Методика взаємообміну завданнями

...У класі може працювати одночасно 5 — 6 груп із різних тем. На­приклад, перша група береться за виконання завдання з РН — рішення нерівностей, друга — з розділу ЧП — числові послідовності (матема­тика) тощо. Кожному членові групи викладач дає по одному завданню з цієї серії, далі, працюючи з ним у парі, пояснює і записує рішення першої вправи, дає необхідні вказівки щодо подальшої роботи з мето­дики обміну завданнями. Потім кожен учень самостійно розв'язує другу вправу свого завдання, а одному з членів групи доручається координа­ція роботи й ведення обліку в цій групі... Далі, щоб виконати всі зав­дання, учні працюють один з одним у парах, обмінюються завданнями.

...Цілковитий перехід до КСН означає послідовне здійснення таких восьми принципів:

1. Принцип завершеності, чи орієнтації на вищі кінцеві результати,... якщо учень може навчати інших.

2. Принцип неперервної і негайної передачі знань, інформації... Необ­хідно тут же, негайно після отримання інформації, передати її ін­шому...

3. Принцип загального співробітництва і товариської взаємодопомоги.

4. Принцип розподілу праці, який конкретизується як принцип різно­манітності тем і завдань,... коли члени навчального колективу од­ночасно працюють не над однією, а над різними темами...

5. Принцип різновікового і різнорівневого складу учасників навчаль­ного колективу.

6. Принцип навчання за здібностями, або індивідуалізація навчання на колективній і самостійній основі.

7. Принцип педагогізації діяльності кожного учасника навчальних за­нять.

8. Принцип інтернаціоналізації процесу навчання,... яке повинно бу­дуватися на двомовній і багатомовній основі. (Дьяченко В. К. Сотрудничество в обучении: О коллективпом

способе роботи: Кн. для учителя. ~- М.: Просвещение, 1991. — С. 7 —

15, 17, 19-21, 31-32, 52-54, 180-182.)

_______ _ Дидак тичн і завдання __________

/. Яку головну ідею вдосконалення навчального процесу обстоює автор? На яких принципах вона грунтується?

2. Теорія групової роботи має витоки у вітчизняному освітньому про­сторі. Назвіть основних українських дослідників цієї проблеми.

3. В. К. Дьяченко пропонує своє розуміння організаційних форм на­вчання. Чим відрізняється авторське тлумачення групової, парної роботи від класифікацій, поданих у працях X. Й. Лійметса, Є. С. По-лат, В. І. Лозової?

4. Як організовано роботу у змінних парах? Обміркуйте, наскільки така форма полегшує роботу вчителя на уроці і чим ускладнює.

Є. С. Полат