Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Процедура 10.5.
|
|
Взяття шлункового вмісту для дослідження секреторної функції шлунка (пацієнт може допомагати медсестрі, поведінка адекватна)
Оснащення: стерильний шлунковий зонд діаметром 0, 5 — 0, 8 см, один зі стимуляторів секреції, шприц для ін'єкцій (якщо подразник парентеральний), спирт, ватні кульки, рукавички, штатив з пробірками, шприц для забору шлункового вмісту (якщо немає вакуумної установки, призначеної для цього), водонепроникний мішок
| Етапи | Обґрунтування |
| Підготовка до процедури | |
| 1. Пояснити пацієнту хід процедури і отримати згоду на її проведення | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
| 2. Підготувати необхідне оснащення | Забезпечується швидке й ефективне проведення процедури |
| 3. Запропонувати пацієнту правильно і зручно сісти: щільно притулитися до спинки стільця і трохи нахилити голову вперед | Забезпечується безперешкодне введення зонда в ротову частину глотки |
Частина II. Медсестринські маніпуляції та процедури
Розділ 10. Зондові процедури
Продовження процедури 10.5.
| Етапи | Обґрунтування |
| 4. Покласти рушник на груди і шию пацієнта | Виключається забруднення одягу |
| 5. Визначити відстань, на яку пацієнт має проковтнути зонд (від зросту в см відняти 100) | Необхідна умова потрапляння зонда в шлунок |
| 6. Надіти рукавички, відкрити пакет, вийняти з нього зонд (зонд до введення має бути в морозильнику впродовж 1, 5 год). Взяти правою рукою на відстані 10 — 15 см від сліпого кінця, а лівою підтримувати вільний кінець | Зменшується блювотний рефлекс. Полегшується проведення процедури |
| Виконання про | цедури |
| 1. Запропонувати пацієнту відкрити рот, покласти сліпий кінець зонда на корінь язика, а потім проштовхнути його глибше в глотку. Пацієнт робить активні ковтальні рухи за командою медсестри. Слину витирати серветкою. Примітка: якщо пацієнт закашлявся, вийняти зонд | Забезпечується просування зонда в шлунок до потрібної позначки при кожному ковтальному русі (безладні ковтальні рухи призводять до регургітації зонда). Слина в'язка, її важко спльовувати |
| 2. Далі процедуру проводять різними методами. Метод Лепорського: а) впродовж 5 хв вилучати вміст шлунка (І порція); б) ввести через зонд 200 мл підігрітого до 38 °С ентерального подразника (5 % алкоголь, м'ясний бульйон); в) за 10 хв вилучити 20 мл (II порція); г) за 15 хв вилучити весь залишок пробного сніданку (III порція); ґ) протягом 1 год вилучати шлунковий вміст (4 наступні порції), змінюючи пробірки що 15 хв. Метод Веретенова, Новикова, М'ясоєдова: а) вилучити шлунковий вміст натще (І порція); | Забезпечується отримання різних фракцій шлункового соку Забезпечуються достовірніші результати визначення секреції шлунка. Парентеральний подразник шлункової секреції вводять із розрахунку: 0, 1 % розчин гістаміну — 0, 08 мг на 10 кг маси тіла, однак максимальна кількість не має перевищувати 0, 5 мл; 0, 025 % пентагастрину — 0, 1 мл на кг маси тіла. |
Продовження процедури 10.5.
| Етапи | Обґрунтування |
| б) протягом 1 год вилучати вміст шлунка, змінюючи пробірки що 15 хв (II, III, IV, V порції); в) увести через зонд ентеральний подразник, підігрітий до 38°С; г) подальше вилучення шлункового вмісту проводити за методом Лепор-ського (див. в, г, ґ). 3 використанням парентерального подразника: а) вилучити шлунковий вміст натще (І порція); б) вилучити II, III, IV, V порції базальної секреції впродовж 1 год що 15 хв; в) ввести підшкірно подразник (гістамін чи пентагастрин); г) проводити подальше вилучення шлункового вмісту за 20 — ЗО хв. Впрдовж 1 год що 15 хв (VI, VII, VIII, IX порції — стимульована секреція). Примітка: — при застосуванні гістаміну за 20 — ЗО хв перед його введенням увести 1 мл 1 % розчину димедролу (тобто після III порції базальної секреції); — гістамін/пентагастрин увести після вилучення IV порції базальної секреції, а через 15 хв після V порції протягом 1 год вилучити 4 порції стимульованої секреції що 15 хв | Запобігання побічній дії гістаміну (тахікардія, запаморочення, гіперемія шкіри). Забезпечується скорочення тривалості процедури і дискомфорт пацієнта |
| Закінчення процедури | |
| 1. Вийняти зонд повільними поступовими рухами, протираючи його серветкою | Забезпечується механічне очищення зонда. Виключається забруднення одягу та рук |
| 2. Помістити зонд у дезінфекційний розчин | Дотримується інфекційна безпека |
Частина II. Медсестринські маніпуляції та процедури
Розділ 10. Зондові процедури
Закінчення процедури 10.5.
