💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Рефлексивне слухання

Коли нерефлексивного слухання недостатньо, можна вдатися до способів рефлексивного слухання. По суті, рефлексивне слухання є об'єктивним зворотним зв'язком з тим, хто говорить, що викори­стовується як контроль за точністю сприйняття почутого. Іноді ці спо­соби називають «активним слуханням», оскільки той, хто слухає, ак­тивніше, ніж за умови нерефлексивного слухання, використовує сло­весну форму для підтвердження розуміння повідомлення того, хто го­ворить.

І все ж, як уже говорилося раніше, «слухати», на відміну від «чути», по суті, є активним процесом; це краще виявляється на прикладі реф­лексивного слухання. Використовуючи способи рефлексивного слу­хання, ми відкриваємо наше розуміння почутого для критики та попра­вок. Важливо, що рефлексивне слухання допомагає нам досягати більшої точності розуміння співрозмовника...

Уміння рефлексивно слухати необхідне для ефективного спілку­вання, головним чином, через обмеження і труднощі, що виникають у процесі спілкування. Розглянемо деякі з них.

Перше — багатозначність більшості слів... Важко іноді знайти по­трібне слово, яке точно передавало б, що ми хочемо сказати. Причина

цього полягає в тому, що конкретне значення слова виникає в голові того, хто говорить, але не міститься в ньому самому.

Тому для уточнення значення потрібних слів необхідно використо­вувати способи рефлексивного слухання.

Друге — «закодованість» значення більшості повідомлень. Треба пам'ятати: те, що ми повідомляємо один одному, має певний сенс тільки для нас самих, саме той, який ми самі в це повідомлення вкладаємо. Це — наші ідеї, установки, почуття.

Передаючи їхнє значення за допомогою узвичаєних засобів, ми їх «кодуємо», користуючись словами. Щоб когось не образити, ми ретель­но добираємо слова; ми заумні, холоднокровні і діємо обережно. Тому часто не вдається висловити думку так, щоб співрозмовник її правиль­но зрозумів. Для «розкодування» повідомлення і виявлення закладе­ного в ньому смислу той, хто слухає, мусить використати зворотний зв'язок.

Третє — трудність відкритого самовиявлення... Ми начебто «про­буємо воду», перед тим як заглиблюватися в теми з великим емоційним зарядом. Чим менше впевненості в собі, тим більше ми ходимо навколо, перш ніж перейти до головного.

І, нарешті, суб'єктивні чинники можуть також негативно впливати на спілкування... Усі ми виросли і працюємо в організаціях, спілкую­чись із різними людьми. Це змушує нас у соціальному плані дотриму­ватися одних видів поведінки і заперечувати чи відмовлятися від інших. Тому в розмові ми «кодуємо» наші повідомлення і відфільтровуємо окремі моменти, коли слухаємо.