💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Словосполучення

Практичні завдання:

Завдання 1. У словосполученнях, що подаються нижче, позначте головне і залежне слова; вкажіть, якими частинами мови вони виражені.

Білий сніг, книга брата, вивчений вірш, плаття з шовку, похід у ліс, бажання знати, щирий серцем, ворота навстіж, готовий працювати, вільний від занять, бачити його, наказав рушати, кликати для бесіди, знати багато, близько від села, дуже гарно, цей рік, п’ятий день.

Колоски жита, високий берег, голоси лісу, далеко до села, зустрілися біля моря, читаю вірші, вийшла в садок, весело співали, дуже холодно, вкрай засмучений, думає сидячи, сидячи коло столу, стоїть задумавшись,, минаючи села, завантажені зерном, ідучи стежкою, співають ідучи, пішов поза хатою, бігла через місточок, дивиться спідлоба, п’ятий день, прочитаний лист, моя донька, зів’яле листя, виконувач обов’язків.

Завдання 2. Виконайте синтаксичний розбір словосполучень.

Екскурсія до музею, розмови увечері, морський простір, турбота матері, лісові хащі, читати вголос, дякувати друзям.

Схема синтаксичного розбору словосполучень:

1. Головне слово і залежне, їх морфологічне вираження.

головне залежне

2. Засоби зв’язку слів у словосполученні.

3. Вид словосполучення за головним словом ( іменне, дієслівне, прислівникове).

4. Тип підрядного зв’язку між компонентами (узгодження, прилягання, керування).

5. Синтаксичні відношення між компонентами (означальне, об’єктне, обставинне).

Завдання 3. Прочитайте речення, поширте їх до 15-20 слів. Виділіть словосполучення на основі синтаксичних зв’язків.

1. Палаюче сонце висить над степом. (М.Коцюбинський)

2. На білу гречку впали роси. (М.Рильський)

3. Невеликі карі очі блищали гострим блиском. (І.Нечуй-Левицький)

4. Хлопець слухав пісню.

Послідовність встановлення синтаксичного зв’язку між членами речення:

1. Визначіть граматичну основу. Встановіть двосторонній зв’язок між підметом і присудком.

2. Визначіть групу підмета (.знайдіть слова, залежні від підмета).

3. Визначіть групу присудка (знайдіть слова, залежні від присудка).

4. Встановіть синтаксичний зв’язок між другорядними членами речення (якщо це можливо).

Завдання 4. Знайдіть помилки у словосполученнях, запишіть поряд правильний варіант.

Пробачте мене, згідно повідомлення, хворий хрипом, помилитися по неуважності, заступник декана по науковій роботі, знущатися над твариною, написав два листа, купив три талона, приймати міри, в любому випадку, саме по собі, їдальня обабіч шляху, прораб не підпише, у неї ціла бібліотека книг, вихід з глухого тупика, підніматися вгору, продаються пам’ятні подарунки й сувеніри, поступальний рух вперед, вільна вакансія, повністю закінчили ремонт, приходить в голову, у будь-яку погоду, кидатися в очі, не вистачає п’ятидесяти книг, п’ять років тому назад, підняли важливу проблему по забезпеченню населення борошном, учбовий заклад, оглядаючись назад.

Головні і другорядні члени речення

Завдання 5. У поданих реченнях підкресліть підмет і присудок. Визначіть їх тип.

I.

1. Любить свій край – це для народу жити. (В.Сосюра) 2. Велика зграя журавлів кружляла невисоко і плавно над землею. 3. Десять ділиться на два. 4. Любити – це велика радість. 5. Твоє “завтра” мене дивує.
6. Ішли діти з батьками безсмертними шляхами. (М.Гірник) 7. Там випасалися табуни коней. (І.Ле) 8. Скоро трави косити будуть. (В.Сосюра) 9. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. /Т.Шевч./ 10. Дві високі стіни лісу обступили білу пухову дорогу. /І.Н.-Лев./ 11. Вже листя почало жовтіти. (О.Донченко) 12. Чи зможе він природу описати? (Ю.Смолич) 13. Мова – втілення думки. (М.Рильський)
14. Почало рясно осипатися на бульварах Києва жовтогаряче листя. (Скляр) 15. Ми не маємо права потурати таким робітникам. 16. Весна стояла суха і вітряна. 17. Мені осіння ніч короткою здається.
18. Вже сонце стало завертати на вечір. /І.Н.-Лев./ 19. Долини й гори були засипані свіжим і білим снігом. /І.Н.-Лев./ 20. Там я буду господинею, матиму своє господарство, свою худобу. /І.Н.-Лев./
21. Першою думкою в Остапа було тікати. /Коц./

II.