| Етапи | Обґрунтування |
| 3. Зняти рукавички і покласти у водонепроникний мішок. Вимити і висушити руки | Дотримується інфекційна безпека |
| 4. Доставити в лабораторію усі отримані порції із зазначенням на бланкові відділення, прізвища, імені й по батькові пацієнта | Виключається ймовірність помилки. Забезпечується достовірність отриманої інформації |
| Процедура 10.6. |
Дуоденальне зондування (фракційний спосіб)
Оснащення: стерильний дуоденальний зонд, штатив з пробірками, стимулятор для жовчного міхура (25 — 40 мл 33 % розчину магнію сульфату, 10% спиртового розчину сорбіту або холецистокі-нін), шприц для аспірації, шприц Жане, шприц для ін'єкцій (якщо використовується холецистокінін), грілка, валик, рукавички.
| Етапи | Обґрунтування |
| Підготовка до процедури | |
| 1. Пояснити пацієнту хід процедури і отримати згоду на проведення процедури | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
| 2. Визначити відстань, на яку хворий повинен проковтнути зонд, має опинитися в субкардіальному отворі шлунка (в середньому 45 см) і у дванадцятипалій кишці. Відстань від губ і вниз по передній черевній стінці, щоб олива була на 6 см нижче від пупка | Забезпечується потрапляння зонда у дванадцятипалу кишку |
| 3. Запропонувати пацієнту сісти на стілець або кушетку | Положення, необхідне для потрапляння зонда в шлунок |
| Етапи Обґрунтування |
| 4. Вимити і висушити руки. Надіти Дотримується інфекційна рукавички, покласти рушник на безпека. Захищається одяг груди і шию пацієнта від забруднення |
| 5. Взяти зонд на відстані 10 — 15 см Зменшується блювотний від оливи, іншою рукою підтримувати рефлекс, полегшується вільний кінець (до введення зонд має проведення процедури перебувати в морозильнику впродовж 1, 5год) |
| Виконання процедури |
| 1. Попросити пацієнта відкрити рот, Виключається скручування покласти на корінь язика, а потім зонда. Забезпечується прохо-просунути зонд глибше в глотку. дження зонда стравоходом Хворий повинен при цьому робити активні ковтальні рухи. Так зонд проходитиме у шлунок до потрібної позначки |
| 2. Щоб перевірити місцезнаходження Якщо рідина не надходить зонда, до нього приєднують шприц. у шприц, зонд скрутився в Якщо під час аспірації в шприц над- стравоході ходить каламутна рідина жовтого Потрапляння зонда кольору, — олива в шлунку, якщо в шлунок — необхідна умова ні — підтягнути зонд до себе і попро- продовження процедури сити заковтнути його ще раз |
| 3. Якщо зонд у шлунку, вкласти У такому положенні полег-хворого на правий бік, підкласти шується просування зонда під таз валик або згорнуту ковдру, до воротаря. Ковтання при-а під праве підребер'я теплу грілку. зводить до того, що зонд У такому положенні пацієнт про- часто скручується в шлунку довжує повільно ковтати зонд до і зрештою тривалість дослі-7 — 8 позначки. Тривалість заковту- дження збільшується вання — 40 — 60 хв |
| 4. Після заковтування зонда до 9 Це свідчить, що зонд перебу-мітки (80 — 85 см) опустити його віль- ває у дванадцятипалій кишці ний кінець у пробірку. Примітка: штатив з пробірками встановлюють нижче від кушетки |
Частина II. Медсестринські маніпуляції та процедури
Розділ 10. Зондові процедури
Продовження процедури 10.6.
| Етапи | Обґрунтування |
| 5. За наявності оливи у дванадцятипалій кишці в пробірку надходить золотисто-жовта рідина — дуоденальний вміст — порція А. За 20 — ЗО хв надходить 25 — 40 мл цієї порції (2 — 3 пробірки). Примітка: якщо рідина не надходить у пробірку, варто перевірити місцезнаходження зонда за допомогою введення в нього шприцом повітря: якщо зонд у дванадцятипалій кишці, то введення повітря не супроводжується жодними звуковими ефектами; якщо зонд все ще в шлунку, із введенням повітря відзначаються характерні звуки | Колір порції А зумовлений сумішшю жовчі, секрету підшлункової залози та кишкового соку. За наявності домішок шлункового соку порція А стає каламутною |
| 6. Після отримання порції А ввести в зонд за допомогою шприца Жане стимулятор жовчного міхура (25 — 40 мл 33 % розчину магнію сульфату або ЗО — 40 мл 10 % спиртового розчину сорбіту) або жовчогінний засіб гормональної природи, наприклад, холецистокінін — 75 ОД внутрішньом'язово. Перемістити кінець зонда у наступну пробірку | Побічна дія магнію сульфату (у цьому випадку) — посла-блювальний ефект. Забезпечується звільнення жовчного міхура й отримання порції В |
| 7. За 10 — 15 хв після введення стимулятора в пробірку починає надходити порція В — міхурова жовч. Тривалість отримання порції В: за 20 — ЗО хв ЗО — 60 мл жовчі (4 — 6 пробірок). Примітка: для своєчасного виявлення порції С уважно стежити за кольором жовчі при отриманні порції В: у разі появи рідини світлого кольору перемістити зонд в іншу пробірку. Позначити порції | Колір міхурової жовчі коричневий або оливковий, а в разі застою жовчі — темно-зелений. Якщо концентраційна функція жовчного міхура слабка, не завжди вдається відрізнити за кольором порції А і В |
| 8. Перемістити зонд у наступну пробірку для отримання порції С: за 20 — ЗО хв 15 — 20 мл жовчі (1 — 2 пробірки) | Колір печінкової жовчі світліший, золотисто-жовтий |
Закінчення процедури 10.6.
