Схарактеризувати програмні завдання і рекомендований зміст різних видів художньо-конструкторської діяльності на уроках трудового навчання.

Специфічною особливістю програми художньої праці є гармонійне поєднання утилітарної і естетичної функції краси і користі, емоційного і раціонального. Саме така форма діяльності може забезпечити художньо-естетичний розвиток молодших школярів. Художньо-трудова діяльність безпосередньо пов'язана з розвитком зору, координацією рухів, мовлення і мислення. Вона не тільки сприяє вдосконаленню цих якостей, а й допомагає учням засвоювати через образи композиційну довершеність явищ і предметів навколишнього світу і, таким чином, впорядковувати, аналізувати та інтегрувати розрізнені знання. Художня праця - це художньо-пізнавальна діяльність. Вона пов'язана з іншими навчальними предметами і суспільними темами. Завдяки використанню ігрових ситуацій художня праця допоможе учням позбавитись від негативних переживань за результати своєї роботи, пробудити віру у власні сили.

Художня праця - це інтегрована діяльність молодших школярів Її метою є створення не лише матеріальних, а й духовних цінностей зображувальними, конструктивними і декоративними засобами. В програмі інтегрованого курсу домінуючою є конструктивна форма художнього мислення, яка забезпечує розвиток якостей, необхідних для формування просторових уявлень учнів. У процесі їхньої художньо-конструктивної діяльності активізуються і зображувальне, і декоративне художнє мислення.

Змістом програми художньої праці є: пізнавальна, виховна, розвиваюча цінність навчального матеріалу; адекватність змісту курсу " Художня праця" віковим особливостям учнів молодших класів; можливість реалізації і принципів наступності і перспективності в межах курсу і його зв'язках з іншими предметами; емоційний потенціал змісту, який забезпечує повноцінний художньо-естетичний розвиток учнів; поєднання у навчальному матеріалі традиційних і сучасних загальнонаціональних і регіональних видів діяльності.

Програмою для І класу передбачено навчити дітей бачити красу праці, цілісно спрямувати художні зразки, композиційну рівновагу форм. Без уміння бачити і передавати у виробах композиційну рівновагу учні не зможуть збагнути, яким чином фізично нерухомі зображення предметів завдяки певному розташуванню на площині стають динамічними. Вчитель повинен враховувати дію закону сенситивного розвитку учнів і свідомо використовувати схильність першокласників до художньої праці.

Учні 2-3 класів навчаються усвідомлювати вже не композиційну рівновагу форм, а композиційну динаміку їх. Такі композиції відповідають пізнавальним інтересам дітей цього віку.

Учнів 4 класу цікавить не лише процес та кінцевий результат праці, а й різні види художньої обробки матеріалів. Вони прагнуть до вдосконалення спеціальних умінь і навичок, до використання улюблених матеріалів та інструментів, виявляють інтерес до поглиблення і розширення знань з тих чи інших напрямків праці.

У програмі відображено регіональні особливості шкіл. Для шкіл, розміщених у великих промислових районах України, домінуючими можуть бути теми з художнього конструювання. В областях, де традиційно розвинені народні промисли, основним напрямком художньої праці стає декоративно-прикладне мистецтво. В сільських районах України більше уваги можна приділити заняттям з флористики, аранжування рослин, художнього оздоблення побуту.

Програмою " Художня праця" передбачено такі види діяльності: художньо-побутова праця (з урахуванням традиційних народних свят); господарська праця (з елементами календарно-обрядової поезії); аранжування рослин; зображення на площині (з елементами мультиплікації, художнього проектування); художньо-трудова діяльність (конструювання, моделювання, макетування з різних матеріалів); сприймання мистецтва і об'єктів навколишнього середовища; декоративно-прикладне мистецтво.

Змістом програми передбачається ускладнення кожного виду діяльності. Визначено обсяг знань і сформульовано вимоги щодо вмінь і навичок з кожного виду діяльності.

Розкрити основні принципи визначення змісту предмету трудового навчання в загальноосвітній школі та в гуртковій роботі – принцип спрямованості навчання на комплексне вирішення завдань розвитку творчої активності, виховання й освіти.

Позакласна робота з техніки будується на основі спільних принципів навчання і виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позакласної і позаурочної роботи необхідно врахувати такі специфічні принципи:

• добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і конкретного змісту позакласної роботи з урахуванням їх особистих інтересів;

• масовість позакласної роботи по охопленню нею учнів;

• опора на самостійність та ініціативу учнів у створенні різних гуртків і в проведенні масових позакласних заходів;

• суспільне корисна спрямованість і творчий характер різних видів позакласної роботи;

• підпорядкування всіх позакласних занять загальним завданням навчально-виховної роботи.

Проведення систематичної і цілеспрямованої роботи з техніки в поза-урочний час і розвиток дитячої творчості можливе лише з урахуванням специфіки, кількісного і вікового складу учнів, матеріальної бази, кваліфікації педагогічних кадрів. Всі організаційні форми позакласної роботи з учнями можна об'єднати в три групи:

• індивідуальна робота учнів;

• групові заняття в гуртках, клубах та інших творчих об'єднаннях за інтересами;

• масові заходи, до участі в яких залучається велика кількість школярів.

Основною формою організації позакласної роботи з техніки є гуртки -добровільне об'єднання учнів, які мають спільну зацікавленість до тієї чи іншої галузі техніки та намагання займатися практичною діяльністю в ній.

У практиці діяльності шкіл та позашкільних дитячих закладів склалися такі типи гуртків для учнів початкових класів:

• гуртки з виготовлення іграшок;

• гуртки з виготовлення наочних посібників;

• гуртки початкового технічного моделювання;

• гуртки художньо-прикладної творчості.

Такі гуртки створюються в школах (головним чином в групах продовженого дня). В них молодші школярі в доступній для них формі знайомляться з елементами техніки і найпростішими технологічними процесами, працюють із папером і картоном, дротом і жерстю, розвивають початкові уміння з обробки деревини, пластмас та інших матеріалів. Учні виготовляють технічні іграшки, нескладні моделі машин і механізмів, прості автоматичні пристрої, навчально-наочні посібники, предмети шкільного і домашнього вжитку