Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Відхилення в чергуванні о, е з і






Правила Приклади
1.Іпишеться у відкритих складах в словах з вирівняною за іншими відмінками чи формами основою: а) у формах називного відмінка однини; б) у формах родового відмінка множини. к і ток (к і лка), н і готь (н і гтя), стіжок (стіжка), з і рок (з і рка), ніжок (н і жка)
2. У групах -оро-, -оло-, -єре- о, е переходять в і: а) у родовому відмінку множини іменників жі-ночого роду (здебільшого рухомим наголо-сом) і в похідних від них іменниках на -к(а) зі значенням зменшеності; б) у родовому відмінку множини іменників здебільшого середнього роду й відповідних зменшених іменниках; в) у деяких похідних іменниках середнього роду з подовженим приголосним, а також без подовження. бор о да - бор і д - бор і дка, гол о ва - гол і в - гол і вка, стор о на - стор і н - стор і нка, чер е да - чер і д - чер і д-ка   бол о то - бол і т - бол і тце, ворота - вор і т - вор і тця, але: дер е во - дер е в - дер е вце бездоріжжя, підборіддя, безголів'я, поголів'я, Запорі-жжя, але: узбережжя, лівобережжя
3.О, е можуть вживатися у закритих складах: ау непрямих відмінках іменників чоловічого роду з вирівняною за називним відмінком основою; б) у родовому відмінку множини ряду іменників переважно жіночого роду; в) під наголосом у словотвірних частинах -вод, -воз, -нос, -робскладних слів, що означають людей за родом діяльності та в похідних утвореннях; г) у словах книжного й церковного походження.   бор е ць - бо рц я (борцеві - борцем та і н.) лов е ць - ло- вц я, піс о к - пі ск у, кот е л — ко тл а осн о в, підп о р, в о д, пр о б, топ о ль, лел е к, оз е р (озе рц е), але: осіб, підків ділов о д, екскурсов о д, водов о з, хлібор о б Бог, закон, пророк, потоп, народ

Чергування е - о після шиплячих та й

Правила Приклади
1. Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед м'яким приголо-сним, а також перед складами з е та и (яке по-ходить від давньоруського й) пишеться е, веч е ря, ч е твертий, виш е нь, пш е ниця, ш е стиденка, щ е тина, дж е рело
2. Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердим приголо-сним, а також перед складами з а, о, ута и (яке походить від давньоруського ы) пишеться о. ж о лоб, ж о натий (пор. женити), веч о ри (лор. веч е ря), до-ч о к, іграш о к, бдж о ла, знай о мий, й о го, копій о к
3. О виступає замість сподіваного е після шиплячих та й перед м'яким приголосним: а) в іменниках жіночого роду III відміни в суфіксі -ост(і); б) у давальному й місцевому відмінках од-нини деяких іменників; в) у закінченнях родового та орудного відмін-ків прикметників і займенників та числівників прикметникового типу жіночого роду; г) у похідних утвореннях типу: безкрай ост і, менш ост і, пекуч ост і, свіж ост і (відповідно до вічн ост і, рад ост і, де о йде не після шиплячих) бдж о лі, на бдж о лі, на веч о рі, пш о ні, на щ о ці безкрай о ї', гаряч о ї', наш о ї, перш о ї'   о рніти, ч о рніє, ч о рнити (відповідно до ч о рний, ч о рного), ве- ч о ріє, веч о ріти (відповідно до веч о ра, веч о рові)

 

Чергування голосних у дієслівних коренях

Правила Приклади
1. Чергуванняо з авідбувається в коренях деяких дієслів, змінюючи їх значення. гонити - ганяти, котити - качати, могти - допомагати
2. Чергується е з і в коренях діє-слів, змінюючи їх значення: е ви-ступає в префіксальних морфемах дієслів доконаного виду, і - в діє-словах недоконаного виду. вигребти - вигрібати, замести - замітати, вилетіти - вилі-тати

Чергування прийменників і префіксів у - в, у- - в-

Правила Приклади
В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах. 1. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких до вимови: а) між приголосними; б) на початку речення перед приго-лосним; в) незалежно від закінчення попе-реднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв; г) після паузи, що на письмі позна-чається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапка-ми, перед приголосним. Сидів у кабінеті. Наш учитель. У грудях шпигало за кожним подихом (О.Гончар).   Не спитавши броду, не сунься у воду (Приказка). Була у Львові. У свято. Стоїть на видноколі мати - у. неї вчись (Б.Олійник). Це було... у Києві.
2. В уживається для того, щоб уник-нути збігу голосних: а) між голосними; б) на початку речення перед голо-сним; в) після голосного перед більшістю при-голосних (крім в, ф, льв, св, хв). Працювала в офісі. В Алуштї можна добре відпочити. Дівчинка пішла в садок.





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.