Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Відхилення в чергуванні о, е з і
|
|
| Правила | Приклади |
| 1.Іпишеться у відкритих складах в словах з вирівняною за іншими відмінками чи формами основою: а) у формах називного відмінка однини; б) у формах родового відмінка множини. | к і ток (к і лка), н і готь (н і гтя), стіжок (стіжка), з і рок (з і рка), ніжок (н і жка) |
| 2. У групах -оро-, -оло-, -єре- о, е переходять в і: а) у родовому відмінку множини іменників жі-ночого роду (здебільшого рухомим наголо-сом) і в похідних від них іменниках на -к(а) зі значенням зменшеності; б) у родовому відмінку множини іменників здебільшого середнього роду й відповідних зменшених іменниках; в) у деяких похідних іменниках середнього роду з подовженим приголосним, а також без подовження. | бор о да - бор і д - бор і дка, гол о ва - гол і в - гол і вка, стор о на - стор і н - стор і нка, чер е да - чер і д - чер і д-ка бол о то - бол і т - бол і тце, ворота - вор і т - вор і тця, але: дер е во - дер е в - дер е вце бездоріжжя, підборіддя, безголів'я, поголів'я, Запорі-жжя, але: узбережжя, лівобережжя |
| 3.О, е можуть вживатися у закритих складах: ау непрямих відмінках іменників чоловічого роду з вирівняною за називним відмінком основою; б) у родовому відмінку множини ряду іменників переважно жіночого роду; в) під наголосом у словотвірних частинах -вод, -воз, -нос, -робскладних слів, що означають людей за родом діяльності та в похідних утвореннях; г) у словах книжного й церковного походження. | бор е ць - бо рц я (борцеві - борцем та і н.) лов е ць - ло- вц я, піс о к - пі ск у, кот е л — ко тл а осн о в, підп о р, в о д, пр о б, топ о ль, лел е к, оз е р (озе рц е), але: осіб, підків ділов о д, екскурсов о д, водов о з, хлібор о б Бог, закон, пророк, потоп, народ |
Чергування е - о після шиплячих та й
| Правила | Приклади |
| 1. Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед м'яким приголо-сним, а також перед складами з е та и (яке по-ходить від давньоруського й) пишеться е, | веч е ря, ч е твертий, виш е нь, пш е ниця, ш е стиденка, щ е тина, дж е рело |
| 2. Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердим приголо-сним, а також перед складами з а, о, ута и (яке походить від давньоруського ы) пишеться о. | ж о лоб, ж о натий (пор. женити), веч о ри (лор. веч е ря), до-ч о к, іграш о к, бдж о ла, знай о мий, й о го, копій о к |
| 3. О виступає замість сподіваного е після шиплячих та й перед м'яким приголосним: а) в іменниках жіночого роду III відміни в суфіксі -ост(і); б) у давальному й місцевому відмінках од-нини деяких іменників; в) у закінченнях родового та орудного відмін-ків прикметників і займенників та числівників прикметникового типу жіночого роду; г) у похідних утвореннях типу: | безкрай ост і, менш ост і, пекуч ост і, свіж ост і (відповідно до вічн ост і, рад ост і, де о йде не після шиплячих) бдж о лі, на бдж о лі, на веч о рі, пш о ні, на щ о ці безкрай о ї', гаряч о ї', наш о ї, перш о ї' о рніти, ч о рніє, ч о рнити (відповідно до ч о рний, ч о рного), ве- ч о ріє, веч о ріти (відповідно до веч о ра, веч о рові) |
Чергування голосних у дієслівних коренях
| Правила | Приклади |
| 1. Чергуванняо з авідбувається в коренях деяких дієслів, змінюючи їх значення. | гонити - ганяти, котити - качати, могти - допомагати |
| 2. Чергується е з і в коренях діє-слів, змінюючи їх значення: е ви-ступає в префіксальних морфемах дієслів доконаного виду, і - в діє-словах недоконаного виду. | вигребти - вигрібати, замести - замітати, вилетіти - вилі-тати |
Чергування прийменників і префіксів у - в, у- - в-
| Правила | Приклади |
| В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах. 1. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких до вимови: а) між приголосними; б) на початку речення перед приго-лосним; в) незалежно від закінчення попе-реднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв; г) після паузи, що на письмі позна-чається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапка-ми, перед приголосним. | Сидів у кабінеті. Наш учитель. У грудях шпигало за кожним подихом (О.Гончар). Не спитавши броду, не сунься у воду (Приказка). Була у Львові. У свято. Стоїть на видноколі мати - у. неї вчись (Б.Олійник). Це було... у Києві. |
| 2. В уживається для того, щоб уник-нути збігу голосних: а) між голосними; б) на початку речення перед голо-сним; в) після голосного перед більшістю при-голосних (крім в, ф, льв, св, хв). | Працювала в офісі. В Алуштї можна добре відпочити. Дівчинка пішла в садок. |
|
|