СИТУАЦІЯ 1. Головні дійові особи книжки Ш

Головні дійові особи книжки Ш. О. Амонашвілі «Добрий день, діти!» — його учні, першокласники-шестилітки. Зараз ви ознайомитеся з фрагментом цієї книжки.

...Ранок. Дзвоника на урок ще не було. Я записую на дошці вправи. Група хлопчиків і дівчаток підбігає до мене: «Іліко плаче!» Іліко — стриманий хлопчик. І якщо він плаче, отже, сталося щось серйозне.

— Чому він плаче?

Іліко стоїть біля шафи, обличчям у куток. - Тому що Сандро образив його!

— Іліко підстригли, а Сандро його дражнить!
Треба діяти. Але як?

Можна підізвати до себе Сандро й суворо, так, щоб усі почули, сказа­ти, що він учинив погано, і поставити вимогу вибачитися. Це один варіант.

Можна сказати дівчаткам, які підбігли до мене, щоб вони присоромили, засудили Сандро за таку неприязну поведінку. Це другий варіант.

Можна покликати Іліко до себе, подивитися, як його підстригли, і похвалити: «Ти став красивішим, маєш вигляд справжнього чоловіка. Я теж любив у дитинстві так стригтися!» І при цьому не нагадувати, що хтось його дражнив. Це третій варіант.

Можуть бути й інші варіанти.

Який із них мені обрати?

Якщо я стану засуджувати Сандро перед класом, то цим принижу хлопчика в очах його товаришів. А раптом він зовсім не хотів образи­ти Іліко? Звичайно, дражнити не можна, але дітям не так легко навчи­тися керувати своїми емоціями, навчитися бути тактовними, уважними одне до одного.

Якщо доручити дівчаткам засудити Сандро, то вони так «присором­лять» його, що потім уже Сандро буде скаржитися на дівчаток. І тоді з'явиться нова задача з двома невідомими і розв'язувати її буде склад­ніше.

Якщо ж, розряджаючи обстановку, покладусь тільки на свій автори­тет («Ти став красивішим!»), можливо, інші не підтримають мене (не знаючи, що мене треба підтримати).

Важливо відновити пригнічену гідність Іліко і тому необхідно, щоб інші діти підтримали мене. А якщо так станеться, то Сандро і сам буде засудженим. Але, щоб змусити Сандро замислитися над своєю поведін­кою, щоб запобігти таким вчинкам у майбутньому, я повинен поговори­ти з ним серйозно віч-на-віч.

Я далі записую на дошці вправи і шепчу малюкам, які стоять навко­ло мене:

— Я покличу зараз Іліко до себе і дещо скажу йому, а ви підтримай­
те мене. Добре?

І кличу хлопчика:

— Іліко, принеси мені, будь ласка, велику лінійку!
Іліко витирає сльози і несе лінійку.

Сандро стоїть на віддалі. Він знає, що діти поскаржилися мені, і спостерігає, що буде далі.

— Ти що, підстригся? — радісно дивуюсь я. — Покажи, як тебе під­
стригли!

Іліко, не поспішаючи, знімає шапку.

— Повернися! Мабуть, хороший перукар трапився! Добре підстриг!
Я теж у дитинстві любив стригти волосся ось так, дуже коротко, але
тоді стригли не так добре, як зараз. З мене товариші насміхалися, якими
тільки словами не дражнили. А через два-три тижні в мене вже були
кучері на голові... Знаєш, ти мені так більше подобаєшся! Маєш вигляд
справжнього чоловіка. Чи не так, діти?

І тут дівчатка й хлопчики одностайно підтримали мене, навіть ті, які щойно зайшли до класу і нічого не знали про те, що відбулося. Елла: — Мені подобається Іліко таким! Гіга: — Я теж хочу так підстригтися! Ія: — Звісно, добре. Чому ти соромишся зняти шапку?

— Діти, погляньте, які я готую для вас завдання! — навмисне відвертаю
увагу всіх від розмови про стрижку Іліко.

А на уроці, коли діти нашіптували мені свої розв'язки, я підійшов до Сандро і сказав: «Задачу ти розв'язав правильно, а от з Іліко вчинив некрасиво! Якщо хочеш стати справжнім чоловіком, то на перерві підійди до нього і скажи: " Вибач, Іліко, я не хотів тебе образити! " Я спостеріга­тиму, як ти це зробиш!»

Через деякий час я підійшов до Іліко і також шепнув йому: «Якщо до тебе підійде Сандро з вибаченнями, то, будь ласка, вибач йому і скажи, що уже все забув. Добре?»

Вони так і вчинили...

(Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети! — М.: Просвещение, 1988. - С. 178-179.)

_________ Дидактичн і завдання _______________________

1. Чи можемо ми назвати цей фрагмент педагогічною ситуацією? До­ведіть вашу думку.

2. Яку педагогічну задачу розв'язував Шалва Олександрович?

3. Як бачимо, цей уривок із книжки < < Добрий день, діти!» яскраво ілю­струє хід роздумів педагога під час розв'язання педагогічної задачі, чітко репрезентуючи всі етапи цього процесу. Знайдіть за тек­стом такі етапи розв'язання педагогічної задачі:

1) учитель аналізує ситуацію;

2) він усвідомлює суперечності у розвитку учнів і формулює педа­гогічну задачу;

3) педагог проектує різні варіанти розв'язання задачі {гіпотези) та прогнозує можливі результати кожного варіанта;

4) відбувається безпосереднє разе'язання педагогічної задачі — залу­чення учнів до діяльності.

4. Вихованню яких учнів, на вашу думку, сприяло розв'язання задач у цій педагогічній ситуації? Кого саме і до якої діяльності залучив учитель?

5. Назвіть і стисло поясніть, які професійні властивості Ш. О. Амо-нашвілі допомогли йому успішно діяти в цій педагогічній ситуації?