Зміст і функції групової навчальної діяльності школярів

...Групову навчальну діяльність школярів ми трактуємо як сукуп­ну навчальну діяльність учнів у групах з нечисленним складом, що створюються і діють у межах одного класу відносно тривалий час...

Статусу самостійного виду пізнавальної діяльності групова навчальна діяльність набуває завдяки таким структурним елементам: об'єкт, гру­повий суб'єкт, активність суб'єкта, результат.

Групова навчальна діяльність школярів має спільний з іншими ви­дами діяльності об'єкт — знання та вміння, створені людиною і перед­бачені для вивчення у школі.

Суб'єкт групової діяльності має особливість, яка полягає в тому, що над розв'язанням навчальної задачі працюють відразу всі члени групи і що досягненню спільної мети підпорядковані зусилля кожного пред­ставника групи.

Серед засобів групової навчальної діяльності можуть бути застосо­вані всі засоби навчання, що застосовуються у школі.

Активність групового суб'єкта виявляється у спрямуванні індивіду­альних зусиль не лише на об'єкт, а й на інших членів групи.

Результат групової діяльності — це розв'язання спільними зусил­лями навчальних завдань і водночас індивідуальні зміни в інтелекту­альному розвитку кожного члена малої навчальної групи...

Оскільки групова діяльність учнів від початку й до кінця побудова­на на спільних діях і спілкуванні, то завдяки координованим навчальним зусиллям створюється атмосфера демократизму й дружнього спілкуван­ня, в якій учні вільно запитують, висловлюють власні думки, сприйма­ють думку інших членів групи...

Оптимальна чисельність малої навчальної групи учнів як функціо­нальної одиниці навчального процесу в кожному конкретному випад­ку буде залежати від мети й завдань групової діяльності, специфіки й обсягу поставлених навчальних завдань, рівня навчальних можливо­стей учнів класу. Певну роль відіграватимуть тривалість навчальних занять та кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення конкретного предмета...

Аналіз психологічних аспектів різних видів групової діяльності дає можливість передбачити, що малі навчальні групи у складі чотирьох осіб матимуть змогу здійснювати достатню для досягнення поставленої дидактичної мети заняття кількість навчальних контактів. У таких групах встановлюється співвідношення активності між найбільш ак­тивними і найменш активними членами групи на користь активних учнів, а 25 відсоткам учнів класу, тобто кожному четвертому, надається можливість виконувати роль лідера. Окрім цього, такий кількісний склад малих груп дає змогу більш-менш ізольовано розмістити групи у класній кімнаті...

Урахування рольових позицій суб'єктів різних видів групової діяль­ності людини дає змогу у груповій навчальній діяльності учнів виокре­мити роль офіційного лідера (консультанта), неофіційних лідерів і співвиконавців групового навчання...

Для того, щоб консультант виявив і добре зарекомендував себе в ролі лідера малої навчальної групи, видається доцільним відносно три­вале, наприклад, півріччя, рік, виконання ним цієї ролі...

З комплектування малих груп тільки розпочинається формування групових суб'єктів навчання. Загалом же, груповий суб'єкт навчальної діяльності у своєму становленні проходить кілька етапів.

Цілком можливо, що на першому етапі, коли мала група лише почи­нає своє існування, не завжди виявлятимуться очікувані взаємодопо­мога і спільна навчальна діяльність... Цей період у розвитку групи можна схарактеризувати як етап започаткування групи... Головна роль належить організаційним й керівним діям учителя.

Другий етап — етап стабілізації групи. Йому властивий поступо­вий перехід ініціативи від учителя до консультантів...

Третій етап групової навчальної діяльності учнів цілком можна сха­рактеризувати як етап продуктивного функціонування малої групи...

Цілком можливе існування й четвертого етапу — етапу розпаду групи, який трапляється у шкільній практиці з різних суб'єктивних та об'єктивних причин...

Одне з положень концепції стосується оптимізаційної ролі групової роботи у навчальному процесі завдяки здійсненню кількаразової пере­вірки результатів навчання та виставленню оцінок не лише вчителем, а й самими учнями...

Не менш значущою видається виховна роль групової навчальної діяль­ності учнів...

У груповій навчальній діяльності набуватимуть подальшого розвит­ку операції мислення — аналіз, синтез, узагальнення, порівняння.

...Групова навчальна діяльність школярів може бути застосована на всіх етапах процесу навчання, але найбільші перспективи її викори­стання вбачаємо на етапах закріплення, поглиблення, систематизації та контролю знань. На етапі первинного сприймання нового матеріалу належний рівень вивчення нового матеріалу може бути досягнутий лише тоді, коли всі члени групи характеризуються досить високим рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної ро­боти та виявляють високу працездатність. В усіх інших випадках фрон­тальна робота забезпечить вищі результати...

Більш продуктивною є взаємодія, в якій кожен член групи певний час індивідуально виконує якусь частину спільного завдання, після чого настає активне обговорення й обмін напрацьованим з іншими чле­нами групи.

Групова взаємодія досягне найвищого рівня, якщо з часу поставлен­ня мети групової діяльності й до її досягнення навчальні дії кожного учня у групі виступатимуть єдиним суб'єктом дій.

Отже, основні навчально-виховні цілі групової навчальної діяль­ності учнів полягають:

— в активізації навчання школярів;

— у забезпеченні оптимального навчання учнів у складі наповнених і переповнених класів;

— у задоволенні потреби у спілкуванні в урочний час;

— у перетворенні навчання в доступний і цікавий процес.

І все ж,.незважаючи на велике значення групової навчальної діяльності в реальному педагогічному процесі, вона не може бути абсолютизована, а її впровадження не дає підстав для відмови від фронтальної та індивіду­альної діяльності учнів. У реальному навчальному процесі всі три види навчальної діяльності школярів мають функціонувати як єдине ціле...

{Ярошенко О. Г. Проблеми групової навчальної діяльності шко­лярів: дидактико-методичний аспект. — К.: Станіца, 1990. — С. 92-99.)

________________ Дидактичні завдання ________________________

/. Як автор визначає сутність групової діяльності школярів? Якої з

форм групової роботи (за В. І. Лозовою і Г. В. Троцко) це визначення

стосується? 2. У чому специфіка структурних елементів пізнавальної діяльності

у груповому навчанні (об'єкт і суб'єкт групової роботи, засоби,

результат)?

З- Які принципи виховання реалізує вчитель-майстер, коли створює в

групі атмосферу демократизму й дружнього спілкування учнів, їхньої

активності? 4. За яких обставин, на думку автора, групова навчальна діяльність

продуктивна? Як змінюється позиція вчителя на різних етапах

функціонування груп?

В. К. Дьяченко СПІВРОБІТНИЦТВО У НАВЧАННІ

... Наш багаторічний досвід навчально-виховного процесу в школі й інших навчальних закладах дав підставу, щоб найголовнішим, найщирі-шим у навчально-виховному процесі вважати «два кити»: самостійність і колективізм. Саме на цих «двох китах» має перебудовувати сучасний учитель навчально-виховний процес у школі...