Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Прикметник






Поділ прикметників на групи

Тверда М'яка
1. Якісні та відносні прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний і в назив­ному відмінку однини чоловічого роду закінчу­ються на-ий: весел ий, глух ий, поточн ий. 1. Відносні прикметники, основа яких закінчується на м'який приголосний -н- і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ій (-їй): верхній, давній, пізній, хатнш.
2. Присвійні прикметники із суфіксами -ів (-їв), -ин (-їй), які в називному відмінку мають ну­льове закінчення: батькі в, діді в, мами н, Марїі н. 2. Усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: бли жній, внутрі шній, коли шній.
3. Усі короткі форми прикметників: варт, винен, повен, потрібен. 3. Відносні прикметники з основою на -й: безкраїй; відносні з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісни й: сині й.

Відмінювання прикметників

 

Тверда група
Відмінки Однина Множина
Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід
Н. глух-ий глух-е глух-а глух-і
Р. глух-ого глух-ого глух-ої глух-их
Д. глух-ому глух-ому глух- і й глух-им
З. = Н. або Р. глух-е глух-у = Н. або Р.
О. глух-им глух-им глух-ою глух-ими
М. ...глух-ому (-ім) ...глух-ому (-ім) ...глух-ій ...глух-их
М'яка група
Н. літн-ій літн-є літн-я літн-і
Р. літнь-ого літнь-ого літнь-ої літн-іх
Д. літнь-ому літнь-ому літн-ій літн-ім
З. = Н. або Р. літн-є літн-ю = Н. або Р.
О. літн-ім літн-ім літнь-ою літн-іми
М. ...літнь-ому ...літнь-ому ...літн-ій ...літн-іх
Прикметники, складені з -лиций
Н. повнолиц-ий повнолиц-е повнолиц-я повнолиц-і
Р. повнолиць-ого повнолиць-ої повнолиц-их
Д. повнолиць-ому повнолиц-ій повнолиц-им
З. = Н. або Р повнолиц-е повнолиц-ю = Н. або Р.
О. повнолиц-им повнолиць-ою повнолиц-ими
М. ...повнолиць-ому ...повнолиц-ій ...повнолиц-их

Ступені порівняння прикметників

 

 

 

Ступені Правила Приклади
Вищий 1. Суфікси -іш-, -ш- додаються до основи або кореня якісного прикметника. добрий - добріший, синій - синіший, ма­лий - менший
2. Слова більш, менш додаються до звичайної форми якісного прикметника. більш вдалий, більш веселий, менш глибокий
Найвищий 1. Префікс най- додається до форми вищого ступеня. найкращий, найрозумніший, найсумніший
2. Слова найбільш, найменш додаються до звичайної ферми якісного прикметника. найбільш швидкий, найменш продуктивний
3. Для посилення найвищого ступеня до­даються частки що, як, і пишуться вони разом. щонайбільше, якнайкращий, якнайвище
4. Слова від усіх, над усе додаються до прикметників вищого ступеня. добріший від усіх, дорожчий над усе

Відмінювання кількісних числівників

 

 

 

 

  Числівник один  
Відмін­ки Однина Множина
Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід
Н. один одне (одно) одна одні
Р. одного однієї (одної) одних
Д. одному одній одним
3. = Н. або Р. одне (одно) одну = Н. або Р.
0. одним однією (одною) одними
М. ...одному (однім) ...одній ...одних
  Числівники два, три, чотири Числівники від п ‘яти до двадцяти
і тридцять
Н. три сім
Р. трьох семи, сімох
Д- трьом семи, сімом
3. = Н. або Р. сім, або сімох
О. трьома сьома, сімома
М. ...трьох ...семи, сімох
  Числівники сорок, дев'яносто, сто Числівники п'ятдесят - вісімдесят
Н. сорок п'ятдесят
Р. сорока п'ятдесяти, п'ятдесятьох
Д. сорока п'ятдесяти, п'ятдесятьом
3. сорок п'ятдесят, або п'ятдесятьох
О. сорока п'ятдесятьма, п'ятдесятьома
М. ...сорока ...п'ятдесяти,... п'ятдесятьох
  Числівники двісті - дев'ятсот
Н. триста
Р. трьохсот
Д. трьомстам
3. триста  
О. трьомастами  
М. ...трьохстах  
 

Додаток

Числівники тисяча, мільйон, мільярдвідмінюються як іменники. 2. Збірні числівники в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників. 3. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: двохсот двадцяти двох. 4. Порядкові числівники, що мають закінчення -ий, відмінюються як прикметники твердої групи: сьомий -сьомого, сьомому, сьомим. 5. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слоео: вісімдесят шостої сторінки. 6. Дробові числівники відмінюються як звичайні: двох третіх, двом третім. 7. Числівники половина, третина, чвертьвідмінюються як звичайні іменники. 8. Числівники півтора, півтори, півторастане відмінюються.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.