Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! ХХХІХ. ”КОШТУЄ МЕНЕ” ЧИ ”КОШТУЄ МЕНІ”?
Коли сьогодні ми чуємо від когось ”Мене це дорого коштувало”, нам здаєть- ся, що вираз неправильний. Справді, сьогоднішній мовець звик до такого зв’язку між словами: ”Мені це дорого коштувало”. Так ми звикли. Так і в російській мові: ”Мне это дорого стоило”. Щодо ро- сійської мови - це так.. Що ж до української... Гляньмо до словників. У словнику Б. Грінченка у гнізді КОШТУВАТИ наведено такий приклад: Воно коштуватиме їх небагато (З народніх уст; Канівщина) Тобто, коштувати вимагає після себе родового відмінку: коштувати кого. Такий мовно-логічний зв’язок фіксують і твори літератури: Буде рублів десять Тебе (кого) коштувати (С. Руданський) Говорили, що такий дозвіл коштував його (кого) пару тисяч (І. Франко).
------------------------- 1) І. Кошелівець, ”Олександер Довженко”, ”Українська мова та література”, ч. 45, 1998 р. Як бачимо, лексема коштувати кого була нормою ще не так давно. А вже за радянських часів остаточно забулася: Копійок двадцять п’ять Івану (кому) коштували (М. Рильський). Можна наводити десятки прикладів з творів наших сучасників, і всі вживають модель коштувати кому. Навряд чи треба переконувати читачів, що така трансформація сталася під впливом північного сусіда. Коли це сталося, і хто перший став вживати форму коштувати кому, сьогодні встановити важко. Одне незаперечно: у першій половині ХХ ст. на Східній Україні коштувати кого стало архаїзмом. На Західній Україні та в західній діяспорі ще й сьогодні можна почути мене коштує, його коштує, хоч під впливом совєтської освіти Західня Україна губить це правильне українське ді- єслівне керування. Прикладів ”застаріння” під впливом навальної русифікації можна навести більше. Тепер неможливо встановити дату і місце ”трансформації” дієслова кош- тувати. Зате інші подібні ”трансформації” можна прослідкувати, скажу так, до- кументально. Прикметник подібний у нашій мові вживається з прийменником до: подібний до кого/чого: І почуття, подібне до сорому, опекло йому лице (З. Тулуб) (І) Який гарний. Зовсім до Вас подібний (І. Франко). (І) Проте під впливом тих же чинників - російська освіта й оточення - дехто практикує і такі моделі: подібний на кого/що, подібний кому/чому: Сухе тіло гріло мене теплом, таким знайомим і ні на що не подібним (М. Коцюбинський) (ІІ) Зоставшись при тобі, я став би долею тобі подібний (Л. Українка). (ІІІ) Як бачимо, невластиві нам форми вживають і письменники. Щодо Коцюбинського, то він якраз і належав до літераторів, з дитинства знайомих з російською мовою та літературою. Наявність виразу тобі подібний у Л. Українки можна пояснити по- требою ритміки у віршованому тексті, хоч і Леся не була вільна від впливу росій- ської мови: як свідчать сучасники, батько Лесі був виключно російськомовний. Цікаве тут інше: як мовою видатних письменників маніпулює колоніяльне мово- знавство: УРС (1961 р.) так пояснює слово ПОДІБНИЙ: ПОДІБНИЙ 1) (до кого, до чого, реже на кого, на що, кому, чому)... Отже, УРС засвідчує питомість для нас форми подібний до кого/чого, підкре- слюючи ремаркою реже вторинність (у даному разі - від запозичення) форм подіб- ний на кого/що, подібний кому/чому. Хоч і узаконюючи позичені форми (бо це кі- нець кінцем збагачує комунікативні можливості мови), УРС все таки визнає за пи- томою українською моделлю керування першість. І відповідно наводить приклади в такому порядку: І почуття, подібне до сорому, опекло йому лице (З. Тулуб) (І) Сухе тіло гріло мене теплом, таким знайомим і ні на що не подібним (М. Коцюбинський) (ІІ) Учителю, зоставшись при тобі, я став би долею тобі подібний (Л. Українка). (ІІІ) Але часи змінилися. Наступ на українську мову посилився. І виданий 1975 року СУМ (том УІ) ”міняє акценти”. Гніздо ПОДІБНИЙ виглядає вже так: ПОДІБНИЙ, а, е. 1. Який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось... Це пояснення зігнорувало українську модель керування, властиву цьому прик- метнику: подібний до чого, пояснивши слово подібний через синонім схожий, який таки вимагає після себе прийменника на. Гніздо ілюстровано прикладами в тако- му порядку: Сухе тіло гріло мене теплом, таким знайомим і ні на що не подібним (М. Коцюбинський) (І) Який гарний. Зовсім до Вас подібний (І. Франко) (ІІ) Учителю, зоставшись при тобі, я став би долею тобі подібний (Л. Українка). (ІІІ) Як бачимо, приклади починає цитата, де подібний вимагає після себе приймен- ника на: вжиток у 1961 році визнаний рідкісним. За неповних 15 років рідкісний вжиток став головним! Так вирішили колоніяльні маніпулятори від мовознавства. У такий спосіб адепти ”злиття мов” ”наблизили” українську мову до російсь- кої. Про українську питому форму подібний до чого користувач СУМу дізнається лише з поставленої на друге місце цитати і має зробити висновок, що позичена форма подібний на що - це природня українська форма. Я жодною мірою не проти мовних запозичень. Вжиті до речі вони збагачують комунікативні можливості мови. Але з фальсифікаційною практикою псевдомовознав- ства, яке на догоду політичній меті старається витискати самобутні форми форма- ми запозиченими, навряд чи погодяться словолюби й шанувателі рідного слова. Хто хоче володіти правильною українською мовою мусить вистерігатися таких узвичаєних або узвичаюваних покручів: Правильна українська форма Суржикова форма відповідно до чого відповідно чому глузувати з кого глузувати над ким дивуватися з чого дивуватися чому запобігати ласки у кого запобігати ласки перед ким знущатися з кого знущатися над ким зраджувати кого зраджувати кому легковажити що легковажити чим навчатися /вчитися/ чого навчатися /вчитися/ чому нехтувати що /поради/ нехтувати чим /порадами/ опановувати що /науки/ опановувати чим /науками/ повідомляти кого /мене, нас/ повідомляти кому /мені, нам/ постачати кому що /матері хліб/ постачати кого чим /матір хлібом/ радіти /радий/ з чого радіти /радий/ чому сміятися з чого сміятися над чим спонукувати на що спонукувати до чого стосуватися до кого /нас, мене/ стосуватися кого /нас, мене/
|