Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Форми навчання як категорія дидактики






Колективна форма навчальної діяльності передбачає спільну мету, об'єднання зусиль учнів для її досягнення і як вищий ступінь такого об'єднання — розподіл функцій та обов'язків між учасниками діяль­ності, співробітництво (засноване на взаємодопомозі) у процесі діяль­ності, а також відповідальність кожного виконавця за результати праці перед колективом.

Індивідуальна форма не потребує спільної мети діяльності; кожен її учасник працює незалежно від інших відповідно до своїх навчаль­них можливостей у притаманному йому темпі. Результати його робо­ти не позначаються на результатах роботи інших.

Кожну з названих двох форм навчальної діяльності учнів можна реалізувати по-різному. У зв'язку з цим принципово важливо розріз­няти сутність форми, яка виражається в колективному чи індивідуаль­ному характері діяльності, й зовнішні умови її реалізації. Так, колек­тивну форму діяльності можна реалізувати в умовах групової або фрон­тальної (загальнокласної) роботи, а також під час роботи в парах; ін­дивідуальну — в умовах індивідуальної, групової або фронтальної ро­боти.

Для колективної форми в умовах групової роботи характерний роз­поділ учнів класу на кілька груп, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання — однакове для всіх груп або різне...

Колективна форма діяльності може реалізуватися й у фронтальній роботі, яка передбачає одночасне виконання спільного завдання всіма учнями класу...

Вона може мати місце в умовах проблемного навчання, під час дис­кусій тощо.

Ще один різновид колективної форми навчально-пізнавальної діяль­ності учнів — робота в парах змінного складу. Суть її полягає в тому, що кожен учень працює по черзі з усіма учнями класу, виступаючи то в ролі вчителя, то в ролі учня...

Користь такої організації навчання, коли учень виступає певною мірою і в ролі того, хто вчить, полягає не лише в тому, що досягається глибоке усвідомлення виучуваного матеріалу, а й у тому, що забезпечується, за словами Н. К. Крупської, виховання в учнів самовладання, терпіння, уваги до інших, зацікавленості в успіхах товаришів та ін.

Індивідуальна форма навчально-пізнавальної діяльності в умовах фронтальної роботи передбачає виконання всіма учнями класу одна-


кового за змістом завдання без будь-якої взаємодії між ними. Таку організацію діяльності школярів можна визначити як «роботу поряд», але не разом, наприклад, під час сприймання учнями пояснення вчите­ля...

Учні класу можуть виконувати індивідуальні завдання кожен у складі певної групи, що формально утворюються за ознакою однаково­го для кожного учня змісту завдання...

Відповідні форми діяльності відображено у схемі:

(Форми навчання в школі: Кн. для вчителя / Ю. І. Мальований, В. Є. Римаренко, Л. П. Вороніна та ін.; За ред. Ю. І. Мальовано­го. - К.: Освіта, 1992. - С. 8-Ю.)

Дидактичні завдання

З'ясуйте принципову відмінність колективної та індивідуальної форм навчальної діяльності учнів. Порівняйте позицію Ю. І. Ма­льованого та В. К. Дьяченка і визначте, у чому відмінність їхніх поглядів на сутність колективної форми.

2. Проаналізуйте різновиди колективної форми навчально-пізнаваль­ної діяльності учнів, специфіку взаємодії вчителя з учнями.

3. Якого принципового значення набуває той факт, що в груповій ро­боті на уроці учень виступає і в ролі того, кого навчають, і в ролі того, хто вчить?

4. За схемою схарактеризуйте особливості кожного виду групової ро­боти.

5. На основі всіх матеріалів, поданих до цієї теми, складіть узагаль-нювальну схему поглядів різних авторів на суть групової, колек­тивної та індивідуальної роботи.

ЛИШЕ ФАКТИ

Дослідження показало, що для організації групової діяльності учнів придатні практично всі види навчальних занять. А все ж найбільше часу в навчанні школярів у складі малих груп припадає на семінари


(близько ЗО хвилин), заліки (близько 35 хвилин) і практичні заняття (близько 20 хвилин).

