Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Прикметник
|
|
Поділ прикметників на групи
| Тверда | М'яка |
| 1. Якісні та відносні прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на-ий: весел ий, глух ий, поточн ий. | 1. Відносні прикметники, основа яких закінчується на м'який приголосний -н- і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ій (-їй): верхній, давній, пізній, хатнш. |
| 2. Присвійні прикметники із суфіксами -ів (-їв), -ин (-їй), які в називному відмінку мають нульове закінчення: батькі в, діді в, мами н, Марїі н. | 2. Усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: бли жній, внутрі шній, коли шній. |
| 3. Усі короткі форми прикметників: варт, винен, повен, потрібен. | 3. Відносні прикметники з основою на -й: безкраїй; відносні з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісни й: сині й. |
Відмінювання прикметників
| Тверда група | ||||
| Відмінки | Однина | Множина | ||
| Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | ||
| Н. | глух-ий | глух-е | глух-а | глух-і |
| Р. | глух-ого | глух-ого | глух-ої | глух-их |
| Д. | глух-ому | глух-ому | глух- і й | глух-им |
| З. | = Н. або Р. | глух-е | глух-у | = Н. або Р. |
| О. | глух-им | глух-им | глух-ою | глух-ими |
| М. | ...глух-ому (-ім) | ...глух-ому (-ім) | ...глух-ій | ...глух-их |
| М'яка група | ||||
| Н. | літн-ій | літн-є | літн-я | літн-і |
| Р. | літнь-ого | літнь-ого | літнь-ої | літн-іх |
| Д. | літнь-ому | літнь-ому | літн-ій | літн-ім |
| З. | = Н. або Р. | літн-є | літн-ю | = Н. або Р. |
| О. | літн-ім | літн-ім | літнь-ою | літн-іми |
| М. | ...літнь-ому | ...літнь-ому | ...літн-ій | ...літн-іх |
| Прикметники, складені з -лиций | ||||
| Н. | повнолиц-ий повнолиц-е | повнолиц-я | повнолиц-і | |
| Р. | повнолиць-ого | повнолиць-ої | повнолиц-их | |
| Д. | повнолиць-ому | повнолиц-ій | повнолиц-им | |
| З. | = Н. або Р повнолиц-е | повнолиц-ю | = Н. або Р. | |
| О. | повнолиц-им | повнолиць-ою | повнолиц-ими | |
| М. | ...повнолиць-ому | ...повнолиц-ій | ...повнолиц-их |
Ступені порівняння прикметників
| Ступені | Правила | Приклади |
| Вищий | 1. Суфікси -іш-, -ш- додаються до основи або кореня якісного прикметника. | добрий - добріший, синій - синіший, малий - менший |
| 2. Слова більш, менш додаються до звичайної форми якісного прикметника. | більш вдалий, більш веселий, менш глибокий | |
| Найвищий | 1. Префікс най- додається до форми вищого ступеня. | найкращий, найрозумніший, найсумніший • |
| 2. Слова найбільш, найменш додаються до звичайної ферми якісного прикметника. | найбільш швидкий, найменш продуктивний | |
| 3. Для посилення найвищого ступеня додаються частки що, як, і пишуться вони разом. | щонайбільше, якнайкращий, якнайвище | |
| 4. Слова від усіх, над усе додаються до прикметників вищого ступеня. | добріший від усіх, дорожчий над усе |
Відмінювання кількісних числівників
| Числівник один | |||
| Відмінки | Однина | Множина | |
| Чоловічий рід Середній рід | Жіночий рід | ||
| Н. | один одне (одно) | одна | одні |
| Р. | одного | однієї (одної) | одних |
| Д. | одному | одній | одним |
| 3. | = Н. або Р. одне (одно) | одну | = Н. або Р. |
| 0. | одним | однією (одною) | одними |
| М. | ...одному (однім) | ...одній | ...одних |
| Числівники два, три, чотири | Числівники від п | ‘яти до двадцяти | |
| і тридцять | |||
| Н. | три | сім | |
| Р. | трьох | семи, сімох | |
| Д- | трьом | семи, сімом | |
| 3. | = Н. або Р. | сім, або сімох | |
| О. | трьома | сьома, сімома | |
| М. | ...трьох | ...семи, сімох | |
| Числівники сорок, дев'яносто, сто | Числівники п'ятдесят - вісімдесят | ||
| Н. | сорок | п'ятдесят | |
| Р. | сорока | п'ятдесяти, п'ятдесятьох | |
| Д. | сорока | п'ятдесяти, п'ятдесятьом | |
| 3. | сорок | п'ятдесят, або п'ятдесятьох | |
| О. | сорока | п'ятдесятьма, п'ятдесятьома | |
| М. | ...сорока | ...п'ятдесяти,... п'ятдесятьох | |
| Числівники двісті - дев'ятсот | |||
| Н. | триста | ||
| Р. | трьохсот | ||
| Д. | трьомстам | ||
| 3. | триста | ||
| О. | трьомастами | ||
| М. | ...трьохстах | ||
Додаток
| Числівники тисяча, мільйон, мільярдвідмінюються як іменники. 2. Збірні числівники в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників. 3. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: двохсот двадцяти двох. 4. Порядкові числівники, що мають закінчення -ий, відмінюються як прикметники твердої групи: сьомий -сьомого, сьомому, сьомим. 5. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слоео: вісімдесят шостої сторінки. 6. Дробові числівники відмінюються як звичайні: двох третіх, двом третім. 7. Числівники половина, третина, чвертьвідмінюються як звичайні іменники. 8. Числівники півтора, півтори, півторастане відмінюються. |
|
|