіль чи телевізор, що сходили з конвеєра, відповідали високим стандартам якості, незалежно від впливу різноманітних факторів, від того які саме робітники працюватимуть у ту чи іншу зміну.
Таким чином, і на противагу іншим індустріальним націям того часу, японці набули можливість закласти якісність у саму серцевину управлінських та виробничих процесів, в той час як іншим компаніям того бракувало. (Дехто з читачів, можливо, пам'ятає економічний занепад у Британії в 70-х роках, коли, наприклад, навіть існував термін " п'ятничний автомобіль" для позначення низькопробного авто, зібраного сяк-так, оскільки робітники в п'ятницю поспішали розпочати свій вихідний).
Філософія безперервного вдосконалення
Отже, японські компанії розв'язали проблему стабільності. Більше того, оскільки всі виробничі методики фіксувалися в документації, стало можливим через дрібні удосконалення постійно підвищувати якість та продуктивність в усій компанії.
Значною мірою саме завдяки впровадженню методики TQM за наявності високодисциплінованої робочої сили, Японія впродовж 70-х змогла протистояти конкурентам зі США та Європи і досягти сучасного рівня економічного розвитку.
Є певна іронія в тому, що розробкою інструментарію управлінського підходу, знаного тепер як TQM, займалися американські спеціалісти з менеджменту Др. В. Едвардз Дімінґ та Др. Джозеф Джуран; саме цей підхід дав змогу японським компаніям упродовж лише 25 років не тільки наздогнати, а й випередити лідерів американського бізнесу.
Короткий час в кінці 70-х і на початку 80-х років американці були схильні списувати успіхи японців на фактор наявності дешевої робочої сили. Проте все стало на свої місця, коли японський виробник автомобілів " Honda" відкрив завод у Марисвілі, штат Огайо, де праця американських робітників оплачувалася за ринковими тарифами, а саме підприємство випередило автомобільних гігантів Детройта5.
В американських компаніях зрозуміли, що японці якось зовсім по-іншому працюють на своїх заводах. Середина 80-х пройшла у відчайдушному намаганні західних компаній розібратися в схемах управління, застосовуваних на японських підприємствах, і запровадженні власних Г(Ж-розробок. Вплив методики в той час був настільки сильним, що на
Сміттєвий контейнер та інші моделі 53
кінець 80-х років усі найбільші світові компанії можна було розділити на дві категорії: на тих, котрі вже застосовували технологію тотального управління якістю, і на тих, що саме збиралися до неї звернутися.
Втім, як то часто буває з добрими ідеями, ніхто не міг дійти згоди щодо шляхів найкращого застосування TQM. З'явилася маса варіацій цієї методики: багато компаній намагалися застосувати власні принципи у власних умовах.
Окрім того, оскільки тотальне управління якістю спершу застосовувалося на підприємствах важкої промисловості і передбачало складний статистичний аналіз таких змінних, як, наприклад, температура чи опір матеріалів, його важче було застосовувати до процесів, в основі яких лежить людська взаємодія.
Насправді ж, методика TQM не стільки залежала від цих дрібниць, скільки від неї почали залежати нові схеми мислення, до виникнення яких вона спричинилася.
Саме в той спосіб говоримо про величезний вплив TQM на прийняття рішень. На певному рівні вже саме рішення застосувати цю методику значно вплинуло на управління виробничими процесами в різних організаціях. З іншого ж боку, філософія " вивіреного часу" та " нульових дефектів", що є стрижневою для TQM, визначила способи прийняття рішень у сучасних організаціях.
Як бачимо, ця методика теж вимагає емпіричних даних, схильна до залучення кількісних показників та вимірювань ефективності процесів. Від TQM також походить розуміння того, що участь кожного є необхідною умовою для успіху всієї організації.
Але перейдімо до теорії хаосу.
ТЕОРІЯ ХАОСУ
Популярне розуміння теорії хаосу полягає в тому, що всесвіт є абсолютно хаотичним і що конфлікт двох, здавалося б, ніяк не пов'язаних подій в одній його частині може спричинити непередбачувані наслідки в іншій.
Це означає, що мала дія може бути посилена впродовж її руху системою аж до того ступеня, що її можливі наслідки значно переважать саму дію. Тож коли кажуть, що помах метелика крильцями в Британії може спричинити цунамі в Китаї, ми бачимо тут втілення теорії хаосу.
(Якщо пам'ятаєте, Джеф Ґолдблам у фільмі " Парк Юрського періоду" теж є прихильником цієї теорії, вказуючи на можливість непередбачува-них наслідків експерименту відтворення динозаврів з генетичного матеріалу залишків крові, знайденої у викопаних рештках москітів.)
" Від TQM також
|
|