(Ярошенко О. Г. Проблеми групової навчальної діяльності шко­лярів: дидактико-методичний аспект.К.: Станіца, 1999- — С. 220.)

У груповій навчальній діяльності учні виявляють високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що в цій ро­боті слабкі учні виконують за обсягом будь-яких вправ на 20 — ЗО відсотків більше, ніж у фронтальній роботі. Групова форма роботи сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня.

(Петровский А. В. Деятельность. Коллектив. — М.: Политиздат, 1982. - С. 69.)

Додаток до теми 25

СИТУАЦІЯ 1

Розглядаючи урок як діалогічну взаємодію, ми найчастіше утримуємо у свідомості партнерство, втілене в діалозі «вчитель — клас»-. Проте таке партнерство є доволі умовним, адже клас є сукупністю індивідуальностей зі своїми ставленнями, мережею стосунків та взаємовпливів, з постійним прагненням до спілкування. Як організувати педагогічно доцільну взаємодію між учнями на уроці? Допомогти вчителеві може рольова гра.

Так, вивчаючи історію України, школярі в рольовій грі можуть свідомо оцінювати факти, події. Наприклад, часи Богдана Хмельницького (1654 рік). Московський уряд мав велике бажання взяти участь у ко­зацькій війні з Польщею (була надія щось придбати з українських земель), але боявся ризикувати, оскільки подолання Богдана Хмель­ницького могло привести поляків до кримців і козаків, щоб виступити проти Москви... Завдання учням: дві групи школярів (російські по­сли та Богдан Хмельницький із прихильниками) готують і проводять переговори, щоб підписати договір. Для проведення гри необхідно свідо­мо використовувати історичні джерела...

(Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної актив­ності школярів.X.: ОВС, 2000. — С. 75 — 76.)

_________________ Дидактичні завдання _______________________

/. Обґрунтуйте доцільність використання рольової гри в наведеній ситуації. На розв'язання яких педагогічних задач спрямоване вико­ристання цієї форми організації навчального процесу?

2. У чому полягатиме навчальне співробітництво учнів під час підго­товки та проведення гри?

3. Уявіть себе вчителем у наведеній ситуації. Сформулюйте прави-ла-інструкцію для учнів, які допомагали б їм організуватися на спільну роботу.


4. Яким характеристикам уроку-діалогу відповідає запропонований урок-рольова гра?

СИТУАЦІЯ 2

Наступний фрагмент теж присвячений рольовій грі. Він ознайомить нас із технологією її організації.

Розглянемо урок, проведений у школі-ліцеї № ЗО міста Полтави вчителями хімії С. Ф. Сосновською та біології Т. Д. Овчаренко на тему «Екологічна ситуація і проблеми природоохоронної роботи на Полтавщині» (10 клас).

Проведення такого уроку потребує ретельної попередньої підготов­ки, в якій можна виокремити такі етапи:

I етап. Визначення основних питань теми.

1. Проблеми забруднення річок і водоймищ Полтавської області.

2. Ґрунти, їх дослідження, вплив стану ґрунтів на рослинний і тварин­ний світ та людину.

3. Проблеми охорони повітряного середовища.

4. Рослинний і тваринний світ Полтавської області. Знищення, вплив на середовище.

II етап. Організаційна робота з учнями: групоутворення за принци­
пом добровільності.

Кількість груп учнів відповідає кількості досліджуваних проблем. Відповідальний за групу самостійно формує її склад. Окремо створю­ється експертна група.

Учителі рекомендують літературу і проводять необхідні консуль­тації щодо змісту роботи.

III етап. Самостійна робота учнів.

1. Опрацювання літературних джерел.

2. Вивчення практичного стану проблеми в бесідах з працівниками відповідних служб.

3. Виконання лабораторних досліджень.

4. Написання рефератів і доповідей.

