СИТУАЦІЯ

Знову на вас чекає знайомство з учителем. Колоритну постать учителя історії Клячина зобразив письменник К. Паустовський у повісті <<Далекі роки».

Худий, у розстебнутому сюртуці, завжди неголений, з великим кади­ком, із примруженими очима, які нічого не бачать, Клячин говорив хрипло, різко, уривками фраз.

Він кидав слова, як грудки глини. Він ліпив ними живі статуї Дан-тона, Бабефа, Марата, Бонапарта, Луї-Філіппа, Гамбетта.

Обурення клекотало в нього в горлі, коли він говорив про дев'яте термідора чи про зрадництво Тьєра...

Клячин був знавцем Французької революції. Існування цього вчи­теля в тодішній гімназії залишалося для нас загадкою. Іноді його мова

підносилася до такого пафосу, начебто він говорив не в класі, а з трибу­ни Конвенту.

Він виглядав живим анахронізмом і разом з тим найпередовішою людиною з наших учителів...

Зрідка Клячин утомлювався. Тоді він розповідав нам про Париж часів революції — про його вулиці й будинки, про те, які горіли тоді на площах ліхтарі, як одягалися жінки, які пісні співав народ, який вигляд мали газети.

Багатьом з нас після уроків Клячина хотілося перенестися на сторіччя назад, щоб бути свідками великих подій, про які він нам розповідав.

(Паустовский К. Собр. соч.: В 6 т. — М.: Гослитиздат, 1958. — Т. 3. - С. 250-251)

_________________ Дидактичні завдання________________________

/. Як характеризує автор особливості мовлення вчителя, зокрема його

дикцію? 2. Як ви вважаєте, що в мовленні вчителя сприяло великому впливові

на учнів? У чому цей вплив? З- У чому суперечливість особистості вчителя Клячина? Чому, на

вашу думку, він, учитель далеко не сучасної історії, став для учнів

найпередовішим учителем?

^_________________ Контрольне завдання:_______________________

/. Узагальніть характеристики дихання, голосу та дикції, необхідність яких зазначає автор «Рекомендацій...».

2. За «Рекомендаціями...» підготуйте до виразного читання в ауди­торії віршований уривок на ваш вибір.

А. Прянишников

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ТЕХНІКИ МОВЛЕННЯ ВГОЛОС (Переклад з російської Н. Д. Бабич)

Запам'ятай, що перш ніж у слові почати вправлятися,

Треба клітку грудну розширити злегка й при цьому

Низ живота підібрати для опори диханню й звукові.

Плечі в час дихання бути повинні в спокої, без руху.

Кожен вірша рядок на однім видиху промовляй

І простеж, аби груди не стискалися під час мовлення,

Бо при видиху рухається лише діафрагма.

Рядочок читати скінчивши, не поспішай з переходом до наступного:

Витримай паузу коротку в темпі вірша й одночасно

Добери частку повітря, та лише користуючись диханням нижнім,

Стримай повітря на мить і тільки тоді вже читання продовжуй.

Стеж уважно, щоб кожнеє слово почуте було: Пам'ятай про дикцію ясну і чистоту звуків приголосних; Рот не лінуйсь відкривати, щоб для голосу вільним був шлях; Голосу звук не глуши придиховим тьмяним відтінком — Голос і в тихім звучанні повинен зберігати металевість. Перш ніж вправлятися в темпі, висоті й силі, До уваги слід взяти рівність, стійкість звука; Слухай уважно, щоб голос ніде не тремтів і не коливався, Видих веди економно — з розрахунку на цілий рядок. Зібраність, дзвінкість, злетність, стійкість, повільність і плавність — Ось що слухом уважним спочатку у вправах здобудь. (Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Л.: Світ, 1990. — С. 190-191.)

Тема 9____________

САМОВИХОВАННЯ -ШЛЯХ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Думки мудрих

Справжня реформа школи починається із самоосві­ти вчителя, зі збільшення його морального значення, зі збудження дружнього прагнення найвищої мети — його місії, з утвердження єдності у святій праці.

С. І. Миропольський

Постав над собою сто вчителів — вони будуть без­силими, якщо ти не зможеш сам примусити себе і

вимагати від себе.

В. О. Сухомлинський

Людина — це те, що вона сама із себе створила.

Народна мудрість

Урок — це не 45 хвилин спілкування з учнями, а все життя, прожите до цього людиною. І залежно від того, як вона його прожила, 45 хвилин уроку в кожно­го вчителя пройдуть по-різному...

М. М. Палтишев

С. Б. Єлканов