Нерефлексивнє слухання

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Нерефлексивне слухання є, по суті, найпростішим способом і полягає в умінні мовчати, не втручаючись у розповідь співрозмовника своїми зауваженнями. Таке сприйняття можна назвати пасивним умовно. Це — активний процес, що вимагає фізичної та психічної уваги. Залежно від ситуації в процесі рефлексивного слухання можна передати розуміння, схвалення і підтримку. В окремих випадках нерефлексивне слухання — наша єдина можливість, оскільки співрозмовник, особливо якщо він емоційний, збуджений або відчуває труднощі у формулюванні своїх думок, хоче, щоб його почули, і не цікавиться нашими зауваженнями...

...Дослідження показали, що найпростіша нейтральна репліка або стверджувальний нахил голови підбадьорює співрозмовника і викликає в нього бажання продовжити розмову, а головне — спілкування... Важливо тільки, щоб відповіді виникали природно і завжди були б справді нейтральними. Найбільше використовуваними мінімальними відповідями бувають такі:

Ці репліки нейтральні, їх інколи називають «відкривальними», тобто такими, що сприяють розвитку бесіди, особливо в самому її початку. Такі слова надихають співрозмовника, знімають напруження, що виникає з побоювання бути незрозумілим або одержати мовчазну відмову, оскільки мовчання часто сприймається неправильно — як незацікавленість або незгода.

Іноді короткі відповіді сприймаються і як примус, що може завадити спілкуванню. Це, наприклад, такі зауваження: «Це чому ж?», «Наведіть мені хоча б причини цього», «Чому б і ні?», «Ну, не може бути, щоб так уже погано», «Ну, давайте ж»... Такі фрази — перепони у спілкуванні.

...Загальне правило полягає в тому, що нерефлексивне слухання особливо корисне тоді, коли співрозмовник виявляє такі глибокі почуття, як гнів чи горе, або просто говорить про те, що потребує лише мінімальної відповіді. Нерефлексивне слухання може бути корисним, наприклад, у таких ситуаціях.

1. Співрозмовник палко бажає висловити своє ставлення до чого-небудь або свою точку зору.

2. Співрозмовник хоче обговорити наболілі питання. Це якраз той випадок, коли рекомендується використати спосіб саме нерефлексив-ного слухання. Інакше стримувані почуття завадять будь-якій спробі встановити нормальну двосторонню розмову. Коли людина б'ється над вирішенням якоїсь проблеми або почувається ображеною, вона відчуває стурбованість, страх, розчарування, біль, гнів чи обурення. У таких випадках доцільно, майже не втручаючись у розмову співрозмовника, надати йому можливість висловитися і виявити будь-яке своє почуття. Нерефлексивне слухання найбільше підходить для напружених ситуацій.

3. Співрозмовник відчуває труднощі, передаючи свої турботи і проблеми. У цьому разі нерефлексивне слухання дає змогу мінімально втручатися в розмову, полегшуючи цим самовиявлення того, хто говорить.

4. Стримування емоцій у розмові з людиною, яка має вищий статус. Люди часто не наважуються висловлюватися перед своїм начальством, боячись зіпсувати стосунки чи піддати небезпеці роботу...

Нерефлексивне слухання дуже корисне, але користуватися ним треба вміло... Тому способом нерефлексивного слухання треба користуватися обережно, оскільки легко помилитися й перестаратися. Його використання не виправдане в таких ситуаціях:

1. Недостатність чи відсутність бажання у співрозмовника говорити. Оскільки однією з цілей нерефлексивного слухання є допомога співрозмовникові в самовиявленні, то передбачається, що в нього є активне бажання щось сказати. Якщо у співрозмовника немає жодних невідкладних питань, важливої інформації чи сильних пережи-

вань, якими він хоче з нами поділитися, то спілкування має звичний, побутовий характер. У таких випадках нерефлексивне слухання не тільки недоречне, а й часто неможливе, його використання свідчить про низьку культуру співрозмовника.

2. Нерефлексивне слухання помилково тлумачиться співрозмовником як згода слухати, коли воно таким не є... Тому, коли ми слухаємо співрозмовника, щоб зрозуміти його думку чи почуття, і водночас не згодні з тим, що чуємо, іноді краще висловити це чесно й відверто...

3. Співрозмовник намагається отримати активнішу підтримку чи схвалення. У таких випадках співрозмовник хоче не лише, щоб його зрозуміли, а й шукає активної підтримки, схвалення чи керівництва до дії...

4. Нерефлексивне слухання недоречне, коли воно суперечить інтересам співрозмовника і заважає його самовиявленню...

Завжди існує небезпека, що нерефлексивним слуханням можуть зловживати занадто балакучі люди, особливо ті, хто несприйнятливий до потреб оточення, а також ті, хто намагається своєю промовою їх контролювати...

Переваги нерефлексивного слухання перевищують його недоліки. Але досвід і здоровий глузд визначають доцільність використання нерефлексивного слухання в конкретній ситуації...