IV етап. Проведення уроку.

Кожна група пропонує свій підхід до викладення інформації. На­приклад, група «Вода» обрала гру «Аукціон». Для продажу присутнім пропонувалася вода з річок Дніпра, Ворскли, а також питна вода. Уч­ні рекламували воду з кожного джерела, визначали її роль для Пол­тавщини, розповідали про склад води, характерні ознаки, призначали ціну.

Експертна група ставила запитання, вносила уточнення до інформа­ції, намагалася знизити ціну води. Наводилися дані про стан забруд­нення водного басейну промисловими стоками. Члени групи спереча­лися, дискутували. Урешті-решт знизили ціну, але незначно: оскільки


всі водні багатства передаватимуться наступним поколінням, то кошти необхідно використати для охорони водного середовища.

Друга група «Повітря» працювала у формі культурної комунікації. Спікер ознайомив присутніх із досліджуваною проблемою за рольовим складом групи. Автори викладали фактичний матеріал; той, хто розу­міє, під час розповіді ставив уточнювальні запитання — деталізував доповідь, робив критичні зауваження. Спікер завершував роботу групи.

Третя група «Рослинний і тваринний світ Полтавщини» пропонува­ла гру-мандрівку. Члени групи характеризували різні види рослинно­го і тваринного світу Полтавщини, стан, засоби для його охорони, побува­ли в заповідниках, на територіях, що охороняються законом, демонстру­вали гербарії, вологі препарати, картини.

Четверта група «Ґрунти» проводила діалогічну гру, в якій дійовими особами були: фермер, голова КСП, агроном, ведучий.

Ведучий розповідав про ґрунти Полтавщини, про значення ґрунтів для життєдіяльності. Голова КСП і фермер рекламували свою продук­цію. Експертна група ставила запитання про вміст нітратів у цій про­дукції, про застосування добрив хімічних заводів, засобів захисту рос­лин і робила висновок про цінність тієї чи тієї продукції. Агроном обґрунтував застосування гербіцидів, пестицидів.

Експертна група зробила висновок про цінність чистої продукції. Ведучий ознайомив присутніх з роботою громадської організації «Зе­лений світ», відзначивши, що за кордоном фермерам, які два роки не застосовували добрив, надається право продавати свою продукцію за ціною, вищою за державну.

(Гриньова М. В. Саморегуляція навчальної діяльності школяра.X., 1997. - С. 102-104.)

________________ Дидакти ч ні завдання ________________________

/. У чому полягала попередня підготовка вчителя до організації гру­пової взаємодії?

2. Чому, на вашу думку, групи учнів були сформовані за принципом добровільності? Які педагогічні задачі розв'язуються в ситуації добровільного групоу творення? Чи завжди є доцільним такий прин­цип?

З- До якої діяльності були залучені учні під час підготовки до гри? Визначте розвивальний потенціал такої діяльності.

4. На прикладі наведеної ситуації покажіть переваги організації гру­пової взаємодії на уроці. Як організована взаємодія між учнями збільшує навчально-виховиий потенціал уроку-діалогу?


Тема 26

ВЗАЄМОДІЯ ВЧИТЕЛЯ З УЧНЯМИ ПІД ЧАС ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ. ТЕХНІКА АКТИВНОГО СЛУХАННЯ

Думки мудрих

Хоча слова «Так» і «Ні» короткі, однак вони вимага­ють серйозних роздумів.

Піфагор

Не поспішай говорити, поспішай слухати.

Українське прислів'я

Обережність у словах вища за красномовність.

Ф. Бекон

Якщо не висловлено протилежні думки, немає з чого вибрати найкраще.

Геродот

Не кажи, чого вчився, а що пізнав.

Українське прислів'я

Пусті відповіді вбивають справедливі запитання, відволікають розум від справи.

О. Герцен

Окраса глибоких думок — ясність.

Л. Вовенарг

М. М. Яковлєв, А. М. Сохор






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.