1. Довгий поїзд летів до лісу. /І.Н.-Лев./ 2. Наїхало багато гостей. /І.Н.-Лев./ 3. Старі полягали спати. /І.Н.-Лев./ 4. Тим часом Прокоповичка з свашкою прибрали Онисю. /І.Н.-Лев./ 5. Ми збирали з сином на землі каштани. /В.Сос./ 6. До вісімдесяти відсотків виборців узяли участь у голосуванні. /газ./ 7. Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря
степів./ П.Мирн./ 8. Біля сотні озброєних мисливців - старовірів товпиться коло тайгової дзвіниці. /О.Довж./ 9. Пройшло сто літ.
10. П’ятеро із вас зустрінуться з учителем. 11. У старому лісі картина стала ще краща – обидві стіни лісу, по боках дороги, ставали вищі і густіші. /І.Н.-Лев./ 12. Кожна гілка була вкрита широкою смужкою інею. /І.Н.-Лев./ 13. Будеш драти, пане – брате, з китайки онучі. /Т.Шевч./ 14. Як я малим збирався навесні піти у світ незнаними шляхами, сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками. /Д.Павл./ 15. Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди. /Т.Шевч./ 16. Я заздрю всім, у кого є слова. /І.Др./ 17. Так, я буду крізь сльози сміятись. /Л.Укр./ 18. І зробився я знову незримий. /Т.Шевч./
19. Мірошник той Хомою звався. /Л.Гл./ 20. А дівчина в неї була як квіточка. /М.Вовч./ 21. Мати і дочка роз’їхалися в різні кінці.

III.

1. Ще довго вчувалося нам те пташине ку-ку. 2. ”Шумлять верби в кінці греблі” - давня українська пісня. 3. Іван розмовляв із Петром пошепки. /розм./ 4. Ми з тобою ще не накупались. А вже осінь грає у вікні. /Д.Павл./ 5. Коло обох широких дверей товпилася велика сила народу. /І.Н.-Лев./ 6. В цілому домі всі ще спали. /І.Н.-Лев./ 7. Вміти творити - означає бути мислителем своєї епохи. /О.Довж./ 8. До війни ми були колегами. 9. Слова того промовця мов стріли.
10. Кожна пригода – то мудрості дорога. 11. Він, може, теж коваль? /А.Мал./ 12. Муза – це краса, що гріє й підносить серця. /М.Рильск./ 13. У нього очі - наче волошки в житті. /А.Гол./ 14. Рання пташка росу оббиває. 15. Хтось з нетерплячих виривається вперед.
16. У щире золото одягнені дерева восени. 17. Поїзд далі рухатися не міг. 18. Ця книжка братова. 19. Працювати – це його покликання.
20. Я тут же клац замком. 21. Петро з ним ділився своєю працею.

Завдання 6. У поданих реченнях поставте, де потрібно, відповідний розділовий знак.

1. Люди... браття, а природа... мати.(нар. тв.) 2. Вся поезія Дмитра Павличка... розмова про любов і ненависть. (газ.) 3. Як гул століть, як шум віків, як бурі подих…рідна мова. /М.Рильськ./ 4. “А ви… новий учитель? - запитав хтось із них. “Я…новий директор ”./ Ю.Збан./
5. Лиш боротись …значить жить. /І.Фран./ 6. Промені…як вії сонячних очей. /П.Тич./ 7. Закони літер…не разок намиста. /Б.Ол./
8. Перші спогади про хату… немов рожевий досвіток дитинства. /І.Цюп./ 9. Традиційна українська хата…воістину колиска нашого народу. /журн./ 10. Життя прожити …не поле перейти. /Н.тв./
11. Враження дитинства… ясновесні./Дм.Біл./ 12. Перше… сніп по обмолоті на покрівлю хати, друге…жінка, ще точніше… материна мати. А коли в одному слові поєднаєш те і те, буде квітка, що весною …жовтим цвітом зацвіте. /загадка/ 13. “Первоміст”…це своєрідна історія одної з найперших великих, висловлюючись по–сучасному, інженерних споруд давнини, першого мосту через Дніпро, збудованого Володимиром Мономахом; це …розповідь про спосіб життя, мислення й почування наших далеких предків. /П.Загр./

Завдання 7. Визначіть г раматичну основу і форму присудка для узгодження його з підметом.

1. Під стінкою на вичовганій канапі сиділ... ще двоє пасажирів.
2. Солодким хлібом пахн... стерні, рип... шляхами ключ підвід.
3. Микола з батьком одбул... три дні панщини, на четвертий пішл... жати своє жито. 4. Більшість хворих бул... одягнен... в широкі хітони майже до п’ят. 5. У чистому полі, широкому полі, в моїх запорозьких степах стоя... при дорозі чотири тополі.

Завдання 8. Поділіть словосполучення на 2 групи:

- з прямим додатком;

- з непрямим додатком.

Несуть стіл, немає батька, дає синові, пам’ятаю минуле, іде з сином, забудьте ваше “вчора”, щедрий серцем, приїзд брата, догляд за сином, знаю першого, сидить за партою, щирий друг, розповідати про Далекий Схід, дозволив приземлитися, не співати пісень, розводити голубів, випити води, кланятися родичам, вдячний вчителеві.

