Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розділ шостий. Секрет хорошого виступу
...У кожному виступі є дещо, окрім слів, — і це дещо має значення. Це відбиток індивідуальності. «Річ не в тому, що ви говорите, скільки в тому, як ви це говорите». Одного разу я сидів на концерті поруч із молодою жінкою, яка під час виступу Падеревського стежила по нотах за виконанням мазурки Шопена. Вона була вражена. Вона не могла зрозуміти. Він брав точнісінько ті ж ноти, що брала вона, коли грала цей твір, але ЇЇ виконання було звичайним, а його — натхненним, разюче прекрасним, він зачаровував аудиторію. Річ не лише в тих нотах, котрі він брав, а в почутті, в артистичності, в особистій привабливості, яку він вкладав у гру, і в цьому була різниця між посередністю і генієм. «...У мовленні мають значення три речі, — зауважив одного разу з веселим цинізмом лорд Морлі, — хто говорить, як говорить і що говорить. І з цих трьох речей найменше значення має третя». Це перебільшення? Так, але крізь нього проглядає істина. Едмунд Берк писав промови настільки досконалі за логікою, аргументацією і побудовою, що їх тепер вивчають як класичні зразки в половині коледжів його країни, але Берк був нікудишнім оратором. У нього не було здібностей виголошувати свої перли, робити їх цікавими й переконливими. Тому в палаті общин його називали «обіднім дзвоном». Коли він піднімався на трибуну, члени палати починали кашляти, човгати ногами і юрбами покидали зал. ...А для хорошого виступу найголовніше — саме відчуття контакту з аудиторією. Слухачі повинні відчувати, що певне послання йде від голови й серця оратора до їхньої свідомості й сердець.
...Сучасна аудиторія — чи п'ятнадцять чоловік на діловій нараді, чи тисяча людей під тентом — хоче, щоб оратор говорив так само просто, як і в особистій розмові, і, взагалі, у тому ж стилі, наче він веде розмову з однією людиною. У тому ж стилі, але не з такою силою, бо його навряд чи почують. Щоб здаватися природним, він повинен, виступаючи перед сорока слухачами, витрачати значно більше енергії, ніж говорячи з однією людиною. Так само, як статуя, що на даху будинку, повинна бути величезних розмірів, аби спостерігач на землі сприймав її як фігуру звичайної величини. ...Саме це потрібно аудиторії: «природна манера говорити», трохи афектована. ...І єдиний у світі спосіб набути цієї афектованої природності — практикуватися. І коли ви практикуєтеся й помічаєте, що говорите скуто, зупиніться і різко скажіть собі: «Слухай, що трапилося? Опам'ятайся. Стань людиною!» А потім оберіть кого-небудь в аудиторії, когось, хто сидить позаду, людину із найзвичайнісінькою зовнішністю, яку лише зможете знайти, і говоріть, звертаючись до неї. Забудьте про те, що в приміщенні є інші люди. Ведіть бесіду з цією людиною. Уявіть собі, що вона поставила вам запитання, а ви на нього відповідаєте. Якщо б вона встала і звернулася до вас і вам довелося б відповідати їй, це відразу ж і неодмінно змусило б вас говорити в тоні особистої бесіди, природніше, простіше. Тому уявіть собі, що саме так воно і є. Ви можете застосувати такий метод: справді ставити запитання і відповідати на них. Наприклад, у середині виступу скажіть: «Ви хочете знати, як я доведу це? У мене є переконливі докази, ось вони...» А потім почніть відповідати на уявне запитання. Такі речі можна робити дуже природно. Це порушить монотонність викладу, зробить виступ дохідливішим, приємнішим і жвавішим. Щирість, піднесеність і глибока переконаність теж допоможуть вам. Коли людина в полоні своїх почуттів, зовні виявляється її істинна сутність. Перешкоди зникають. Полум'я її емоцій спалює всі бар'єри. Вона говорить невимушено і природно. Таким чином, обговорюючи питання про стиль викладу матеріалу, ми доходимо висновку, на якому вже неодноразово наголошували: у виступи треба вкладати душу. ...Існують чотири засоби, які всі ми несвідомо використовуємо в серйозній розмові. Але чи застосовуєте ви їх, виступаючи публічно? Більшість людей цього не робить. а) Чи виділяєте ви важливі слова у фразі і чи підпорядковуєте їм б) Чи вібрує ваш голос, періодично підвищуючись і понижуючись, в) Чи змінюєте ви темп свого мовлення, швидко вимовляючи слова, г) Чи робите ви паузи перед висловлюванням важливих для вас
|