Розкрити специфіку проведення гурткових занять з вивчення творчості майстрів народного мистецтва.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Активізація розвитку пізнавальних процесів вихованців через нестандартні форми і методи проведення занять Відомо, що будь-яке гурткове заняття – це складне педагогічне явище, витвір таланту кожної особистості, де є змога щоразу показувати зразки засвоєння гуртківцями знань, умінь та навичок. Кожне гурткове заняття – це окрема вистава, де режисером є саме керівник гуртків, а гуртківці – актори, які творять у міру можливості це дійство. В залежності від провідної дидактичної задачі і структури заняття, гурткові заняття поділяють на такі типи: 1) комбіновані заняття – де керівник гуртків пояснює, закріплює, повторює, контролює; 2) заняття вивчення нового матеріалу; 3) заняття закріплення знань, умінь, навичок;) заняття вправ і практичних робіт; 5) заняття узагальнюючого повторення (узагальнюючі заняття); Але бувають і інші види учбової діяльності, які важко включити в таку класифікацію, наприклад заняття на пришкільній ділянці, екскурсії, вступні заняття і т.д. Гурткові заняття, які не вкладаються (повністю або частково) в межі виробленого та сформульованого дидактикою, на яких керівник гуртків не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів роботи - нестандартні. Таке гурткове заняття передусім, творчість, самобутність, навіть мистецтво керівника гуртка, педагога – майстра, який застосовує власні нетрадиційні форми роботи з гуртківцями, використовує індивідуальні, часто саморобні (і тим найбільш корисні для гуртківців) дидактичні матеріали, дедалі більше урізноманітнюючи й удосконалюючи їх. Для таких занять характерними є інформаційно-пізнавальна система навчання, оволодіння готовими знаннями, пошук нових, розкриття внутрішньої сутності явищ через гру, диспут. Велике значення відіграє емоційна сфера дитини, розвиток її природних задатків, удосконалення здібностей. Джерелом підвищення ефективності гурткового заняття є інтерес до навчання, самостійна робота, вміле використання наочності, дидактичного, роздавального матеріалу, диференційований підхід. Кожне заняття повинно бути неповторним і укладатися в пам'яті дитини, вчити мислити, збагачувати мовлення, формувати особисту думку. Зростаючі вимоги до якості знань гуртківців спонукають керівників гуртків шукати нові форми й методи роботи, які допомогли би будувати навчальний процес на основі найбільшої активізації пізнавальної діяльності гуртківців. Починаючи з емоційно цікавого матеріалу, поступово керівник підводить гуртківців до необхідності знати закономірності, виділити головне. Керівнику потрібно звертати увагу на запитання на зразок «Що?», «Де?», «Коли?», частку заняття віддавати на пошуки відповідей на запитання «Чому? Для чого? З якої причини? До чого це призвело?». Ось саме тут у гуртківців починає народжуватися думка. Інтерес до гурткового заняття з'являється лише тоді, коли гуртківці мають змогу виявити на занятті й поза ним свої знання, вміння, власну думку. Звісно, нестандартні гурткові заняття незвичайні по задуму, структурі, організації, методиці проведення, більше подобаються гуртківцям, ніж постійні за структурою і режимом роботи заняття. Тому практикувати такий вид діяльності потрібно кожному керівнику гуртків. Особливість нестандартних гурткових занять полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в гуртківців, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню. Успіх організації нестандартного гурткового заняття під час розв’язання проблемної ситуації на етапі засвоєння нових знань чи виконання завдань на етапі застосування набутих знань на практиці залежить від того, як засвоєні прийоми спілкування, розвинута техніка мовлення, мовленнєвий етикет, уміння володіти своїм організмом: міміка, жести, погляд, постава, манера триматися під час розмови, зустрічі і т.д. А саме такі якості допомагають будь-яке гурткове заняття зробити нетрадиційним. Тому паралельно з розширенням світогляду школярів необхідно працювати над опануванням чотирьох основних розумових дій: • порівняння; • абстрагування - конкретизація; • аналіз - синтез; • індукція - дедукція. Це найкраще робити на нестандартних заняттях – заняттях фантазії і мислення. У молодшому шкільному віці думки часто зароджуються лише завдяки діалогу, який виникає в ході обговорення. Вихованці виконують разом посильне для них завдання і повідомляють про результат своєї роботи. Заняття-інтелектуальна розвага.

Усі діти люблять гратися, змагатися, уявляти себе казковими героями, зображувати рослини, тварини, різні явища. І цю любов до гри можна з успіхом використати в навчанні. Граючись, діти із задоволенням вчаться, легко запам'ятовують нову інформацію, не відчувають труднощів при ознайомленні зі складними абстрактними поняттями. Заняття-ігри та успішно застосовуються при вивченні майже всіх шкільних предметів та на заняттях в позашкільних закладах. Вони є цінним засобом виховання і розвитку, активізують психічні процеси, викликають у дітей живий інтерес до процесу пізнання, виробляють у них активну життєву позицію, привчаючи до колективних та індивідуальних форм роботи.

Заняття-подорож Заняття-подорож можна впроваджувати на заняттях різних гуртків, зокрема на гуртках образотворчого мистецтва, художнього читання, музики тощо.