Порівняйте: плаття з шовку і розмова з другом;

плоди на дереві і відпочивали в Криму

Завдання 9. Подані означення згрупуйте:

означення означення прикладка

узгоджені неузгоджені

Щирий друг, п’ятий день, дівчина з косою, команда йти, людина похилого віку, написаний лист, наш товариш, шапка набакир, місто Київ, льотчик-космонавт, роман “Степ”, солдат‑ ветеран, дорога ліворуч, осіння ніч, її хвилювання, урочиста обіцянка, широкі простори, на пристані Ольвія, нахаба-вітер, пан директор, риба акула, дзвінка пісня, запашна трава, розмова з дядьком.

Завдання 10. Запишіть грамотно означення-прикладки.

Вишня... черешня, клени... шептуни, Псьол... ріка, річка... Самара, пароплав Іван Мічурін, кафе Космос, місто Глухів, готель Глухів, бібліотека імені Т. Г. Шевченка, картина Дев’ятий вал, будинок... музей, Дніпро... ріка, завод Червона зірка.

Завдання 11. Встановіть синтаксичний зв’язок між словами:

Птах сидить на дереві, вироби з дерева, ложка з дерева

Студент з Києва, поїздка до Києва

Не знав матері, лист матері, лист до матері

Мріяти про щастя, дорога щастя, подарунок на щастя

Зробіть висновок відповідно до завдання.

Завдання 12. Випишіть словосполучення, в якому залежне слово виступає обставиною, визначіть її вид.

Їзда верхи, знає давно, прийшов познайомитись, познайомитись з дівчиною, говорити жартуючи, гілка дерева, похід у ліс, закрити наглухо, збити докупи, бродив колись, не співає з голоду та холоду, подарувала на щастя, догорає край шляху, бажання співати, заборонила рухатися, грає на толоці, поїхали до Києва, дорога до Києва, будинок з балконами, ішли співаючи.

Завдання 13. Поміркуйте, які з наведених іменників можна вжити у ролі всіх п’яти (головних і другорядних) членів речення.

Чоловік, фабрика, схід, океан, радість

Завдання 14. Подані речення розберіть за членами речення, підкресливши кожний схематично (як ви це робили в школі).

1. Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір, зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар./ Г.Тют./
2. Ця земля ніколи не знала жодного мосту з каменю. /П.Загр./
3. Наказ вирушати прозвучав несподівано. 4. Діти охоче їли котлети по-київськи. 5. Андрій багато вчився і був майстром на всі руки.
6. І верховіттям тонкії тополі кивають стиха, шепотять
поволі. /Л.Укр./ 7. Мав хазяїн добру хату, біля неї двір
і сад. /П.Глаз./ 8. Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. /Н.-Лев./ 10. Саме людське щастя ранніми ранками виходило з поля, співало колосом, оповивало далечінь димками тракторів.(М.Стел.)

Односкладні речення

Завдання 15. У поданих реченнях визначіть граматичну основу; тип односкладних речень.

I.

1. Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу. /Л.Кост./ 2. На столи почали подавати вечерю. /І.Н.-Лев./ 3. Дослідів зливи. Каскади думок. Експериментів напружений крок. Ось Феофанія. Ген там Дубна. /І.Др./ 4. Жити. Творити. Світ берегти. Світити людині на цілі світи. /І.Др./ 5. Не зневажай душі своєї цвіту. /Л.Укр./ 6. Усе пізнавши і переживши, стою безгрішний, мов Адам. /М.Руд./ 7. Малина, м’ята, дим і димарі. Лункої тиші гойдалки сорочі. /Л.Кост./ 8. Свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні. / І.Фр./ 9. Лови летючу мить життя. /О.Ол./ 10. Що посієш, те й пожнеш. /Н.тв./

II.

1. Що було накупаєшся в Росі, налазишся по тих скелях високих. /І.Н.-Л./ 2. Хоч стій, хоч падай. /Н.тв./ 3. В клуні посвітили свічки та ліхтарі. /І.Н.-Лев./ 4. Ох! Яка краса! /П.Тич./ 5. Не буває музики Сальєрі. /Л.Кост./ 6. Місяць, другий, третій. /І.Мик./ 7. І світає, і смеркає. /Т.Шевч./ 8. Скрізь було тихо. /І.Н.-Лев./ 9. Весняний вечір. Молоді тумани. Неон проспектів. Туга ліхтарів. /В.Ст./ 10. Їх у народі ще звуть Верховиною. /ст.Пушк./ 11. І занесе піском, снігом курінь - мою хату. /Т.Шевч./

III.

1. Велетенські бачу цілі я на обріях світів. 2. Вклонімося жінці, її материнській величності, беззахисності і силі. 3. Від духмяного подиху поля можна сп’яніти. 4. Всі квіти зберу у дніпрових гаях, зв’яжу у вінки та букети. 5. Зв’яжуть рутвяний вінок та й підуть у танок. 6. Збагну безмежжя неба і числа, до добра відвертість і дволиччя зла. 7. Шануйте здобуте трудом поколінь! 8. З городів запахло чорнобривцями, прив’ялими нагідками. 9. Любиш їздить, люби й саночки возить. 10. Капає зі стріх. 11. Спека й тиша. Жодний листочок не ворухнеться. /З тв./.

Заповніть таблицю

Завдання 16. Визначіть граматичні основи речень, порівняйте їх і зробіть висновок.