💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Фінансова нестійкість, кризу як фактори пошуку шляхів фінансового оздоровлення підприємства

Фінансове оздоровлення підприємства є моментом необхідним для підприємства, фінансовий стан якого нестійка.
Під фінансовим станом розуміється наявність у підприємства достатнього запасу фінансової міцності для підтримки ділової активності і надійності як економічного партнера по бізнесу, здатність підприємства фінансувати свою діяльність.
Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Саме фінансова криза ставить питання про фінансове оздоровлення підприємства. Розглянемо більш детально поняття криза.
" Класична" економічне поняття кризи, означає не бажану і драматичну фазу в капіталістичній економічній системі, що характеризується коливаннями і негативними явищами, перешкодами. У цьому сенсі поняття кризи довгий час займало міцне місце в схемі теорій кон'юнктур у розвитку економіки. Так циклічна схема Шпітхоффа містить стадії: спад - перший підйом - другий підйом - пік - брак капіталу - криза [23, c. 26].
Розроблена на початку століття схема Харвард розрізняє:
Депресія - Відновлення - Процвітання - Фінансова напруга - Виробничий Криза [24].
Але дане визначення не враховує багатьох різних схем і стадій розвитку і функціонування економіки. Тому " класичне" визначення кризи було замінено більш багатозначним поняттям " економічна криза". Про економічну кризу за визначенням Мечлапа мова йде в тому випадку якщо " виникає небажане стан економічних відносин, нестерпно критичне становище великих верств населення і які виробляють галузей економіки". Сомбарт визначає економічну кризу як " економічне негативне явище, при якому масово виникає небезпека для економічного життя, дійсності" [14, c. 255].
У мікроекономіці використовується поняття " криза підприємства". У широкому сенсі воно означає процес, який ставить під загрозу існування підприємства.
Поняття " криза підприємства / криза на підприємстві" описує в сучасній економічній літературі різні феномени в житті підприємства, від просто перешкод у функціонуванні підприємства через різні конфлікти аж до знищення підприємства, які як мінімум для даного підприємства можна характеризувати як катастрофічні.
Далі криза підприємства можна розуміти як незапланований і небажаний, обмежений за часом процес, який в змозі суттєво перешкодити або навіть зробити неможливим функціонування підприємства.
Криза підприємства являє собою переломний момент в послідовності процесів подій і дій. Типовим для кризової ситуації є два варіанти виходу з неї, або це ліквідація підприємства як екстремальна форма, або успішне подолання кризи (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Початок, переломний пункт і кінець кризи на підприємстві
Проміжки між початком і завершенням кризи бувають різної тривалості. З одного боку є, тривалі, слабо прискорюються кризові процеси, з іншого боку існують несподівані кризові процеси, високої інтенсивності і з коротким строком розвитку. Криза може абсолютно несподівано проявитися під час гармонічного розвитку підприємства і носити характер непереборної катастрофи або виникнути згідно з припущеннями та розрахунками. Але в рідкісних випадках криза з'являється несподівано, тобто без будь-якого попередження для фахівців підприємства [16, c. 55].
При кризі панує брак часу і рішень. Оцінка обмеженого часу для прийняття рішень залежить від стану кризи і визначає цим брак часу або терміновість вирішення проблем.
Найбільш повне уявлення ознак кризи дає нам Вінер і Каан. За допомогою 12 ознак Вінеру і Каану вдалося найбільш повно описати поняття кризи [8]. На їх погляд, криза:
1. Часто переломний пункт в розвивається зміні подій і дій.
2. Він часто утворює ситуацію, при якій величезне значення відіграє невідкладність / терміновість дій.
3. Він погрожує цілям і цінностям.
4. Його наслідки носять важкий характер для майбутнього задіяних в ньому учасників.
5. Він складається з подій, які створюють нові умови для досягнення успіху.
6. Він привносить невизначеність в оцінку ситуації і в розробку необхідних альтернатив для подолання кризи.
7. Він знижує контроль над подіями і впливом на них.
8. Він знижує час на реакцію до мінімуму, викликає стрес і страх в учасників.
9. Наявна в розпорядженні учасників інформація, як правило, недостатня.
10. Він викликає брак наявного в розпорядженні в учасників часу.
11. Він змінює відносини між учасниками.
Вище перерахованих ознак цілком достатньо для того, щоб повною мірою охарактеризувати криза.
У літературі з економіки підприємства види криз викладаються по різному, різними способами і з огляду на різні критерії.
Постараємося наступним чином представити різноманіття форм прояву кризи на підприємстві. Кризи можна класифікувати за різними критеріями. Можливо використовувати наступну класифікацію:
- Криза стратегічного розвитку підприємства;
- Криза на стадії життєвого циклу підприємства;
- Основні причини криз;
- Накопичений стан кризи;
- Ступінь загрози цілям підприємства [11].