| Етапи | Обґрунтування |
| Закінчення процедури | |
| 1. Вийняти зонд повільними поступовими рухами, протираючи його серветкою | Забезпечується механічне очищення зонда |
| 2. Помістити зонд у дезінфекційний розчин | Дотримується інфекційна безпека |
| 3. Зняти рукавички, вимити і висушити руки | Дотримується інфекційна безпека |
| 4. Доставити усі пробірки в лабораторію з направленням, зазначивши відділення, прізвище, ім'я та по батькові пацієнта | Виключається ймовірність помилки. Забезпечується достовірність отриманої інформації |
Розділ 11. Газовідвідна трубка. Клізма
РОЗДІЛ 11
ГАЗОВІДВІДНА ТРУБКА. КЛІЗМА
| Процедура 11.1. |
Застосування газовідвідної трубки
Оснащення: стерильна газовідвідна трубка (в упаковці), вазелін, шпатель, судно (якщо процедура виконується в ліжку), туалетний папір, рукавички, ширма (якщо процедура виконується в багатомісній палаті).
| Етапи | Обґрунтування |
| Підготовка до процедури | |
| 1. Пояснити пацієнту хід і мету процедури, отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримується право пацієнта на інформацію |
| 2. Відгородити пацієнта ширмою | Забезпечується інтимність виконання процедури |
| 3. Вимити руки, надіти рукавички | Дотримується інфекційна безпека |
| 4. Підготувати необхідне оснащення | Забезпечується швидке і ефективне проведення процедури. |
| 5. Запропонувати або допомогти пацієнту лягти на лівий бік із зігнутими і приведеними до живота ногами. Примітка: якщо пацієнту протипоказане положення на лівому боці, газовідвідну трубку ставити в положенні лежачи на спині із зігнутими в колінах і розведеними ногами | У зв'язку з анатомічною особливістю розташування прямої і сигмоподібної ободової кишок полегшується уведення газовідвідної трубки |
| 6. Покласти під сідниці пацієнта клейонку, а на неї пелюшку | Виключається забруднення ліжка, забезпечується інфекційна безпека |
| 7. Поставити на пелюшку поруч з хворим, судно з невеликою кількістю води | Вільний кінець трубки буде опущений у судно |
| Продовження процедури 11.1. | |
| Етапи | Обґрунтування |
| 8. Шпателем взяти невелику кількість вазеліну і змастити ним 20 — ЗО см трубки від закругленого кінця | Полегшується уведення газовідвідної трубки в кишку. Запобігається виникнення неприємного відчуття і травмування слизової оболонки |
| 9. Перегнути трубку, затиснути її вільний кінець між IV і V пальцями правої руки, закруглений кінець взяти як ручку | Виключається витікання вмісту кишок під час уведення трубки. Дотримується інфекційна безпека |
| Виконання процедури | |
| 1. Розсунути сідниці І та II пальцями лівої руки, правою рукою ввести газовідвідну трубку в пряму кишку на глибину 20 — ЗО см | Забезпечується вільне просування трубки |
| 2. Опустити вільний кінець трубки в судно, вкрити пацієнта. Примітка: в окремих випадках пацієнт може ходити з уведеною газовідвідною трубкою | Можливе виділення разом із газами рідких калових мас. Активність сприяє збільшенню моторної функції кишок |
| 3. Зняти рукавички. Вимити і висушити руки | Дотримується інфекційна безпека |
| Закінчення процедури | |
| 1. Через 1 — 2 год (тривалість процедури визначає лікар) надіти рукавички, витягти трубку і кинути її у судно. Обтерти відхідник пацієнта туалетним папером у напрямку спереду назад (у жінок) | Запобігання інфікуванню сечових шляхів |
| 2. Прибрати клейонку і пелюшку, зняти рукавички, вимити і висушити руки | Дотримується інфекційна безпека |
| 3. Укрити пацієнта ковдрою, допомогти йому набути зручного положення. Забрати ширму | Забезпечується комфорт |
| 4. Занурити використані предмети у дезінфекційний розчин | Дотримується інфекційна безпека |
Частина II. Мед сестринські маніпуляції та процедури
Закінчення процедури 11.1.
| Етапи | Обґрунтування |
| 5. Зробити запис про виконання процедури і реакцію пацієнта | Забезпечуються документування процедури і послідовність медсестринського догляду |
| Клізма очисна |
|
|