Початок виступу

Початок виступу має для промовця найважливіше значення, бо від нього багато що залежить, наприклад:

— чи подолає промовець хвилювання, заспокоїться й набуде впев­неності;

— чи зуміє встановити контакт зі слухачами;

— чи зацікавить слухачів і чи приверне їхню увагу;

— чи зуміє стисло викласти тему виступу й пояснити розподіл його на окремі питання.

Для недосвідченого промовця початок виступу — це ніби стрибок у крижану воду. Перед ним відразу ж постає багато завдань. Він опиня­ється перед широким загалом, під поглядами присутніх. Треба витри­мати ці погляди. Не можна показати свого хвилювання, страху. Про­мовця Представляють, і йому необхідно якось реагувати на те, що про нього говорять. Треба прибрати зручну позу, подолати внутрішнє на­пруження, кілька разів удихнути повітря і лише після цього почати повільно й спокійно говорити.

Отже, початок виступу ставить перед промовцем найвищі вимо­ги. Крім усього сказаного, останній уже під час вступу повинен пере­бороти неспокій, напруження і хвилювання. Якщо промовець дотри­мується викладених тут рекомендацій (коротка пауза перед тим, як говорити, глибоке дихання, повільне мовлення, спокійні й упевнені по­гляди на присутніх), то протягом перших хвилин своєї промови він урівноважиться, заспокоїться і справить на слухачів приємне вра­ження.

Пам'ятайте, що вступ стосується слухачів, тоді як закінчення — суті проблеми, викладеної у виступі. Ваш виступ не матиме успіху, якщо ви не завоюєте симпатії слухачів. А це має статися якнайраніше: якщо можна, то вже під час вступу...

Починайте з того, що близьке слухачам, пов'язане з їхнім місцем проживання, роботою тощо. Ще оратори давнього Риму рекомендували вже у вступі привертати увагу слухачів приємними для них речами.

Вступ не повинен бути надто серйозним, надто сухим, надто довгим. Чим більше думає промовець про слухачів, готуючись до виступу, тим кращий початок він зробить.

І, нарешті, мета вступу полягає ще й у тому, щоб стисло пояснити зміст завдання промови і частково зазначити питання, на яких автор збирається спинитися...

Яких помилок припускаються промовці під час підготовки всту­пу? Складаючи вступ, роблять його або довгим, або нудним, або те й друге разом. Не вміють докладно пояснити, про що йтиметься, вна-

слідок чого слухачі орієнтуються на зовсім не те, що вони почують від промовця. Нічого дивного, що після виступу всі розходяться розча­ровані. Ще одна помилка полягає в тому, що інколи промовець по­чинає з досить цікавого випадку, який, проте, не має жодного сто­сунку до -суті справи. Найгірша ситуація виникає тоді, коли впро­довж усього виступу промовець так і не зуміє привернути уваги слу­хачів.