І Етап. Медсестринське обстеження. - озноб, підвищення t тіла

Скарги пацієнта

- озноб, підвищення t тіла

- головний біль

- блювання (без полегшення)

- нудота

- різка слабість

- порушення сну

- світлобоязнь

- біль в м'язах шиї, плечового пояса, верхніх кінцівок

- відчуття затерплості, " повзання мурашок"

- посіпування в м'язах, судоми

- утруднене ковтання, вимови

Анамнестичні дані:

інкубаційний період від 5 до 30 днів (деколи 60)

можливий поступовий початок:

слабість, дратівливість, незначний головний біль, посіпування м'язів, порушення сну

- через 2-3 дні різкий озноб з підвищенням температури тіла до 38-40⁰С

- сильний нестерпний головний біль

- нудота, блювання (без полегшення)

- загальмованість

- деколи збудження, марення, галюцинації

- судоми, епілептиформні припадки

- менінгіальний синдром

- болі в м'язах шиї, плечового пояса, верхніх кінцівок

в період розпалу

- посилення головного болю (у потилично-тім'яній та лобній зонах) та міалгій, судом

- поява парезів черепних нервів: окорухового, язикоглоткового та ін

- психічні та мозкові порушення (утруднення писання, зміни пам'яті, інтелекту)

- можуть розвиватися спастичні геміпарези

- характерні в'ялі паралічі м'язів шиї, плечового пояса, верхніх кінцівок

- наприкінці 2-3 тижня хвороби атрофія уражених м'язів

період реконвалесценції

- тривалий (1-2 міс): зберігаються астенізація, вегетативні порушення рухових функцій (але не у всіх – часто розвивається інвалідизація)

Об'єктивно:

- t тіла 38-40⁰С

- тахікардія змінюється брадикардією

- лабільність АТ з тенденцією до гіпотензії

- виражена оглушеність, сонливість, деколи психомоторне збудження

- марення, галюцинації, гіперакузія

- дезорієнтація в просторі

- судоми, епілептиформні припадки

- шкіра на дотик суха, гаряча

- гіперемія шкіри обличчя та верхньої половини тулуба

- фотофобія, сльозотеча, косоокість, птоз

- ін'єкція судин склер і кон'юнктив

- дихання поверхневе, часте

- дезорієнтація в просторі та часі і щодо власної особистості

- позитивні менінгіальні симптоми Керніга, Брудзинського та регідності потилочних м'язів

- утруднення писання, читання, вимови

- при пальпації м'язів – їх фібрилярні посіпування

- в'ялі паралічі м'язів шиї: симптоми " кривошиї", " голови, що звисає", закидання голови

- паралічі м'язів плечового пояса та верхніх кінцівок: симптоми згорбленої (сутулої) постави, тулубного закидання рук

ІІ етап. Медсестринська діагностика

- озноб

- гарячка

- головний біль

- нудота, блювання

- сльозоточивість

- болі у м'язах шиї, плечового пояса

- судоми

- затримка випорожнень та сечовипускання

ІІІ етап. Планування медсестринських втручань.

1. Взяття інфікованого матеріалу для специфічних досліджень

2. Вирішення проблем та потреб пацієнта

3. Виконання лікарських призначень

4. Вирішення супутніх проблем пацієнта

5. Навчання пацієнта і його оточуючих санітарно-гігієнічним навичкам та надання само - та взаємодопомоги

ІУ етап. Реалізація плану медсестринських втручань

1.1.Взяття крові для виділення вірусу шляхом зараження мозку новонароджених мишей та на інших середовищах

1.2. Взяття крові для методу експрес-діагностики шляхом виявлення вірусного антигену (РНГА, ІФА) та ПЛР (полімеразна лігазна реакція, що визначає РНК вірусу)

1.3. Взяття крові для серологічних досліджень (РН, РГГА, РЗК, РРГ та ін)

1.4.Спинномозкову рідину (ліквор) беруть (після проведення лікарем люмбальної пункції) у 2 стерильні пробірки (2-3 мл для біохімічних досліджень, 2 мл для мікроскопічного дослідження), а при необхідності інших досліджень - в додаткові пробірки

2.1. Обов'язковість госпіталізації з найменшою підозрою на наявність кліщового енцефаліту (зважаючи на непередбачуваність перебігу цієї хвороби). Створення пацієнтові належних комфортних умов

2.2. Контроль за дотриманням пацієнтом строго тривалого ліжкового режиму

протягом збереження порушень з боку нервової системи

2.3. Контроль і забезпечення умов охоронного режиму з максимальним нерво-

психічним спокоєм (враховуючи сильний головний біль, гіперчутливість до світла, шуму, тощо)

2.4. Постійний контроль за самопочуттям та об'єктивним станом пацієнта,

вимірювання температури тіла, пульсу, АТ, підрахунок Р, спостереження за диханням

2.5. При гарячці і головному болю – холод на чоло (компрес, міхур з льодом). При

ознобі теплі укутування, грілки до ніг.

2.6. Здійснення ретельного догляду за шкірою. Профілактика пролежнів.

2.7. Допомога при блюванні, очищення ротової порожнини. При блюванні у пацієнтів в непритомному стані: голову нахилити на бік, трохи опустити вниз, забравши подушку, до рота під підборіддя підставити лоток (миску) на клейонці і видалити ватним тампоном з рота блювотні маси (слину, слиз), щоб вони не потрапили в дихальні шляхи. При нудоті давати пити невеличкими порціями підкислену воду, смоктати лимон

2.8. Допомога при харчуванні: дієта високої енергетичної цінності, багата на білки і вітаміни. При порушеннях ковтання, непритомності – годування через назогастральний зонд

2.9. При сльозоточивості – протирання сухою серветкою і промивання очей теплою водою або 1-2 % ро-ном натрія гідрокарбонату, або 2 % водним р-м борної кислоти з наступним висушуванням рушником

2.10. При болях у м'язах шиї, плечового пояса та інших надавати пацієнтові зручного фізіологічного положення, особливо для верхньої частини тулуба

2.11. Застосування теплої грілки на низ живота та катетеризація (м'яким катетером) сечового міхура при затримці сечовиділення

2.12. Постановка очисної клізми при затримці випорожнень

3. Виконання лікарських призначень:

3.1.Здійснення етіотропної терапії: введення специфічного донорського імуноглобуліну (по 3-6 мл 1 раз на добу 3 дні підряд); введення гомологічного донорського інтерферону (в або в протягом 5-6 днів) і його генно-інженерні аналоги-реаферон, інтрон-А, реафер, лаферон, інтрон-А, реафер, лаферон; індуктори інтерферону (аміксин, ларифан, неовір), в рибонуклеза

Пам'ятати: при лікуванні всіма білоквмісними препаратами необхідно ставити пробу на чутливість до чужородного білка, щоб запобігти розвиткові побічних реакцій

3.2. Здійснення патогенетичного лікування: парентерально 5 % р-н глюкози, " Ацесіль", р-н Рінгера, лазикс, глюкокортикостероїди, протисудомні (оксибутират натрію, седуксен, аміназин та ін); при гіпертермії – анальгін та ін.

4. Вирішення супутніх проблем пацієнта.

5. Навчання пацієнта та його оточуючих правилам надання само- та взаємодопомоги при укусі кліщем: уражену ділянку добре змащують вазеліном, що утруднює доступ кисню кліщеві, а тоді захоплюють кліща пінцетом і видаляють обережними обертальними рухами проти годинникової стрілки.

Роз'яснення значення ретельної обробки молочних продуктів, що запобігає зараженню на кліщовий енцефаліт.