Схеми мовного розбору

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

1. Слово із записом транскрипцією. 2. Кількість складів, відкриті і закриті склади, наголошений склад. 3. Голосні звуки (наголошені і ненаголошені, як вимовляються, якими буквами позначаються).
4. Приголосні звуки (тверді чи м’які, дзвінкі чи глухі, як вимовляються, якими буквами позначаються). 5. Кількість звуків і букв.

1. Слово із записом транскрипцією. 2. Вимовити голосні (окремо і в слові). 3. Вимовити приголосні (окремо і в слові). 4. Виділити буквосполучення, що не відповідають вимові.

1. Слово. 2. Закінчення, його значення (вказівка на граматичне значення роду, числа, відмінка, особи). 3. Основа, характеристика
її (з яких значущих частин слова складається). 4. Корінь, два-три спільнокореневі слова. 5. Префікс, його значення (при можливості), два-три слова з тим же префіксом. 6. Суфікси, їх значення (при можливості), два-три слова з тими ж суфіксами.

1. Слово. 2. Слово, від якого утворене дане. 3. Твірна основа (похідна чи непохідна). 4. Словотворчі значущі частини слова.
5. Спосіб творення.

1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок однини). 3. Розряд за значенням: назва власна чи загальна, назва істоти чи неістоти, назва конкретна чи абстрактна. 4. Морфологічні ознаки: рід, число, відмінок. 5. Відміна, група (тверда, м’яка чи мішана). 6. Спосіб творення. 7. Синтаксична роль. 8. Правопис.

1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний; ступінь порівняння (для якісних). 4. Морфологічні ознаки: рід, число, відмінок. 5. Група (тверда чи м’яка). 6. Форма (повна чи коротка). 7. Спосіб творення. 8. Синтаксична роль.
9. Правопис.

1. Частина мови. 2. Початкова форма (для кількісних - називний відмінок; для порядкових – називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Розряд за значенням: кількісний чи порядковий (якщо кількісний, то який). 4. Група за будовою (простий, складний чи складений). 5. Морфологічні ознаки: відмінок, рід і число (якщо є).
6. Синтаксична роль. 7. Правопис.

1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок; для займенників прикметникової форми – називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Розряд за значенням: особовий, зворотний, присвійний, вказівний, означальний, відносний, неозначений чи заперечний. 4. Морфологічні ознаки: відмінок, рід (якщо є), число (якщо є). 5. Синтаксична роль. 6. Правопис.

1. Частина мови. 2. Початкова (неозначена) форма. 3. Розряд за значенням; перехідне чи неперехідне. 4. Морфологічні ознаки: вид; спосіб; час; особа (або рід) і число. 4. Синтаксична роль. 5. Правопис.

1. Частина мови, її форма. 2. Початкова форма (називний відмінок чоловічого роду однини). 3. Морфологічні ознаки: активний чи пасивний; вид; час; відмінок; число; рід. 4. Синтаксична роль.
5. Правопис.

1. Частина мови, її форма. 2. Морфологічні ознаки: вид.
3. Синтаксична роль. 4. Правопис.

1. Частина мови. 2. Розряд за значенням: означальний чи обставинний. 3. Ступінь порівняння (якщо є). 4. Синтаксична роль.
5. Правопис.

1. Частина мови. 2. Розряд за значенням: прийменник просторовий, часовий, причини, мети, умови і доступу, способу дії, кількісний, означальний чи об’єктний. 3. Група за походженням (первинний чи вторинний). 4. Група за будовою (простий, складний си складений). 5. Правопис.

1. Частина мови. 2. Розряд за значенням: сполучник сурядності (єднальний, протиставний чи розділовий) чи підрядності (причиновий, часовий, умови, мети, допусту, порівняльний, міри і ступеня, наслідковий чи з’ясувальний). 3. Група за походженням (непохідний чи похідний). 4. Група за будовою (простий, складний чи складений). 5. Правопис.

1. Частина мови. 2. Розряд за значенням: частка смислова, модальна, словотворча чи формотворча. 3. Правопис.

1. Частина мови. 2. Розряд: вигук емоційний, волевиявлення, мовного етикету чи звуконаслідувальне слово. 3. Правопис.

1. Визначити будову словосполучення: назвати головне і залежне слово, поставити питання. 2. З’ясувати, як зв’язані між собою головне і залежне слова

а) за змістом і за допомогою закінчення залежного слова;

б) за змістом і за допомогою залежного слова і прийменника;

3. Визначити вид словосполучення за головним словом (іменне, дієслівне, прислівникове). 4. Визначити спосіб підрядного зв’язку (узгодження, керування, прилягання). 5. Визначити вид за синтаксичними відношеннями (об’єктні, означальні обставинні).

1. Визначити граматичну основу простого речення і довести, що воно просте. 2. Вказати на особливості будови простого речення:
а) односкладне чи двоскладне: якщо односкладне, то яке саме;
б) непоширене чи поширене; в) повне чи неповне. 3. З’ясувати вид речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
4. Відзначити, чи ускладнене речення однорідними членами речення, звертаннями, вставними словами, відокремленими членами речення. 5. Розібрати речення за його членами, вказати, чим вони виражені.
6. Пояснити розділові знаки.

1. Довести, що речення складне, знайшовши граматичні основи простих речень, які входять до його складу. 2. З’ясувати вид складного речення за характером зв’язків у ньому простих речень – сполучникове (складносурядне чи складнопідрядне), безсполучникове чи складне речення з різними видами зв’язку.
3. Охарактеризувати названий вид складного речення: а) якщо складносурядне, то визначити смислові відношення між простими реченнями, вказати спосіб зв'язку між ними; б) якщо складнопідрядне, з одним підрядним, то вказати головне речення і вид підрядного, засоби зв’язку між простими реченнями; в) якщо складнопідрядне з кількома підрядними, то, крім характеристики кожного підрядного, назвати вид підрядності: послідовна; однорідна, неоднорідна, супідрядність (або поєднання цих видів); г) якщо безсполучникове, то визначити смислові відношення між простими реченнями; д) якщо складне речення з різними видами зв’язку, то назвати, які саме види зв’язку поєднані в ньому: сурядний і підрядний, сполучниковий сурядний і безсполучниковий, сполучниковий підрядний і безсполучниковий. 4. Пояснити розділові знаки.

Синтаксичний розбір речення з прямою мовою

1. Довести, що це речення з прямою мовою, назвавши слова автора і пряму мову. 2. Визначити, чим виражені слова автора і пряма мова (простими чи складними реченнями, текстом). 3. Зробити синтаксичний розбір кожного речення (див. Синтаксичний розбір простого і складного речення).