Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Вступ 19
|
|
вибори. І оскільки рішення приймаються людьми, саме люди є такими цінними для організацій.
Звичайно, з плином часу прогрес у розробках штучного інтелекту та інших технологіях може змінити ситуацію. Та навіть тоді залишатиметься сумнівним, чи рішення прийнято без допомоги людей, котрі запрограмували машину. Надалі можна обстоювати думку, що коли процес прийняття рішень обмежити чистою логікою, ми не отримаємо жодного путнього рішення.
Безроздільний менеджмент
Серед питань, що стоять на порядку денному в сучасному бізнесі, першочерговим є проблема прийняття рішень. А в ній - рух до ширшої участі всіх працівників у керівництві — т. зв. безроздільний менеджмент. Така постановка питання тягне за собою низку супутніх проблем:
• як вивчати людей та організації;
• у чому полягає ефективне лідерство;
• питання акціонерів і того, хто має голос у керівництві організацією;
• загальний внесок управління та бізнесу в суспільство;
• корпоративне управління.
Взаємозв'язаним з перерахованими є питання підзвітності. Надалі всі ці проблеми матимуть вагоме значення для процесу прийняття рішень та задля виправданості їх в очах акціонерів та громадськості поза межами компанії.
Чи потрібні нам керівники взагалі?
Таке питання ставлять деякі дослідники, наприклад, Ричард Кох та Ян Ґодден у книзі " Управління без управлінців" 7, які твердять, що традиційного типу керівники віджили своє.
" Щось недобре коїться з нашими великими корпораціями. Уперше великі фірми почали програвати малим. Ніхто гце не пояснив цього і не порадив, що робити. Панацея початку дев'яностих — поширення відповідальності та реконструювання керівних схем — вочевидь неспроможна зупинити процес занепаду. Що сталося з великим бізнесом? "
Пояснення цих авторів просте: управлінські кадри стали мертвим баластом бізнесу. Великі корпорації, на їхню думку, винайшли поняття менеджменту як необхідний інструмент контролю та координації. Але в другій половині століття " управлінський капіталізм" безконтрольно поширився і став занадто дорогим додатком до бізнесу, проштовхуючи свої
20 УСЕ ПРО МЕНЕДЖМЕНТ: Ключові управлінські рішення
власні інтереси коштом покупців, інвесторів та суспільства в цілому. Який вихід? Позбавитися його. Ґодден пише:
" Якщо придивимося, чим займається менеджмент тепер, то побачимо, що його функції зводяться, як правило, до адміністрування. Більшість часу управлінця поглинають внутрішні процеси: паперова робота, перекладання папок, писання листів та пам'яток. Більшість із цього нічого не дає покупцям чи бізнесу — це просто спілкування з іншими такими ж менеджерами".
До певної міри це правда; хоча вимагати, щоб компанії відмовилися від послуг менеджерів, це вже занадто. Скоріше, в Коха та Ґоддена йдеться про фундаментальну переоцінку ролі менеджменту. Зокрема про те, що багато завдань, які традиційно виконувалися менеджерами, тепер стають непотрібними. Натомість, більшої ваги набувають інші аспекти.
Наприклад, управлінці мають відігравати важливу роль не лише в тому, щоб їхні власні рішення були ефективними, але й сприяти ефективному розгортанню процесу прийняття рішень іншими.
Отже, метою цієї книги є допомога керівникам у розвитку корисних навиків прийняття самостійних рішень у їхніх підлеглих. Іншими словами, йдеться про розуміння схем поведінки — корисних чи не корисних, — які рухають процесом прийняття рішень. У даній книзі ми розглядаємо цей процес у його цілості. Ми націлюємо менеджерів, керівників на краще розуміння власних мисленнєвих моделей і переконань, щоб ефективніше спрямувати зусилля на відповідальні ділянки їхньої роботи.
Взяті всі разом, ці фактори мають вказувати на необхідність фундаментального зсуву в розумінні процесу прийняття рішень організаціями.
Повертаємося до Дрюкера
Беручи до уваги сказане, можемо перефразувати відому цитату Пітера Дрюкера в такий спосіб:
" Люди, котрі керують організаціями, роблять багато речей на додачу до прийняття рішень. Але тільки люди приймають рішення. Отож найпершим вмінням керівника е забезпечити ефективність рішень, котрі цими людьми приймаються".
Алґоритм ефективного прийняття рішень
Ця книга має на меті розробку алгоритму ефективного прийняття рішень, пропонуючи низку розділів, що розробляють ключові кроки процесу.
|
|