Заняття-конкурс Заняття-конкурс ґрунтується на творчій діяльності вихованців. Можна проводити конкурси на краще декламування авторських віршів, пісень, складених легенд, казок, оповідань тощо. Кожна дитина має право взяти участь у конкурсі.

Заняття-вікторину можна проводити в кінці вивчення всієї теми з метою підсумовування відомостей про вивчений матеріал.

Умови вікторини можна розробляти разом з усіма вихованцями.

Зазвичай вихованці поділяються на кілька команд: по рядах або вибірково. Утворюються групи дітей, які й змагаються між собою. Визначається кількість очок, одержаних за правильну відповідь, доповнення та ін. Для запису очок на дошці та спостереження за швидкістю реакції вихованців від кожної групи обирають по одному асистенту, які допомагають педагогу.

Заняття-вікторину може бути проведено як з попередньою підготовкою, так і без неї. У першому випадку вихованці заздалегідь знають тему вікторини.

Заняття-вікторину іноді можна проводити й за спеціально заготовленими запитаннями з метою закріплення теми, що вивчається. Тоді він проходить на зразок телевізійної передачі «Що? Де? Коли?».

Підготовка педагога до заняття-семінару включає аналіз змісту навчального матеріалу конкретної теми і складання базових понять та опорних умінь; підготовку завдань для закріплення, систематизації та перевірки вивченого матеріалу.

17.Розкрити принципи побудови програм з трудового навчання. Наукові основи її змісту.

Дидактичні принципи як наукова база змісту трудового навчання

Аналіз програм з трудового навчання в початкових класах

Особливістю програми художньої праці є поєднання утилітарної і естетичної функції краси і користі, емоційного і раціонального.Така форма діяльності може забезпечити художньо-естетичний розвиток молодших школярів.Художньо-трудова діяльність пов'язана з розвитком зору, координацією рухів, мовлення і мислення. Вона не тільки сприяє вдосконаленню цих якостей, а й допомагає учням засвоювати через образи композиційну довершеність явищ і предметів навколишнього світу і, впорядковувати, аналізувати та інтегрувати знання. Художня праця - це художньо-пізнавальна діяльність. Вона пов'язана з іншими навчальними предметами і суспільними темами. Завдяки використанню ігрових ситуацій художня праця допоможе учням позбавитись від негативних переживань за результати своєї роботи, пробудити віру у власні сили.

Художня праця - це інтегрована діяльність молодших школярів Її метою є створення не лише матеріальних, а й духовних цінностей зображувальними, конструктивними і декоративними засобами. В програмі домінуючою є конструктивна форма художнього мислення, яка забезпечує розвиток якостей, необхідних для формування просторових уявлень учнів. У процесі їхньої художньо-конструктивної діяльності активізуються і зображувальне, і декоративне художнє мислення.

Змістом програми художньої праці є: пізнавальна, виховна, розвиваюча цінність навчального матеріалу; адекватність змісту курсу " Художня праця" віковим особливостям учнів молодших класів; можливість реалізації і принципів наступності і перспективності в межах курсу і його зв'язках з іншими предметами; емоційний потенціал змісту, який забезпечує повноцінний художньо-естетичний розвиток учнів; поєднання у навчальному матеріалі традиційних і сучасних загальнонаціональних і регіональних видів діяльності.

Програмою для І класу передбачено навчити дітей бачити красу праці, композиційну рівновагу форм. Без уміння бачити і передавати у виробах композиційну рівновагу учні не зможуть збагнути, яким чином фізично нерухомі зображення предметів завдяки певному розташуванню на площині стають динамічними. Вчитель повинен враховувати дію закону сенситивного розвитку учнів і свідомо використовувати схильність першокласників до художньої праці.

Учні 2-3 класів навчаються усвідомлювати вже не композиційну рівновагу форм, а композиційну динаміку їх. Такі композиції відповідають пізнавальним інтересам дітей цього віку.

Учнів 4 класу цікавить не лише процес та кінцевий результат праці, а й різні види художньої обробки матеріалів. Вони прагнуть до вдосконалення спеціальних умінь і навичок, до використання улюблених матеріалів та інструментів, виявляють інтерес до поглиблення і розширення знань з тих чи інших напрямків праці.

У програмі відображено регіональні особливості шкіл. Для шкіл, розміщених у великих промислових районах України, домінуючими можуть бути теми з художнього конструювання. В областях, де традиційно розвинені народні промисли, основним напрямком художньої праці стає декоративно-прикладне мистецтво. В сільських районах України більше уваги можна приділити заняттям з флористики, аранжування рослин, художнього оздоблення побуту.

Програмою " Художня праця" передбачено такі види діяльності: художньо-побутова праця (з урахуванням традиційних народних свят); господарська праця (з елементами календарно-обрядової поезії); зображення на площині (з елементами мультиплікації, художнього проектування); художньо-трудова діяльність (конструювання, моделювання, макетування з різних матеріалів); сприймання мистецтва і об'єктів навколишнього середовища; декоративно-прикладне мистецтво.

Змістом програми передбачається ускладнення кожного виду діяльності. Визначено обсяг знань і сформульовано вимоги щодо вмінь і навичок з кожного виду діяльності.