Криза стратегічного розвитку підприємства. Тут може йти мова про кризу зростання, стагнації або спаду.
Криза на стадії життєвого циклу підприємства. У цьому сенсі можливо поділ на кризу підстави, зростання і старості.
Основні причини криз. Тут можливо грубе поділ причин на екзогенні та ендогенні.
Агреговане стан кризи. Розрізняють латентний і гострий кризи.
Ступінь загрози цілям підприємства. Обов'язковими передумовами нормального стану підприємства є:
а) підтримання платоспроможності,
б) виключення обтяження підприємства боргами / тобто. перевищення пасивів над активами. З урахуванням системних цілей можливе визначення видів криз як кризи стратегії, досягнень (результатів) і ліквідності.
Далі розглянемо класифікацію за цілями підприємства знаходяться під загрозою у зв'язку з кризою [22].
Це дозволить нам надалі визначити стратегічний кризу / криза стратегій, криза результатів і криза ліквідності (рис. 1.2.).

Рис. 1.2. Види криз за цілями підприємства, що знаходяться під загрозою
Про кризу стратегій / стратегічному кризі мова йде тоді, коли потенціал розвитку підприємства (інноваційного потенціалу), який міг би бути використаний протягом тривалого часу, суттєво пошкоджений, вичерпаний і / або немає можливості створити новий. Причини стратегічного кризи різні, наприклад, це втрачене технологічний розвиток, або відставання від нього, неадекватна вимог, що змінюються ринку стратегія маркетингу.
Криза результатів / результативний криза, чи ще можливо його назвати оперативний криза, описує стан, при якому підприємство має збитки і через постійне зменшення власного капіталу рухається до ситуації дефіциту балансу / перевищення пасивів над активами. Прикладом причин викликають кризу результатів можуть бути: втрати, як наслідок відсутності потенціалу розвитку підприємства (інноваційного потенціалу), недостатня ефективність оперативних заходів або менеджменту, який не в змозі в достатній мірі використовувати, для підвищення доходів потенціал розвитку підприємства.
При кризу ліквідності через збільшуються збитків підприємству загрожує втрата платоспроможності або платоспроможність вже відсутня. У доповненні до цього підприємства загрожує небезпека дефіциту балансу / перевищення пасивів над активами.
Криза не можна розглядати як статичний стан, його обов'язково необхідно розглядати як процес.
Нормальний розвиток підприємства може мати різні відхилення, які швидко можуть призвести до помилкового / небажаному розвитку і поставити під загрозу підприємство або навіть саме його існування. Якщо помилкове розвиток був своєчасно виявлено, то можна прийняти адекватну корекцію курсу на нормальний розвиток. Для того щоб можна було розробити правильну корекцію курсу, необхідні чіткі знання про процес кризи і про етапи розвитку кризового процесу.
Процес є загальний розвиток, яке змінює, руйнує наявну структуру зв'язків / відношень або заново формує її.
Криза підприємства в загальному розумінні являє собою обмежений за часом процес. Він може бути керований або як мінімум утримуємо в певних межах, або знаходиться під впливом як внутрифирменном так і зовнішньому. Кризові процеси в залежності від підприємства, його структури, інноваційного потенціалу і т.д. можуть бути різної тривалості, інтенсивності і мати наслідки різного ступеня тяжкості.
Для представлення кризи підприємства як процесу існують різні вихідні установки і точки зору.
Мюллер у своїх дослідженнях говорить про стратегічний кризі, кризі результатів і кризу ліквідності. При цьому між цими кризами завжди існує тимчасовий зв'язок [11].
Процес виникнення цих видів криз є наступною: підприємство на думку Мюллера оперує поняттям потенціал досягнення успіхів, який піклується про здоровий положенні з доходами. Але от потенціал поступово вичерпується і відсутня нова зміна застарілим продуктів-лідерам давали хороший оборот. Таке підприємство знаходиться в стані стратегічної кризи. Криза результатів виникає наприклад тоді, коли зниження обороту по недавно ще колишньому продукту-лідеру призводить до підвищення витрат на складування, що, у свою чергу, примушує до додаткових інвестицій, в тому числі із зовнішніх джерел. Криза ліквідності виникає в класичному сенсі наприклад через кредитні обмежень кредиторів, після того, як більша процесів на підприємстві фінансувалося з зовнішніх джерел.
Таким чином, розглянувши поняття криза приходимо до висновку про необхідність пошуку шляхів фінансового оздоровлення підприємства.
Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, треба добре знати, як керувати фінансами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, яку частку повинні займати власні кошти, а яку-позикові. Слід знати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості (зона безпеки), ступінь ризику, ефект фінансового важеля та інші, а також методику їх аналізу.